Доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР, завідувач відділу селекції та насінництва ячменю СГІ, автор 
70 сортів ярого і озимого ячменю Анатолій ЛІНЧЕВСЬКИЙ про нові сорти ячменю Селекційно-генетичного інституту і проблеми виробництва:

ЗА ВСЮ історію селекції ячменю в інституті створено 63 ярих і 27 озимих сортів. Особливо успішною селекція ячменю стала в роки незалежності України. Якщо з 1916 по 1992 рр. (77 років) до Державних реєстрів занесено 30 ярих і 12 озимих сортів, то з 1993 по 2010 рр. (17 років) - 33 ярих і 15 озимих сортів. Значення ячменю в зерновому балансі країни постійно зростає.
Історично склалося ще за часів Союзу, що ярий ячмінь висівався щорічно на площі 3-4 млн. га, озимий - 300-400 тис. га. Озимий ячмінь мав економічне значення переважно для південних регіонів, де 90 відсотків його посівів до останнього часу було розташовано в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях та в Криму. Однак зі зміною клімату, створенням більш досконалих сортів озимий ячмінь поширюється на північніші регіони, а площі його сівби зросли втричі.
Зміна суспільної формації в Україні відзначилася значним порушенням системи землеробства. Реформовані господарства ліквідували сівозміни, відмовилися від рекомендованих наукою технологій і перейшли до вирощування переважно тих культур, які давали прибуток саме сьогодні. Спочатку такими культурами стали пшениця і соняшник, причому соняшник в окремих господарствах займав площу до 40 відсотків орної землі. Ячмінь почали сіяти на тих землях, де, окрім осоту, вже нічого не росло. Це призвело до того, що майже всюди випалили гумус у грунті і різко знизили родючість наших земель. За даними Міністерства аграрної політики України, у більшості областей в ѓрунтах лишилося гумусу на рівні 2,0-2,5% і він продовжує падати. За таких умов головна наша культура - пшениця - не давала ні високих урожаїв, ні якості зерна. Сьогодні тільки 17 відсотків зерна пшениці придатне для випічки хліба. Звісно, що фуражної пшениці не повинно бути, бо на відгодівлі тварин ячмінь удвічі ефективніший.
У ячменю немає проблем з кормовою якістю зерна, собівартість зерна значно нижча від пшениці, а вивозиться за кордон за вищими цінами. Тому площі під ячменем почали стихійно рости і тільки у 2009 р. порівняно з 2008-им зросли на 0,5 млн. га. Додалася ще одна проблема - ріпак, який найбільше губить родючість грунтів, але від нього наш зерновиробник відмовитись не може, бо це гарантовані гроші, які нам платить Європа.
У 2009 році ми провели спеціальне виробниче дослідження – посіяли озимий ячмінь по двох попередниках. Насінницька агрофірма «Промінь» на Одещині по сорту ячменю Достойний з площі 100 га по попереднику горох без зрошення зібрала врожай по 104,0 ц/га, 60 гектарів по ріпаку дали по 40 ц/га. Це є прямим свідченням того, що ріпак губить родючість грунтів.
Ми зовсім не використовуємо потенціал урожайності сортів ячменю, особливо ярого. Реалізуємо можливості наших сортів лише на 25-30 відсотків, а врожаї можуть бути дуже високими. Так, агрофірма «Промінь» на ярому ячмені Вакула з площі 160 га зібрала врожай по 92 ц/га.
Сьогодні стоїть завдання зберегти слабкі посіви озимого ячменю, який сіявся запізно, не розкущився, тому треба провести підживлення рослин азотними добривами, бо без азоту весняного кущіння не буде. Різниця врожаю на підживлених посівах і посівах без добрив буде досить істотною, можливо в 2-3 рази.
Нами розроблена програма надання сортам озимого ячменю стійкості до сажкових захворювань. Це була дуже важлива проблема, яку ми не були спроможні вирішити впродовж багатьох років. Сьогодні останні сорти озимого ячменю Зимовий, Трудівник, Достойний, Селена Стар, Абориген, Академічний, Айвенго, Буревій, Снігова королева не уражуються сажковими хворобами. Це перші сорти світового сортименту, яким вдалося передати стійкість до сажкових захворювань на генетичному рівні.
Сорт Академічний успішно проходить державне сортовипробування. На Вінницькому ДЦЕСР 2009 р. його врожай становив 104,3 ц/га при високих інших господарських показниках. Сорт озимого ячменю Селена Стар з потенціалом урожайності до 111 ц/га має дуже велике для озимих сортів зерно - до 60 г маса 1000 зерен.
