Поточний № 20 (1258)

23.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Новопавлівські камені децентралізації


09.05.2019

За 28 років незалежності, здається, вперше держава почала повертатися лицем до людей села.  Як? – спитаєте ви. Саме реформа децентралізації  покликана зменшити ті разючі зміни між умовами життя в місті і селі.  Вони завжди  були, але  нині ще більше впадають в очі, коли заїжджаєш у сільську глибинку, куди лише раз на тиждень ходить маршрутка, де немає ні доріг, ні елементарних зручностей, де хати повростали вікнами в землю і важко повірити, що так можуть жити люди  у ХХІ столітті.

«Ми хочемо створити таку країну, щоб у кожному куточку її був рівний доступ людей до послуг, до комфортності чи то в далекому селі на Дніпропетровщині, чи у Прикарпатті», – зазначала про мету реформування місцевого самоврядування радник з питань децентралізації Дніпропетровського центру розвитку місцевого самоврядування Ольга Кірєєва.
 А поки що, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, щороку  в Україні зникає близько 20 сільських населених пунктів. Від початку 90-х загальна їхня кількість зменшилася  на 427 сіл. 
– Ось тут було колись село Преображенка, а ось тут Олександрівка, – розповідав заступник голови Новопавлівської ОТГ Микола Гаврилов, їдучи дорогою по узбіччю, вздовж якого ще деінде цвітуть насаджені господарями кущі бузку. А поряд  видніються горбики з глини – це  залишки хат, які ніби могили, порослі будяками, нагадують про колишнє село Олександрівку. 
Сумне, скажу вам, до болю сумне видовище. Аж сльоза навертається. Місця ж які чудові, поряд річка Солона, луки і пасовиська. Але ніде нікого. Пустка.  Чи хтось вдихне життя у ці землі? Чи тільки вітер гулятиме цими безлюдними просторами.
На сьогодні це землі Новопавлівської ОТГ Межівського району Дніпропетровщини. 
Утворена наприкінці 2016 року, громада об’єднала дві сільські ради – Новопавлівську і Богданівську.  Загалом  до цієї громади  увійшло 11 сіл: Новопавлівка,  Дача, Філія, Чугуєве, Богданівка, Антонівське, Миколаївка, Солоне, Тарасівка, Федорівське, Чаус. Головою громади на той момент стала голова Новопавлівської сільради Інна Кондратюк –  дружина місцевого фермера, котрий  обробляє близько 4 тис. га місцевих земель, які він орендує у  мешканців громади. За рахунок інфраструктурної субвенції, яку Новопавлівська ОТГ отримала після об’єднання, а це близько 3 млн. грн., було частково відремонтовано садочки і школу,  це в основному  утеплення і заміна даху. Звісно, приміщення потребують ремонту і всередині. За словами Миколи Гаврилова, підлога у садочку під ногами аж прогинається.
Керівництво Інни Кондратюк не принесло успіхів громаді. Розбиті дороги, смітники, непролазні зарості, розвалюхи і надвірні туалети, один з яких побудували прихожани євангелістської церкви «Дім хліба». Правда, фермер Сергій Кондратюк будував у Новопавлівці велику церкву, але на жаль, не добудував. 
Більше, ніж за два роки після об’єднання змін в селах Новопавлівської ОТГ ніхто і не помітив.  Оскільки і раніше місцеві фермери долучались до ремонтів.
Зокрема, за рахунок агрофірми «Прогрес» у 2007 році у Новопавлівці було відремонтовано клуб. До того голуби через діри в даху залітали до глядацької зали. А якщо поглянути, як упорядкована територія за рахунок ТОВ «Чугуєво», це сучасний  стадіон «Чугуєво-Арена», і дитячий майданчик, і парк, то  децентралізаційні ремонти і зовсім  стають не примітні, особливо, коли скрізь купи сміття, зарості необрізаних чагарників і смердючі надвірні туалети, навіть біля будинку сільської ради. Тож коли ми спитали у місцевих жителів про зміни у громаді, які відбулися внаслідок децентралізації, вони  тільки  знизали плечима. Вочевидь людям тут і не думали розказувати про ті нові можливості, які відкриває децентралізація для  реалізації ідей і проектів, для створення громадських організацій, для можливості самостійно розпоряджатися коштами, які залишаються тепер у громадах, і про контроль за їх використанням.
