Добрий день шановна редакціє «Сільських новин»! Надсилаю вам фото і опис маловідомої у наших краях рослини. У нашому селищі ніхто не знає, як вона називається, корисна чи шкідлива. Схожа на фікус, вона має міцне чотиригранне стебло, супротивні листки, у пазухах яких утворюються суцвіття з дрібненьких квіточок фіолетового кольору. Їх приємний запах приваблює бджіл та інших комах. Плоди – коробочки, заповнені насінням. Коли насіння дозріває, коробочка тріскається і насіння – зонтики, як у козельків – розноситься вітром. При пошкодженні з рослин витікає білий (як молоко) сік.
Дуже прошу розповісти на сторінках улюбленої газети про цю рослину.
З повагою Т. Олійник, с. Лихівка, П‘ятихатський район, Дніпропетровська область.

Як повідомили спеціалісти Державної інспекції з карантину рослин по Дніпропетровській області, це ваточник сирійський (укр.) або ластовень (рос.).  
Рослина американського походження. У Радянському Союзі свого часу вона могла набути стратегічного значення. У 30-х роках минулого століття для економіки країни та її армії був потрібен каучук, який імпортували з теплих широт. Сталін наказав шукати заміну. Були створені станції з наукового вивчення каучуконосних рослин. Ваточник був чи не головним претендентом, бо містить більше 5% каучуку. Однак потребу воєнної промисловості задовольнили невдовзі винайденим синтетичним аналогом. А експериментальна рослина вільно розповзлася українськими степами.
Існують припущення, що раніше на сільгосппосівах ваточник не з’являвся через надмірну хімізацію. Нинішні ж пестициди вважаються більш лояльними до довкілля. Зараз агрономи занепокоєні його поширенням, оскільки рослина не піддається ані хімічному, ані механічному знищенню, швидко розмножується і перетворюється на серйозну загрозу для полів.
Ваточник сирійський з’являється приблизно у травні, коли посіяні всі сільгоспкультури. І незалежно від того, йдуть чи не йдуть дощі, бур’ян виростає до двох метрів. Цього гіганта видно здалеку. Зверху – кулеподібне суцвіття ніжно-бузкового кольору, яке потім перетворюється на білий і пухнастий, ніби вата, згусток насіння. Звідси і назва - ваточник сирійський.
При потраплянні насіння в грунт воно швидко проростає і протягом вегетаційного сезону утворює цілу «колонію» рослин. Ваточник має досить високу енергію росту, тому вже у червні-липні може значно перевищувати такі сільськогосподарські культури, як соняшник, кукурудзу, ріпак. Механічне видалення (вирубування або зрізування) рослин тільки стимулює подальший розвиток кореневої системи, що в свою чергу призводить до збільшення «колонії». Якщо не проводити жодних заходів для знищення цієї рослини, то протягом 3-5 років поле перетвориться у суцільний «ліс».
Ваточник сирійський дуже отруйний для тварин.Фахівці побоюються, що ця надзвичайно конкурентоздатна рослина вже у найближчому майбутньому може стати справжньою загрозою для наших полів.