На ДСВ передано новий сорт-дворучку Снігова королева. Сорт виведено від схрещування Паллідум 98-39-59 х (Метелиця х Вакула). Це перша спроба створити надурожайний сорт озимого ячменю на базі унікального ярого сорту Вакула. За три роки вивчення в інституті при врожаї 93 ц/га перевершив кращий сорт Достойний на 17,9 ц/га. Короткостебловий, на рівні 100 см, стійкий до вилягання (8-9 балів), підвищена (як для озимого ячменю) стійкість до найбільш поширених хвороб (борошниста роса, гельмінтоспоріоз смугастий - 7-8 балів, сажкові хвороби - 9 балів), маса 1000 зерен 44 г.
Сорти ярого ячменю Селекційно-генетичного інституту займають основні площі у виробництві України, що свідчить про їх більш високу адаптивність до умов вирощування.
Про те, що вітчизняні сорти кращі, свідчить і такий факт: Державна служба з охорони прав на сорти рослин цього року не могла занести до Реєстру практично жодного сорту ярого ячменю іноземної селекції. За три роки вивчення жодний сорт не перевищив за врожаєм наш національний стандарт Командор селекції Селекційно-генетичного інституту. На 2011 рік до Реєстру занесений тільки один сорт ярого ячменю фірми Лімагрейн з приблизно однаковим врожаєм.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ
Обробіток ґрунту: під ярий ячмінь потрібна якісна оранка чи рихлення важкими дисками на глибину 20-22 см, бо він має ніжну, слабо проникаючу мочкувату кореневу систему. Поверхневий обробіток попередників з незібраними пожнивними залишками неприпустимий.
Попередники: кращими попередниками під ярий ячмінь є пропашні культури і горох. Можна сіяти по стерньовим попередникам. І ні в якому разі - по соняшнику і ріпаку, якщо бажаєте максимально використати потенційні можливості сорту. Соняшник і ріпак руйнують родючість ґрунтів, випалюють гумус і висмоктують вологу на глибину до 3 м і більше. В умовах посушливого клімату після ріпаку водяний баланс грунтів відновлюється впродовж кількох років і ніяка зернова культура не дасть нормального врожаю.
Добрива: головне питання - який ви хочете одержати урожай, 20 чи 70-90 ц/га?
Класична система землеробства передбачала внесення під оранку по 60 кг діючої речовини NPK плюс 1 ц нітрофоски (нітроамофоски) за висіву насіння в рядки. Норма висіву добрив має регулюватись залежно від вмісту NPK у грунті. Якщо не було можливості внести добрива з осені, під передпосівну культивацію весною вноситься 3-4 ц комплексних добрив залежно від бідності ґрунту на основі аналізу. Останню роботу виконує обласна агрохімлабораторія.
Весняний обробіток грунту: боронування для закриття вологи і рівняння поверхні поля, передпосівна культивація на глибину загортання насіння. Якщо добрива вносяться під передпосівну культивацію, глибина культивації збільшується.
Час і спосіб сівби: сіяти треба якомога раніше за можливості провести передпосівну культивацію і не замісити землю. Глибина загортання насіння 5-6 см. Європа сіє на глибину 2-3 см, але у них краще з опадами. Так скоріше з`являються сходи і зростає польова схожість насіння. У нас верхній шар грунту швидко пересихає, і є небезпека сходи не отримати. Спосіб сівби - суцільний рядовий.
Норма висіву і передпосівний обробіток насіння: за високої культури землеробства достатньо 2 млн. схожих зерен на 1 га. Так сіє Європа і так ми пропонували свого часу сіяти сорт Вакула. Передові господарства, які перші почали вирощувати Вакулу, за такої норми висіву одержували врожаї на рівні 90 ц/га. Коли ж Вакула пішов у широке виробництво з повним порушенням технології вирощування, почали сіяти по 4 млн. зерен на 1 га і одержувати врожаї 15-20 ц/га.
Загущення посівів, особливо в умовах посухи, веде до зниження врожаїв і маси 1000 зерен. Тому сьогодні ми зупиняємось на 3 млн. зерен на 1 га. Хто ж збирається сіяти по поверхневому обробітку грунту весною без застосування добрив і з іншими порушеннями технології, йому не вистачить і 5-6 млн. зерен на 1 га.