12.11.2020
ДП «Дослідне господарство «Дніпро» ДУ ІЗК НААН» функціонує з метою практичного впровадження наукових досягнень в аграрне виробництво, активізації науково-інноваційної діяльності, проведення робіт з оцінки, комерціалізації та використання об’єктів права інтелектуальної власності. ДП ДГ «Дніпро» здійснює впровадження завершених наукових розробок, інноваційну діяльність та надає дорадчі послуги з питань ведення ефективного аграрного виробництва з урахуванням регіональних та природно-кліматичних особливостей Степу України. На початку року Національна академія аграрних наук призначила керівником господарства Олександра Овсюка. Впродовж 9 місяців разом зі своєю командою він доклав чимало зусиль, аби не лише покращити фінансовий стан ДП ДГ «Дніпро», а й повернути довіру до перевіреної роками основної продукції – якісного насіння пшениці, ячменю, кукурудзи вітчизняної селекції. Якими сьогодні турботами живе ДП ДГ «Дніпро», розповів його директор Олександр Овсюк.
НА ПОЧАТКУ року ми переймалися фінансовим станом господарства, коли навесні треба було вишукувати кошти для проведення агротехнічних заходів, придбання комплексу необхідної техніки та реманенту, засобів захисту рослин. Оскільки наша команда була налаштована рішуче, ми змогли знайти можливості, аби у кращі агротехнічні строки провести комплекс весняних польових робіт, виростити якісний врожай та реалізувати його нашим замовникам. Ми фактично виконали план з реалізації насіння ранніх зернових культур – пшениці та ячменю. Основну ж свою культуру - кукурудзу - ми розчали збирати у жовтні, і залишилися задоволені її якісними показниками.
ДП ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН є виробником високоякісного насіння районованих гібридів кукурудзи селекції ДУ Інститут зернових культур НААН: ДБ Хотин, ДК Велес, ДК Бурштин, ДН Жулія, ДН Патріот, ДН Хортиця, Моніка 350МВ, Солонянський 298СВ та їх батьківських компонентів. Ці гібриди добре адаптовані до умов Степу, мають міцне стебло, стійкі до ураження хворобами і шкідниками. Характеризуються прискореним розвитком навесні і високою стійкістю до повернення холодів. Гібриди відрізняються добре розвиненим листовим апаратом та ремонтантністю рослин, що зумовлює універсальність їх використання на зерно і силос, особливо для зони Степу.
У господарстві триває ротація кадрів – формується нова команда спеціалістів. Декого з фахівців не влаштовує наш ритм роботи – ми шукаємо їм заміну. Відтак, ми змінюємося і прагнемо бути кращими. Для нас важливо зробити роботу державного сільгосппідприємства максимально ефективною.
Стратегічний план розвитку дослідного господарства «Дніпро» до 2025 року затверджений Національною академією аграрних наук України та Інститутом зернових культур НААН. Вважаю, що найголовніше статутне завдання з вирощування насіння ми успішно виконуємо. Ми виростили не лише якісний насіннєвий матеріал, а у порівнянні з минулим роком отримали вдвічі більший валовий збір пшениці та ячменю, збільшили у 2,5 рази обсяги вирощування насіння гібридів кукурудзи F1. Дослідне господарство «Дніпро» не лише реалізує насіння, а й надає практичні поради з вирощування, що дає змогу отримати сільгоспвиробникам гарантований врожай при дотриманні технологічних вимог. Програма співпраці з Інститутом зернових культур дає змогу впроваджувати інтенсивні адаптовані інтегровані технології для агроформувань Степової зони. Ми також використовуємо всі наявні можливості для науково-обґрунтованих сівозмін.
Система насінництва в Україні складається з ланок оригінального, елітного й репродукційного насінництва. Оскільки Державне підприємство «Дослідне господарство «Дніпро» є виробником насіння та має дозвіл на його виробництво і реалізацію, наше сільгосппідприємство обов’язково сплачує роялті у визначених розмірах за використання гібриду як інтелектуальної власності та перераховує ці кошти установі-оригінатору – Інституту зернових культур НААН. Хоча у подальшому ми бачимо ще й інші напрямки нашої діяльності – плануємо з безпосереднього виробництва насіннєвого матеріалу інвестувати у наукові розробки ДГ «Дніпро». Це дасть змогу повністю реалізувати можливості роботи наукового підрозділу господарства та перейти до власної селекції.
Ми зацікавлені, аби на українських полях було більше гібридів вітчизняної селекції. Скажу відверто: імпортні гібриди кукурудзи мають свої переваги за умови сприятливих погодних умов. Але в умовах цьогорічної посухи краще, на мій погляд, почувалися саме вітчизняні гібриди, які не лише витримали неймовірну спеку, але й дали врожай.
При цьому Дніпровські гібриди ДН Галатея, ДН Зоряна, Почаївський 190 МВ, ДБ Хотин, ДН Аквозор, ДН Фієста, ДН Хортиця мають добрі показники з вологості зерна при збиранні. Однак твердо переконаний, що для вітчизняної селекції потрібні інвестиції. Варто на законодавчому рівні прописати права інвесторів, які вкладатимуть кошти у розвиток аграрної науки – ось тоді не буде суттєвої різниці між імпортною та вітчизняною селекцією.
А поки що молодих вчених наука не дуже приваблює, бо шлях до результату досить тривалий: треба провчитися впродовж 5 років в аграрному виші, ще 4 роки – в аспірантурі, ще кілька років працювати над кандидатською дисертацією, ще десяток років – аби стати селекціонером. А життя у нас дуже коротке.
Тож вкотре наголошую: аграрна наука вкрай потрібна Україні, тому що наша держава є найбільшою європейською країною з великими площами розораних земель і великими можливістями для сільгоспвиробництва: у нас чудові чорноземи та оптимальний клімат для вирощування більшості зернових культур.
Олександр ОВСЮК,
директор ДП «ДГ «Дніпро» ДУ ІЗК НААН.
На знімку: директор ДП «Дослідне господарство «Дніпро» ІЗК НААН» Олександр Овсюк та перший заступник директора Ігор Федотов.
Залишить свій відгук