Поточний № 44 (1231)

13.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Оріль продовжують нищити!


15.08.2014

Про те, що все тече, все змінюється, відомо чимало літ. Та на диво постійними залишаються спроби знівечити степову перлину України, завдати їй іще більшої шкоди до вже чималої існуючої. І неабиякою дивовижею є те, що винуватці незаконного перекриття річки чи її численних приток ще жодного разу не були притягнені до відповідальності. Удвічі гірко це розуміти через те, що екосистема річки є унікальною в своєму природному поясі. Вже друге десятиліття тривають роботи ентузіастів, а кілька останніх років і державних чиновників щодо збереження цієї екосистеми - створюється Орільський національний природний парк.
На жаль, не всі усвідомлюють важливість цієї праці.

ОДНІ ВОЮЮТЬ. ІНШІ – ЖИРУЮТЬ…
Цього літа Оріль атакували в багатостраждальному для річки районі Нехвороща – Шедієве – Михайлівка на межі Полтавської і Дніпропетровської областей, де її води після втручань «водних зодчих» течуть трьома рукавами. Той, що іде відвідним каналом поблизу каналу Дніпро -Донбас, щойно загачений одним із керівників фермерського господарства Магдалинівщини. Ось що 5-го серпня у зверненні до gрокуратури Магдалинівського району, райвідділу міліції, Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, голови Дніпропетровської ОДА І. Коломойського та «Сільських новин» написав очевидець події, ветеран МВС України Микола Мурчич (скорочено):
- Четвертого серпня біля Гупалівки Магдалинівського району до водовідвідного каналу К – 7А, де тече Оріль, житель Магдалинівки Леонід Щербина пригнав техніку з будівельним сміттям і самовільно збудував дамбу. Дозвільних документів він ніяких не мав. Канал є державною власністю, що підпорядковується управлінню каналу Дніпро – Донбас. На будівництві греблі були задіяні автомобілі з державними номерами (вказані), є фото. Прошу звернути увагу на незаконне перекриття Орелі.
А вже шостого серпня на місці екологічного злочину відбулася розширена нарада управління каналу Дніпро – Донбас. Були висловлені думки її учасників та складений gротокол наради з визначенням обсягу збитків, завданих державі.
- Оріль допомагають знищувати місцеві жителі, мене це дивує, - сказав начальник управління Дніпра – Донбасу Володимир Дубас. – Ми зобов’язані прибрати самовільно встановлену греблю. Але як державне підприємство, не маючи жодної зайвої копійки на роботу техніки, пальне тощо це зробить? А коли відшкодують збитки винуватці – невідомо.
На місці були з’ясовані і мотиви злочину.
- За відвідним каналом знаходиться Піщаний лиман, який вподобали для полювання деякі непрості нетутешні мисливці, - повідомив ветеран МВС України Микола Мурчич. – Заїзд на Дацунові болота і далі на Лиман є з боку Михайлівки Царичанського району, та вони не хочуть «світитися» в селі, щоб їхніх «джипів» не бачили. Тож загатили канал і через воду дорогу нагорнули. Та Щербина лише виконавець, за ним стоять «птиці високого польоту», які переконані - за перекриття Орелі їм нічого не буде. Їм байдуже, що в Україні йде війна, що люди допомагають чим можуть українській армії. Одні воюють, інші – жирують…
Справді, в нелегкий час війни мисливство стає не зовсім доречним захопленням - на обрії вимальовується дещо інша «дичина». Невже не доцільніше було чималі кошти, буквально втоплені у воді на завезення і планування десятків тонн будівельних відходів і піску, витратити на допомогу рідній армії? А тепер держава, тобто ми всі, мусимо розгороджувати цю греблю власним коштом. Замість того, щоб допомогти бійцям у зоні АТО… Тому цей злочин є свого роду терористичним актом не лише проти природи, але і народу України, відповідальність за який має бути співмірною. Лише тоді подібна «практика» може припинитися.
За фактом незаконного перекриття Орелі райвідділом міліції відкрите кримінальне провадження. Коли ж у справі буде поставлена остаточна крапка, покаже час. Бо право звертатися до суду з приводу порушень природоохоронного законодавства без сплати судового збору досі не має навіть Державна екологічна інспекція… А гупалівський сільський голова Наталія Спільман наголосила на заповідному статусі урочища:
- На Піщаному лимані, де виводить пташенят багато птиці, є ланшафтний заказник «Приорільський», людям забороняється і сіно косити. А ще там є три види трав, яких немає більше ніде в Україні. Тому перекриття Орелі є дією неприпустимою. Страждає не лише жива природа, а і люди в Михайлівці Царичанського району, де стік води в Орелі майже припинився. З другого боку заїзд на Лиман потрібен для гасіння пожежі, наприклад, але не у вигляді глухої дамби. Торік на межі Гупалівки і Мусієнкового на Заплавці теж зроблена така дамба, через що і Гупалівка, і Михайлівка залишилися без води.

