Я завжди відкачую зрілий мед з повністю запечатаних рамок. Але ненезважаючи на те, в якій тарі він зберігається – скляних банках, молочних бідонах чи поліпропіленових відрах - через три-чотири місяці по краях посудини, а найчастіше і найбільше зверху, утворюється пористий прошарок білого кольору товщиною від 1 до 5-6 см. Цю речовину більшість пасічників називають «пінкою з меду».
Від чого залежить кількість утвореної пінки, не відомо, так як відкачуєш мед в один і той же час, зберігаєш в одному і тому ж приміщенні, в однакових умовах і посуді. Пінка з меду відлякує покупця, оскільки складається враження, що цей мед із цукру. Я теж не можу зрозуміти, звідки вона береться і чому така пориста й білого кольору, адже своїх бджілок цукром не годую і мед у них золотисто-жовтого кольору.
Після підігрівання на водяній бані до 40-45оС пінка стає рідкою, золотисто-жовтого кольору, а точніше відповідає кольору меду у верхній частині якого вона утворилася. При подальшому зберіганні колір не змінюється і вона більше не утворюється. Пінка з меду, перемішана з медом, має непривабливий вигляд, тому я її збираю і весною даю бджолам. А пасічник з Гуляйполя Запорізької області Петро Денисенко повідомляє, що вони з дружиною з пінки та ранніх сортів яблук, абрикосів варять варення, яке надзвичайно смачне та ароматне. Взимку до узвару з сухофруктів, поки він гарячий, замість цукру кладуть медову пінку. Смакові й ароматичні властивості узвару перевершують хімічні ароматизатори купованих напоїв. Після випитої склянки холодного узвару з медовою пінкою піднімається настрій, зникає втома, таке відчуття, ніби влив у себе еліксир здоров‘я.
Шановні колеги-пасічники, давайте разом перевіримо на практиці оздоровчі властивості медової пінки. А що вони оздоровчі, я впевнений, оскільки до її складу входять мед, пилок, забрус і прополіс.

Андрій ДРОФА, лікар ветеринарної медицини, пенсіонер, пасічник.
сел. Петриківка, Дніпропетровська область.