Для того, щоб сад радував щедрим врожаєм фруктів, треба навчиться регулювати процеси росту і плодоношення дерев, щоб забезпечити швидке наростання врожайності і збереження її на оптимальному рівні тривалий час.

ДЕРЕВА, у яких ріст переважає над плодоношенням, вирощувати економічно невигідно. У дерев, які втратили здатність до росту, посилюється здатність до періодичності плодоношення (плодоношення через рік). У таких дерев знижується зимостійкість і посилюється відмирання обростаючої деревини, а потім і напівскелетних та скелетних гілок. Щоб цього уникнути і проводять обрізку дерев.
Перш ніж починати обрізку, необхідно чітко визначити ціль, а потім вибрати найбільш ефективний для даного випадку спосіб досягнення цієї цілі.
Залежно від віку дерева і поставленої мети розрізняють обрізку - формуючу, регулюючу плодоношення та омолоджуючу.
Формуюча обрізка проводиться у перші два-три роки після посадки, або в більш старшому віці, коли формують із вовчків нові гілки. Основна її мета - створення міцного скелету, рівномірне розміщення в кроні дерева скелетних, напівскелетних і обростаючих гілок, забезпечення оптимальних умов освітлення, стимулювання раннього плодоношення.
Обрізку, спрямовану для регулювання плодоношення, починають на третій-п‘ятий рік після посадки. ЇЇ мета - забезпечення щорічного плодоношення з високою урожайністю дерев, створення умов для постійного оновлення плодової деревини, не допускаючи припинення росту.
Омолоджуюча обрізка застосовується на старих деревах, які втратили здатність до росту. ЇЇ мета - не довести дерево до повного припинення росту, стимулювати новий ріст, збалансувати плодоношення.
На практиці всі три прийоми обрізки часто застосовують одночасно. Особливо на деревах старшого віку. Коли після омолодження необхідно сформувати гілку і відрегулювати плодоношення на ній.
За часом виконання обрізка буває зимова - у період спокою, і літня - в період вегетації.
Оптимальний час для обрізання плодових дерев і ягідних кущів
Яблуні та груші – лютий, березень, серпень.
Сливи – лютий, березень.
Вишні, малина – липень, серпень.
Ожина – березень, квітень.
Виноград – березень, липень, серпень.
Аґрус і смородина – березень, вересень.
Лютий і березень – найбільш оптимальний період для весняної обрізки. Робити це треба вчасно, а не тоді, коли вже набухли бруньки і рослини прокинулись від сну.
Усі види обрізки поділяють на основні та додаткові. Основна - це вирізування або проріджування гілок, додаткова - вкорочування гілок. Різниця у них полягає в тому, що при проріджуванні гілку видаляють повністю, при вкороченні видаляють лише верхню частину пагона або плодової гілки.
Вкорочення однорічних гілок поділяється: на слабке - менше 1/3 довжини; середнє - 1/4 і сильне - більше 1/2 довжини пагона. Слабке вкорочення не пригнічує дерево, не викликає ріст великої кількості пагонів і не впливає на терміни вступу в плодоношення. Сильне вкорочення зменшує сумарну довжину приростів, крім того стимулює проростання бруньок, що в свою чергу призводить до загущення крони. Нові пагони, як правило, не завжди визрівають і взимку їх верхівки можуть підмерзати. Сильне вкорочення впливає на строки вступу дерева в плодоношення – воно наступає пізніше. Тому сильне вкорочення треба робити лише при потребі: для ослаблення росту сильноростучої гілки або у випадку, коли верхівки пагонів пошкоджуються морозами.
Головна мета обрізки дерев - це регуляція фізіологічних процесів через управління транспортними потоками поживних речовин всередині рослини.
Грамотна обрізка може змусити плодоносити рослину набагато раніше, ніж це відбулося б без неї. Неправильна ж обрізка може призвести до того, що врожаю не буде довгі роки, та й неправильно сформована крона завдасть чимало клопотів садівнику.