– Відсутність широкої підтримки децентралізації з боку населення – один з  великих факторів ризику для децентралізації, – наголошувала і консультант з юридичних питань проекту «Пульс» Дніпропетровського регіонального відділення Аcоціації міст України Людмила Саліженко. – А все через те, що люди, у переважній більшості не розуміють сутність децентралізаційних процесів. А значить не готові їх  підтримувати. 
«Кішка кинула кошенят, хай живуть тепер, як хочуть», – так схарактеризував децентралізацію  Микола Гаврилов.  Хоча він має чітке розуміння того, що децентралізація надала можливість громадам розпоряджатися власними ресурсами, що голова підпорядковується жителям громади і законам України, що децентралізація – це найкращий прояв демократії. Але він як засновник сільгосппідприємства «Чугуєво»  розуміє й інше, що ресурсів, які сьогодні має громада, замало, щоб реанімувати ті села, які до неї входять. 
– Наша громада не багата і не бідна, але реально на розвиток територій вона може використати близько 2 мільйонів гривень на рік, а тут треба вкласти всі 100 мільйонів на садочки, школи, лікарню, дороги, – емоційно переконує Микола Гаврилов. 
Ніде правди діти, ми не можемо сьогодні говорити, що всі об’єднані громади є спроможними. На фоні швидкого збільшення кількості ОТГ не відбувається  пропорційного росту розмірів субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних населений пунктів. 
Так, за даними  експерта АМУ Людмили Саліженко, «якщо у 2016 році державна субвенція на інфраструктуру громад складала 1 мільярд гривень і була розподілена між бюджетами 159-ти ОТГ пропорційно до площі громади та кількості сільського населення, то у 2019 році обсяг субвенції передбачено в розмірі 2,1 мільярда на 806 громад. Отже, з кожним роком сума субвенції зменшується. Тому державі слід переглянути питання стабільного забезпечення фінансової підтримки добровільного об’єднання територіальних громад, оскільки це суттєво впливає на можливості соціально-економічного розвитку ОТГ». І це є суттєвим викликом децентралізації, оскільки громади, залишившись сам на сам зі своїми проблемами, розчаруються в цій реформі. Особливо,  важливо приділяти увагу розвитку східних територій, які прилягають до Донбасу. Тут, у безпосередній близькості до окупованого Донецька, Україна, як ніде інде, має демонструвати успіхи реформи децентралізації. Це буде найкращою мотивацією до об’єднання ще не об’єднаних громад, але найважливіше – це стане стимулом до повернення окупованих територій в рідне, українське лоно.
«Кадри вирішують усе». Цей всім відомий вислів, як ніколи, став актуальним  в умовах реформованих громад. Сьогодні спостерігається відчутний дефіцит кваліфікованих фахівців для органів місцевого самоврядування. Спеціалісти, які сьогодні там працюють, бувають не готові до стратегічного планування та створення дієвих програм розвитку громад. І це стає серйозним викликом і каменем спотикання для просування децентралізаційної реформи, як це сталося і в Новопалівській ОТГ. 
Ми не об’їжджали всі села, побували тільки в Новопавлівці – найбільшому селі, посаду голови сільради якого 8 років займала Інна Кондратюк. В той час, як в Україні запроваджується роздільний збір сміття, у Новопавлівці не було створено жодного майданчика для централізованого збору. 
Кожен ніс і кидав, де хотів. Величезне село з трьохтисячним населенням перетворилося на смітник.
Не видно, щоб тут втілювалися проекти чи залучалися якісь ґранти, як це роблять в інших ОТГ. Але найгірше тут навіть не бездіяльність, а корупція. Вона і тут гальмувала  просування вперед, бо, ніби вампір, висмоктувала кошти з бюджету.
Як тільки державні землі за межами населених пунктів були передані в комунальну власність громад, колишній голова Новопавлівської ОТГ Інна Кондратюк  вирішила розпорядитися ними на свій розсуд, вдалася до підробки рішення сесії, на якій членам її родини було виділено 401 га землі. В зв’язку з цим, 10-ть з 14-ти депутатів висловили недовіру голові ОТГ і відсторонили її від виконання обов’язків. 