КОЖЕН ПАН ЩО ХОЧЕ, ТЕ Й РОБИТЬ
Свідчення про глуху греблю на Заплавці підтвердив і житель Михайлівки, депутат Царичанської районної ради Віктор Ткач:
- Там, де закінчуються землі Чернеччанської сільської ради, на річці збудована дамба з високо піднятими перепускними трубами. В разі доброї повені Мусієнкове і Чернеччина «купатимуться». Далі річка геть зневоднена. А через щойновстановлену дамбу на відвідному каналі у руслі біля Михайлівки залишилися краплини води. Кожен пан що хоче, те й робить.
Дійсно, раніше таке навіть важко було уявити - щоб одна людина мала кошти, достатні для повного перекриття середньої річки України. Та незалежна держава декому з її громадян дала шанс стати багатим. Тож якщо це багатство свідомо використовується на шкоду природі і людям, можливо, за це потрібне і відповідне покарання? Пора умовлянь, вочевидь, ніякого результату не дає.
На ще одному аспекті незаконного перекриття річок – можливої втрати підземного живлення – наголосив після наради Юрій Сухий, водій з Гупалівки Магдалинівського району:
- Через дамбу біля Мусієнкового русло Заплавки перекрите повністю. До Гупалівки вода не тече – сухо. А раніше такі пляжі були, діти купалися! Тепер де-не-де лише ковтьоби зосталися. Та вода має рухатися, інакше всі її джерела закриваються! У нас сухо, а в Мусієнковому вода біліє, заболочується. І нікому до цього немає ніякого діла…

«ЛЕТАРГІЙНИЙ СОН» ДОБІГАЄ КІНЦЯ?
Більшість жителів Приорілля, поза сумнівом, через маловоддя річки останніми роками, дещо пом’якшене рясними цьоголітніми дощами, різке зниження рівня грунтових вод тощо розуміє - Орелі потрібна допомога. Щонайперше прибрати незаконні греблі з неї та всіх шістдесяти річок її басейну, що гальмують вільний плин вод. На цьому та обов’язковій участі громадськості у всіх рішеннях в сфері охорони довкілля вже котрий рік наполягає Царичанська РГО «Комітет порятунку Орелі». У неділю 29 червня ц. р. на центральній площі Царичанки відбулося відкрите засідання «КПО». Його голова Валентин Коваленко, колишній керівник колгоспу «Прогрес», озвучив і додаткові вимоги до влади усіх рівнів, майже одностайно підтримані присутніми:
- негайно створити Басейнову раду Орелі;
- припинити зрошення водами Орелі молодих садів у Молодіжному Царичанського району площею біля 300 га, а використати для цього води Дніпра;
- Державному проектно-вишукувальному інституту «Дніпродіпроводгосп» (директор Володимир Гринюк) припинити розробку неузгодженого з громадськістю проекту греблі на Орелі в районі Брідка смт Царичанка як надзвичайно шкідливої, яка лише збільшить заболоченість річки вгорі і зневоднить її нижче за течією в Царичанському та Петриківському районах;
- завершити створення Орільського національного природного парку.
Здається, очевидні вимоги природолюбів влада починає частково розуміти. У Києві 18 червня ц. р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, де було констатовано (скорочено):
- гідрологічний стан Орелі та річок її басейну залишається критичним. Головні проблеми – пересихання, надмірна зарегульованість та сповільнення стоку, господарська діяльність, яка проводиться в її руслі і на водозаборі, порушення водоохоронного законодавства. Не вирішується проблема розчистки річок басейну, відновлення гідрологічного режиму, ліквідації самовільно споруджених гребель та забезпечення законодавчо визначеного обмеження регулювання стоку річки та створення штучних водойм у її басейні.
Що ж, з названими проблемами Орелі можна, крім розчистки річок, погодитися. Частина з них, як видно, справа рук самих народних обранців. Комітет вирішив рекомендувати:
- Кабінету Міністрів України протягом 2014 року на законодавчому рівні вирішити питання реалізації басейнового принципу управління водними ресурсами, включаючи економічні механізми;
- створити ефективний механізм стягнення збитків, заподіяних державі порушеннями природоохоронного законодавства;
- підвищення відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;
- впровадження в Україні стандартів та заходів, які встановлені Водною Рамковою Директивою Європейського Союзу;
- Міністерству екології та природніх ресурсів України, Державному агентству водних ресурсів провести паспортизацію водних об’єктів у басейні Орелі;
- визначити відповідального замовника та виконавця, а також джерела фінансування робіт з розробки регіональної цільової програми екологічного оздоровлення басейну р. Оріль;
- вжити заходів до створення об’єкту природно-заповідного фонду – Орільського національного природного парку в межах Харківської, Полтавської та Дніпропетровської областей;
- Дніпропетровській ОДА забезпечити погодження матеріалів проекту створення Орільського НПП у межах області з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих до заповідання, а також з місцевими органами влади і подати до Мінекології для підготовки відповідного Указу Президента України;
- Дніпропетровській, Полтавській та Харківській ОДА за участю Мінекології та Державного агентства водних ресурсів вирішити питання ліквідації самовільно споруджених гребель та забезпечити законодавчо визначене обмеження регулювання стоку річки і створення штучних водойм у її басейні;
- забезпечити реконструкцію і ремонт гідротехнічних водопропускних споруд, встановити такі споруди на греблях, де вони відсутні;
- Верховній Раді України прискорити розгляд проекту змін до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору органів екологічної інспекції.
Перелік необхідних заходів поданий у скороченому вигляді. Та якби були реалізовані хоча б ці, і щоб громадськість про все була поінформована завчасно, а не «у свинячий голос», та висловила свою згоду, то щось би з того вийшло. Звісно, часи тепер нелегкі, воєнні. Але треба починати бодай з тих пунктів, які не потребують додаткових витрат, наприклад, останній. А поки що державні службовці бачать незаконні греблі на Орелі та її притоках, але вдіяти щось конкретне через відсутність «дієвого механізму стягнення збитків, завданих державі», поки що не можуть…

Григорій МИКОЛАЙЧУК.
На знімку: 
нарада на щойно насипаній греблі каналу К 7А.
Фото автора.