Поточний № 44 (1231)

18.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Оріль: кошти знову зариють?


23.04.2015

Невелика повінь трохи нагадала про давню силу річки о цій порі року. Та у видноколі виникає питання – якою Оріль буде влітку, під час межені, коли її рівень найнижчий? Екологічний стан річки, як відомо, перебуває на контролі Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Та якихось кардинальних зрушень це досі не дало

НА НЕДАВНІЙ зустрічі з виборцями в Царичанці народний депутат 34-го мажоритарного округу Олег Кришин як про досягнення повідомив, що на фінансування подальших робіт проекту «Відновлення гідрологічного режиму р. Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей» у 2015 році виділено 2,6 мільйони гривень за рахунок коштів Дніпропетровського обласного ЖКГ. Та чи має ця новина щось спільне з «покращенням» чи «відновленням» будь-чого на степовій перлині України? Чи це лише чергове ритуальне освоєння державних коштів? Адже химерна сув’язь орільських проблем біля Нехворощі Новосанжарського району Полтавщини і виникла саме внаслідок численних «покращень» та «відновлень» упродовж 5-ти останніх десятиліть...
Саме в цих словах «закопана» відповідь на питання, чому ми бідні, а Європа багата. Бо європейці не викидають намарне велетенських коштів на перетворення природи. А 15% території є заповідними зонами, ліси, води і все біорозмаїття живого світу там неабияк бережуть! Перш за все для виживання самої людини! А у нас?
У Дніпропетровщині водні проекти інколи робляться абсолютно протилежними за своєю суттю. Спочатку прорили канал Дніпро-Донбас, тепер вертають… води Орелі під ним назад. Не вдалося поглибити Оріль в 2009-му впродовж 18 км від Іванояризівки до Салівки в рамках «Покращення гідрологічного та санітарного станів р. Оріль в межах Царичанського району» на мільйон гривень через спротив громадськості Приорілля? Добре, тоді ми вам греблю пропонуємо на Брідку в Царичанці на 500 тисяч гривень… Що буде з річкою далі, чи тектиме вода нижче за течією в Китайгороді, Цибульківці, Могилеві і Петриківці – ніхто з проектантів надто цим не переймається... А в разі якогось форс-мажору ще не один «проект» вирине.
Через цей «підхід» до проблем Орелі – будь що, аби «кругла» сума - згадані 2,6 мільйона державних гривень в районі Нехворощі, якщо вони таки будуть, попри здоровий глузд, «втоплені», невідь-що дадуть річці… Чи Оріль впродовж двох кілометрів тектиме трьома руслами, як зараз, одне з яких – повз Михайлівку, чи єдиним, проритим у напрямку Нехвороща-Шедієве – для її водності в пониззі не має вирішального значення… Відомо, що вона й сама почасти змінює власне русло в легких піщаних ґрунтах.
Ось що про сучасну водну ситуацію в районі Нехворощі говорить відомий природолюб, депутат Царичанської районної ради Віктор Ткач:
- Якщо дориють колишнє русло річки до кінця згідно з проектом «Відновлення гідрологічного режиму р. Оріль на межі Полтавської і Дніпропетровської областей», вони просто спустять її води від Нехворощі і вище за течією, де річка широка і глибока. Стече Піщаний лиман біля Гупалівки Магдалинівського району, така ж доля чекає і великий Шедієвський лиман. Зараз там хоч якісь запаси води є, а тоді не стане нічого. Михайлівка Царичанського району залишиться без річки, побіля неї не тектиме вода, як тепер… Негативний приклад – поруч у селі Мусієнкове на Магдалинівщині: там на Заплавці поставили глуху греблю, і все озеро Грякове стало сухим, де птиця гніздилася – пусто…
Читачі «Сільських новин» пам’ятають, скільки зусиль довелося докласти громадськості Приорілля, щоб ліквідувати греблю на Орелі в районі Йосипівки Бузівської сільради! Била в набат газета і з приводу глухої дамби на Заплавці, лівій притоці Орелі багатостраждального водного трикутника Нехвороща – Михайлівка – Шедієве. Та мало кого це турбує… Чи матиме керівництво новостворюваного Орільського НПП повноваження більш дієво боротися зі всіма проявами свавілля на Орелі? Можливо - в межах парку. Коли ж вдасться не лише розгородити заплавську та інші дамби, а і притягти до відповідальності винних у їхньому спорудженні? Чи і тепер наказ прибрати незаконну греблю може пролунати лише з кабінету першої особи області?
