В агрофірмі ім. Горького вирощують голландські сорти картоплі Пікассо, Рудольф, Сіфра і Романо. Ці сорти відрізняються  стійкістю до хвороб і високою врожайністю. Керівник господарства вважає, що на Заході України завдяки супіщаним ґрунтам картопля має кращий товарний вигляд, а ось за смаковими якостями миколаївська бульба, вирощена на кращих українських чорноземах, перевершує усі сподівання.

 Микола Бочкар  планує, що колись в агрофірмі ім. Горького буде  зведений власний крохмальний завод, продуктивністю до 3 тонн на добу, оскільки відправляти картоплю за 700 км на Чернігівщину не зовсім вигідно. 

Сподівається Микола Васильович, що колись у Новомосковському районі буде відновлено і роботу Губиниського цукрового заводу, обладнання якого ще 15 років тому нові власники вивезли до Росії. І тоді б і в Миколаївці, де, крім АФ ім. Горького, успішно господарює СТОВ «Злагода», і в інших господарствах корпорації «Орільська» могли б вирощувати по 300-400 гектрів солодких коренів, а не втричі менше, як нині. Поки що сільгоспвиробникам доводиться відправляти свою продукції на переробні заводи Полтавської області – у Глобине та Білики. А враховуючи вартість пального та відсутність доріг, собівартість цукру стає космічною.

Агрофірма ім. Горького зберегла поголів’я молочних голштинів, завезених колись сюди із самої Голландії генеральним директором агрофірми «Наукова» Миколою Агафоновим. І якщо у Таромському давно розпрощалися із молочним скотарством,  в Миколаївці не лише його зберегли, а й примножили напрацювання своїх колишніх колег. Тут дбають, аби від кожної галузі був певний зиск. Коли ж господарством стала опікуватися корпорація «Орільська», для молочних красунь впродовж 2015-2107 років було реконструйовано і введено у дію два новітніх корпуси для безприв’язного  утримання корів з кормовим столом, вільним доступом до води, яка взимку підігрівається до 10-15 градусів. Вентиляція, освітлення – все працює на збільшення продуктивності корів-молочниць.

«Ще у 80-х роках минулого століття довелося побувати у складі радянської делегації  у НДР, – розповідає генеральний директор АФ ім. Горького Микола Бочкар. –  Ми  тоді були здивовані сучасними технологіями на німецьких фермах. Тепер  використовуємо  кращі напрацювання наших європейських колег. Власне кормовиробництво допомагає  зменшити собівартість продукції, а ось непомірна ціна  на електроенергію, покупні кормові добавки цю собівартість підвищують. Аби уникнути проблем на тваринницькому комплексі з відключенням електроенергії, замість примітивної електростанції, нещодавно придбали потужну імпортну установку, вартістю 1 млн. грн. При відключення електроенергії вона миттєво вмикається, а при відновленні струму плавно вимикається. Відтак 305 молочних корів не зазнають стресів, віддаючи нам щодня по 25-30 літрів якісного молока».

За сприяння народного депутата Вадима Нестеренка у минулому році було збудовано 1,6 км дороги до тваринницького комплексу.  Дехто із селян тоді дорікнув, чому, мовляв, цю дорогу не прокласти у центрі Миколаївки. А вже пізніше зрозуміли, що та дорога веде не лише до ферми, а й до сільських вулиць на околиці. І як зауважує генеральний директор Микола Бочкар, водночас все зробити неможливо. Згодом, за його словами, в селах будуть і дороги, і ФАПи, і школи, і садочки європейського рівня.

Агрофірма активно співпрацює з канадсько-українським проектом «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який реалізує в області Дніпропетровська сільськогосподарська консультаційна служба. Фахівці СКС надають консультації щодо новітніх технологій підвищення якості молока та здійснюють його аналіз у сучасній лабораторії. 

Вирощувати насіння вітчизняної селекції  розпочали  у господарстві з 1998-го, і ось уже понад 20 років агрофірма ім. Горького є одним із базових господарств Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, а також Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Господарство займається розмноженням і реалізацією насіння озимих пшениць і ячменів української селекції.

У супроводі науковців, використовуючи власний хліборобський досвід, вирощують тут найбільш продуктивні, пристосовані до кліматичних умов центральної України сорти зернових культур. На цих землях пройшли своє випробовування багато сортів одеських і київських пшениць. Однак  до виробництва приступали  лише після того, як на власному досвіді переконались у перевагах і рентабельності того чи іншого сорту. Агрономічна служба звертає увагу на біологізацію землеробства –  невід’ємну складову продовольчої і екологічної безпеки України. 

«Наше господарство реалізує еліту і насіння першої репродукції. На сьогодні в агрофірмі у фаворитах  – київські сорти Подолянка, Богдана, Новосмуглянка, одеські  – Ліра Одеська і Пилипівка,  а також  Шестопалівка – оригінатор ФГ «Бор», – розповів головний агроном Андрій Тупіка. 

«Все це високоінтенсивні сорти із середньою урожайністю 66-73 ц/га та генетичним потенціалом  до 102-107 ц/га. Серед найважливіших ознак цих сильних пшениць – стійкість до вилягання і посухи, шкідників і хвороб, чудові борошномельні властивості», – переконаний він.

До речі, одеська Шестопалівка є ультраскоростиглим сортом-дворучкою, який можна висівати у січнево-лютневі вікна. Сорт морозостійкий, стійкий до вилягання і осипання, він слабко вражається шкідниками і основними хворобами. Зерно містить 14,2 -14,3% білка і 29,4-30,5% клейковини, а потенційна урожайність сорту за сприятливих умов і дотриманні технологій  може сягати 150 ц/га! Директор  і агроном відкриті до інновацій. Так, восени минулого року тут посіяли за нульовою технологією одне поле пшениці, яка на сьогодні у перебуває у відмінному стані. Для порівняння тут висівають ще й сорти іноземної селекції відомих фірм-постачальників насіння.

На   власному потужному зерноочисному комплексі після збирання відбувається очистка і калібрування насіння. На току – нова зерносушарка, зерноочисний комплекс, є агрегати для  пакування, приміщення для зберігання насіння.  Еліту тут пакують у 50-кілограмові мішки, першу репродукцію у тонні біг-беги.

Таке ставлення до насінництва допомагає не лише плідній співпраці і з крупними агровиробниками, а й з невеликими фермерськими господарствами. Тож висівають якісне миколаївське насіння по всій Україні. Успішне господарювання відкриває можливості для розвитку. 

«Цьогорік  придбали шлейфову борону вітчизняного виробництва, яка втричі дешевша, ніж закордонні аналоги, а роботи виконує ті ж самі, – не без задоволення акцентує увагу генеральний директор АФ ім. Горького, який щиро зичить  сприятливої погоди та високих врожаїв усім своїм колегам.