Поточний № 8 (1435)

12.12.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

«Освідчення»


28.08.2018

Так називається збірка, до якої ввійшли ліричні твори відомого вченого, доктора сільгоспнаук, професора, члена-кореспондента НААН України Михайла Бобра.

Із 1966 року і до сьогодні він працює в Харківському національному аграрному університеті ім. В.Докучаєва  професором кафедри рослинництва. Михайло Архипович понад 15 років був президентом Харківської МАН. Під його керівництвом підготовлено 5 докторів сільськогосподарських наук, 17 кандидатів наук, із яких 9 – докторів філософії, які працюють у країнах Африки, а також у Камбоджі, Палестині, Сирії.
 Але скрупульозний дослідник у науці, він залишився глибоким ліриком у душі. І це яскраво проглядається через призму його віршів, що написані впродовж його непростого, але насиченого подіями життя. 
Збірка відкривається віршем «Освідчення», який присвячений нашій Україні. Думаю, багатьом нашим співвітчизникам від Закарпаття до Слобожанщини, звідки промовляє автор,  притаманні такі ж глибокі почуття любові до рідної землі. Завдяки таким людям наша мати Україна буде жити вічно і не здолають її ворожі напасті!
 
ОСВІДЧЕННЯ
Ім’я тобі – пісня є вільна,
Чому ж так запізно зустрів
Красу голубого Поділля,
Роздолля безмежних степів,
Слово громове Шевченка
Й Карпатського краю весну,
Мудрість магічну Довженка
Й зорю Українки ясну.
Голубко моя сизокрила,
Яких не зазнала часів,
Ясноока моя Україно,
Омріяна велич віків!
Саме тут, на цій землі стожильній,
Навіки пам’ятником стати,
Щоб про долю України
Святу правду розказати…
Найнікчемніша сволота
Масті різної підлота
Її нездолану топтала,
Та щоразу у вогні,
Україна в ті дні
Титаном до бою ставала.
Статура її незборима
Знову велета світу сягала,
І, як вічна купина неопалима,
До сонця дітей підіймала.
Свободу, свободу! Свободу народу!
– Над світом звитяжно лунало.
Добував її віками
Богатир – народ Дніпра,
Й шлях торуючи з піснями,
Землю пестив для добра…
Хліб ростив і плавив сталь,
Не один звів Дніпрельстан;
Через тернії тиранів 
Він ішов до жнив,
Світу дав синів звитяги 
І космічні далі підкорив.
І поряд з наріжним каменем,
Що тримає світ –
Рукою Запорожця славною
Вмуровано вічний граніт.
І чудо світу – пісень перлина
Мудра, ніжна і проста
Пісня – слава України 
Добром планету огорта!
Михайло БОБРО, 60-ті рр. ХХ ст.