Як не дивно, інколи самовільно споруджені греблі є підставою… для нових проектів. Та ж глуха гребля на Заплавці у Мусієнковому Магдалинівщини стала однією з причин розроблення проекту «Відновлення гідрологічного режиму системи озер Порубіжне-Козачий Лиман та річки Заплавка в Дніпропетровській області». Ним передбачено подати орільські води трубами під каналом Дніпро-Донбас(!) до відсічених ним лівобережних озер та загородженої Заплавки. Проект отримав позитивний висновок державної експертизи, на його розробку витрачено 300 тисяч державних гривень. А згаданий Комітет Верховної Ради торік провів слухання (вже без участі громадськості, що було нормою за часів головування в ньому Ірини Сех – прим. авт.) та доручив Мінекології, Держагентству водних ресурсів «вирішити питання фінансування цього та нехворощанських проектів в запланованих обсягах - 10 мільйонів 324 тисячі гривні». Ось так – замість розгородити Заплавку в Мусієнковому і подивитися, як наповняться водою згадані пониззя, на новий проект «втоплять» більше семи мільйонів! Який забере, за висновками директора Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгоспу» Володимира Гринюка, окрім «живих» грошей, лише на випаровування біля двох мільйонів кубометрів куцих тепер орільських вод:
- Ми все робимо для блага Орелі, але водність Порубіжного і Козачого лиману треба відновити. А в напрямку Бурти-Шедієве потрібно прокласти русло на двох ділянках, облаштувати береги. Все робиться правильно з точки зору гідротехніки. Вода біля Михайлівки буде, вона дренує через кам’яну греблю і йде дренажним каналом К-7А, на якому торік прибрана незаконна дамба, та по водовідвідному каналу. А греблю на Брідку в Царичанці доручили проектувати не нам, а якійсь фірмі, яка лише безрезультатно використала 300 тисяч гривень.
Буває, що орільські кошти «використовують» і так… Найважливіший аспект – в Україні тепер війна. Може, краще було б хоч ці 2,6 мільйона гривень витратити на щось нагальне, наприклад, прилади нічного бачення на передовій? Про їхню нестачу давно говорять наші бійці. А таке на фронті оплачується дорогою ціною… Тому виділення коштів на прориття двох ділянок плавнів під Нехворощею, де на всі «покращення» вже «лягли» десятки мільйонів, краще зупинити! Та і в часи після Майдану продовжувати безконтрольно, без навіть натяку на громадські слухання витрачати державні кошти задосить! На Орелі, переконаний голова Царичанської районної громадської організації «Комітет порятунку Орелі» Валентин Коваленко, слід робити ось що:
- Пора вже нам усім – кожному жителю Приорілля – почати ставитися до Орелі як до національного природного парку. Не треба чекати й оформлення необхідних паперів, це вже має бути в душі кожного, від малого до старого! Не смітити, берегти рослинність, не допускати без широкого громадського обговорення жодного водного проекту! Підкреслюю – жод-но-го! Дуже мало людей, наділених владою, знає, що насправді відбувається в районі Нехворощі, на межі Полтавщини і Дніпропетровщини. І через це незнання там щороку зникають мільйони державних гривень… Доки це триватиме? Треба берегти річку, як храм, храм живої природи! Скільки літ наша організація домагається створення Басейнової ради Орелі, Орільського НПП, ліквідації усіх гребель на річці та її притоках! У Шульгівці Петриківського району в національному парку примудрилися навіть почати будувати норкову фабрику на сотні тисяч голів - хімічно небезпечний об’єкт! Хто дозволив, де згода громадськості? Чому це не турбує владу? Навзаєм щороку «виринають» нові й нові «проекти» на мільйони гривень. Вже й сади в Молодіжному Царичанського району знову зрошуються водою з Орелі, хоча недалеко води Дніпра-Донбасу…
Про шульгівську норкову загрозу довкіллю і людям наша газета друкувала чимало матеріалів. Чи зрозуміли небезпеку? Лише частково. Тепер петриківським та дніпропетровським чиновникам мусить допомагати Київ, щоб зберегти унікальну природу Приорілля. Є «статичним» і найбільше лихо Орелі – численні рукотворні греблі… Через них Прядивка, Журавка, Маячка, Очіп, Чаплинка, Заплавка й інші притоки влітку навіть не добігають до річки… Ними і проблемами загального зниження рівня ґрунтових вод, збереженням унікальної екосистеми Орелі нам і слід займатися. Депутат Олег Кришин, здивований неоднозначністю нехворощанського проекту, попрохав на зустрічі владу і громадськість Царичанського району підготувати дієві пропозиції по збереженню Орелі. Можливо, ідеї «Комітету порятунку Орелі» таки дійдуть до адресатів…
Тож чи вдасться врятувати від невідь-якого за ліком «відновлення» згадані 2,6 мільйона нехворощанських гривень, покаже час. Його залишилося лише до літа… Далі все може бути так, як і багато разів до цього – згадані мільйони зникнуть в легких орільських ґрунтах, а води в Орелі через наявні дамби на ній та річках басейну, зарегульованість Орільківським водосховищем тощо більше не стане. Зупинімось, поки є час!

Григорій МИКОЛАЙЧУК. Дніпропетровська область.