Усе розпочалося неподалік Нехворощі Новосанжарського району Полтавщини тиждень тому. Спеціалісти тресту «Дніпроводбуд» на замовлення Дніпропетровського облуправління водних ресурсів несподівано почали засипати проран у дренажному каналі, який практично нікому і нічому не заважав і яким досі текла Оріль. Перед цим вони збудували тимчасову греблю з пропускною трубою на самому каналі, щоб була дорога до прорану. А позаяк вода піднялася, то її зупинили кам’яною греблею там, де Оріль повертає в Грякову. Таким чином річка перестала текти по лівому постійному рукаві. Біля Михайлівки Царичанського району русло Орелі вже сухе…
ОСЬ ЯК пояснює цю надзвичайну ситуацію директор Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп» Володимир Гринюк:
- Всі роботи виконуються у відповідності з діючим проектом «Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей». Після завершення робіт на прорані буде ліквідована кам’яна гребля на Гряковій. Перед цим у кінці дренажного каналу поставимо два сифони нижче михайлівських труб на 1,5 метра, щоб рівень води в дренажному не перевищував 2 метри і не руйнувалися його береги. Маємо намір Оріль направити у своє давнє русло побіля Шедієвого - Буртів, а гряково-михайлівський напрямок буде допоміжним. Біля Михайлівки повинна текти Заплавка.
За кілька останніх днів, відколи водотік Орелі спинили силоміць, річка поступово зникає. Вниз від Михайлівки, біля Маячки вона ще жебоніє, в Царичанці і Могилеві рівень води щодоби зменшується на 5-10 см. Громадськість Царичанського і Петриківського районів уже б’є в набат - хто це робить, навіщо? Невже в такий спосіб можна щось добре зробити для Орелі? Найбільше стурбовані ситуацією жителі Михайлівки, які невесело жартують: вибори закінчилися і річку-забрали… Михайлівський сільський голова Анатолій Загній увесь тиждень бере участь у численних нарадах, які облуправління водних ресурсів з організаціями-субпідрядниками ледь не щодня проводить на орільських берегах:
- Проектанти інституту «Дніпродіпроводгосп» нізащо не хочуть визнати, що проект «Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей» насправді є великою помилкою, - повідомив Анатолій Васильович. - Вони «проштовхують» оці всі греблі і в такий спосіб рятують «честь мундира». А сім кілометрів орільського русла біля Михайлівки вже сухі. Із ям, що залишилися, витягують останню рибу… Фауні й флорі Орелі завдано непоправної шкоди. У понеділок я подав доповідну голові Царичанської райдержадміністрації Дмитру Ковальову, треба негайно зупинити ці роботи. А проектанти мені кажуть: «Нас ваша Заплавка не цікавить». Бога ради, та Заплавка завдяки їхнім проектам вже не тече, у нас - Оріль… Грунтові води в краї вже й так низько стоять, а тепер іще понизяться. Чим людям напувати худобу, невже нікого й це їх не цікавить?
Між тим ситуація є надзвичайною не лише з точки зору екології, а і даремного «потоплення» державних грошей. Так вважає депутат Царичанської районної ради Віктор Ткач:
- Увесь правий берег дренажного каналу насипаний із піску. Проран, що там утворився, вже раз відновлювали, та весняна вода все знесла. Це все одно, що на марлині ставити латку. Окрім даремної витрати державних грошей, нічого ці дамби не дають.
Схожі думки і в Ігоря Шаровського, помічника народного депутата Сергія Глазунова:
- Оріль загнали в глухий кут. Якоїсь логіки в діях водників я не бачу. По Орелі залишається більше запитань, ніж відповідей.
Газета «Сільські новини» вже звертали увагу громадськості і спеціалістів Дніпровського басейнового управління водних ресурсів (м. Вишгород Київської області) на те, що згаданий проект «Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей» насправді ніякого «покращення гідрологічного режиму» не дасть. Це підтверджує і сьогоднішня реальність та наведені думки жителів Приорілля, які набагато глибше від «водяних архітекторів» переймаються долею степової перлини України. А жителі Нехворощі зазначають, що «воду треба шукати не тут, щось рити чи гатити внизу - нерозумна справа. Треба розгородити все, що стоїть на шляху річки вище за течією, а вода сама собі дорогу знайде». В недолугості проекту «Відновлення…» поступово переконався і автор цих рядків, до речі, колишній випускник географічного факультету Дніпропетровського держуніверситету, який на сторінках «Сільських новин» вже кілька років займається орільською темою. Від того, яким шляхом примусово, за величезні державні гроші направлять Оріль - чи михайлівським, чи шедієвським, води у її річищі побіля Маячки чи Бабайківки не побільшає. Це - аксіома, яку ніяк не втямлять спеціалісти-водники і ті, хто списує мільйони на їхні різноманітні проекти. Таки сто разів праві нехворощани - воду треба шукати вище за течією, а не тут чи в каналі Дніпро - Донбас.
Саме це і вдалося зробити минулої неділі своєрідній виїздній «громадській басейновій раді Орелі», до якої ввійшли Бузівський сільський голова Борис Гейдер, помічник народного депутата Ігор Шаровський, депутат Царичанської райради Віктор Ткач, ветеран МВС України Микола Мурчич, кореспондент Магдалинівської районної газети Віталій Кравченко і власкор «Сільських новин» Григорій Давиденко. Поїздка відбулася в рамках документування незаконної греблі на Орелі в Магдалинівському районі. Її, як відомо, ніяк не знайдуть спеціалісти-водники. А вона спокійнісінько існує собі на втіху «господарів» уже кілька місяців приблизно за 5 км на північ від Йосипівки Бузівської сільської ради і 4 км на південь від Скалонівки Зачепилівського району Харківщини. Тут Оріль тече двома рукавами на відстані сорока метрів один від одного. В кожен із них висипано біля десяти великих машин залишків тваринницької ферми. Через ці греблі вода в Займанському лимані зараз піднята на 1,2 метра, а влітку, за словами очевидців, на цілих два. Це велетенський резервуар води, якого так не вистачає річці внизу.
- Балачки про існування цих гребель ходять в наших селах ще з літа, сказав Бузівський сільський голова Борис Гейдер, - та на власні очі бачу все вперше. А місця тут найвужчі, тож комусь і захотілося води.
Усі присутні склали акти про існування незаконних гребель (на фото одна з них) в кількох екземплярах, які вже в понеділок були направлені до Дніпропетровської ОДА, Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів, прокуратури Магдалинівського району для притягнення винних у їхньому незаконному спорудженні до відповідальності. А жителі Царичанського і Петриківського районів чекають, коли ж з’явиться вода в Орелі, яка з якогось дива почала зникати кілька днів тому… Доки ж це триватиме? Коли Оріль перестане бути полігоном для недолугих та непотрібних експериментів?

Григорій ДАВИДЕНКО.