Наразі обов’язки голови виконує секретар сільської ради Лідія Сотник. Заступником голови став Микола Гаврилов. Успішний бізнесмен, він  демонструє приклад для інших, як можна розвивати території власним коштом. А його ТОВ «Чугуєво» є прикладом соціально відповідального бізнесу, який вкладає гроші в розвиток сільського спорту, в очистку річки Солоної, у будівництво доріг. Упорядковане ним Чугуєво і Новопавлівка – це як небо і земля. «Як Північна і Південна Корея», – з усмішкою додає він.
Після того як його було призначено заступником сільського голови, він узявся за упорядкування всіх кладовищ, роками засмічуваних і зарослих бур’янами і чагарниками. Бригада з благоустрою громади працювала навіть 1 травня, у свято. 
– Люди дякують нам і Миколі Васильовичу, – розповідав нам бригадир Віктор Почтовик , – і починають теж виходити і косити бур’яни за двором, прибирають. 
Тому хороший приклад як почин завжди буде підтриманий. Головне – треба не бути байдужим до свого села, своєї домівки. 
Микола Гаврилов  сам родом з Новопавлівки, кожен яр і круча, і річка, яку нещодавно почистив, – це все трепетні спогади його дитинства. 
– Я кожного разу питаю себе, чому я тут? – ділився своїми роздумами Микола Васильович, показуючи нам прекрасні краєвиди.
Відповідь тут очевидна – це любов до своєї малої батьківщини, до рідної землі надихає робити те добро, яке і є, мабуть, смислом життя кожної  порядної людини. Він уже лишив достойний слід на рідній своїй землі. Але, схоже, на цьому не збирається зупинятись. Виношує цілий ряд проектів, які мріє втілити в життя тут, у Новопавлівці. Це і будівництво ринку, і створення краєзнавчого музею, і реставрація старовинного собору, і  запровадження туризму. 
– Будемо всі проекти подавати на ґранти, але якщо не виділять кошти, все одно їх зробимо, – завірив нас Микола Гаврилов.
Що ж, Новопавлівській громаді пощастило, що є такий пілот, який у своєму віртуозному польоті думок бачить перспективи розвитку територій своєї громади, вміє організувати і повести за собою людей.
Тож на виборах до місцевих рад, які мають відбутися в жовтні 2020 року, громади мають обрати тих людей, які бачать перспективу, авторитетних,  мобільних і освічених, здатних організувати людей. 
Важливим етапом могла б стати професійна підготовка, навчання, можливо, навіть з виїздом за кордон для набуття досвіду організації життєдіяльності громади в умовах децентралізації. Це повинні бути люди-локомотиви, такі собі генератори ідей.  Країна хоче змін, і ці зміни повинні відбутися і в селах. 
Назріла також нагальна необхідність прийняття базового закону «Про адміністративно-територіальний устрій України», який би прописував засади державної політики у цій сфері, конструкцію нового адміністративно-територіального устрою, а також чітко розписав повноваження кожної структурної одиниці усіх рівнів з внесенням відповідних змін до Конституції України, щоб оминути нові камені спотикання. 
Яна ОЛЕКСЮК,
с. Новопавлівка, 
Межівський район,
Дніпропетровська область.

 

Всього - 3


Игорь14.05.2019

Що ж, гарна заказна стаття.Дуже багато брехні, яку запросто спростують місцеві жителі, з якими корреспондент чомусь не спілкувалась. Вся громада знає що 10 депутатів були підкуплені Гавриловим, який втілив в життя звичайне рейдерське захоплення. Маючи хорошу кришу, гаврилов творить беззаконня в громаді не боючись ніякого покарання. Чого тільки можна сказати про земельну корупцію гаврилова, який надає землі тільки тим хто потім землю віддає в оренду ТОВ Чугуєво. Вже не одна стаття порізним газета


Сергей15.05.2019

А чтож вы не написали про то как гаврилов с бюджета отг за пол года перечислили на счет фоп Омельченко (филиал тов чугуево) 1030000 грн за то что три дерева по селу срезали и мусорничек вывезли. Банда при власти которой еще наше село не видело!!


Игор15.05.2019

400 гектарів нікому не потрібного пасовища в оренду хотіло взяти фермерске господарство, що дало б можливість поповнити бюджет громади. А тепер пасовище і далі в бурянах і отг без грошей. Гарна робота лисого фюрера.