ДРУЖНЯ РОБОТА будь-якого трудового колективу викликає лише захоплення і повагу. Тим паче депутатів парламенту України! Ця приємна подія сталася тринадцятого березня в Криворізькому національному університеті, де відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Окрім народних обранців, у ньому взяли участь голова Дніпропетровської ОДА Дмитро Колєсніков, представники Полтавської і Харківської областей, очільники міст і районів Дніпропетровщини, науковці і виробничники.
Місце проведення зустрічі законодавців-екологів вибране зовсім не випадково. Ось як окреслила коло завдань комітету Верховної Ради на давніх січеславських землях його голова Ірина Сех:
- Дніпропетровщина має надзвичайне техногенне навантаження. Більше третини її площі є надзвичайно забрудненою, решта - забруднена територія. Потрібно зупинити цей процес. Ми зібралися, щоб обговорити сьогоднішню екологічну ситуацію в області. За результатами обговорення Комітет розробить і запропонує Верховній Раді та уряду шляхи її поліпшення.
У краї з 2007-го року вже діє «Програма поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами». Таких налічується двадцять п’ять, а їхній сумарний обсяг викидів дорівнює 96 відсоткам! Та найгірша ситуація у місті

КРИВИЙ РІГ
Тут найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - дає місцевому довкіллю 15 відсотків загальнообласного забруднення! Кажуть, кожен криворіжець зранку щонайперше дивиться на «розу вітрів», а потім планує власні дії… За словами начальника управління Фонду держмайна України Юрія Нікітіна, Фонд контролює діяльність цього гіганта з іноземними інвестиціями. Його зобов’язання, чомусь змінені у лютому 2010-го, щодо обсягів продукції, податків і соцзахисту працівників, число яких все ж зменшується, визнані прийнятними. Чого не скажеш про природоохоронні заходи. Зокрема, не завершена реконструкція сталеплавильного виробництва, а закриття аглофабрики, найбруднішого кривбасівського «димаря» відтерміноване аж до 2018 року…
Як зазначив представник «Міттала» Володимир Ткаченко, не все залежить від виробника - дещо зменшився попит на продукцію, через що не всі інвестиції у виробництво є доцільними. Ще й уряд заборгував повернення ПДВ на суму до 5-ти мільярдів гривень… Про цей податок, який називають «корупційним», ходять легенди. Одні - працюють і сплачують. Інші, взагалі нічого не виробляючи… повертають собі ПДВ! А заручниками є ті ж криворіжці, яким нікуди подітися від червоної за кольором «рози вітрів»…
У Криворізькому залізорудному басейні, розробка якого продовжується вже 130 років, до гіркого додається ще й лихе. За цей час вийнято з надр землі 17 мільярдів тонн гірничої маси, всі гірничі роботи ведуться в межах міста. Сформувалися значні техногенні порушення геологічної структури надр. Зона порушень простягається на 80 км і являє собою безперервне чергування кар’єрів, шахт, зон зсуву порід тощо. Про неї в. о. ректора Криворізького національного університету Микола Ступнік сказав так:
- У Кривому Розі сформувалася зона екологічного лиха, є обвали і зсуви гірських порід. Поряд з ними - житловий фонд міста, де інколи відчуваються землетруси. Наш університет досліджує виявлені на різних глибинах пустоти методом радарного зондування поверхні.
Окрім КНУ, земну кору і підземні води в межах Кривбасу, селах Широківського району досліджують й інші організації. Тож намічене схвалення «Державної програми дослідження стану техногенної частини земної кори Криворізького залізорудного басейну для запобігання виникнення катастрофи техногенного та природного характеру на 2013-16 роки».

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК, ЖОВТІ ВОДИ
У цих промислових містах Дніпропетровщини теж чималі екологічні проблеми. Склалися вони за десятиліття нещадної безконтрольної експлуатації природних ресурсів. Про дніпродзержинську ситуацію мер міста Станіслав Сафронов сказав так:
- У Дніпродзержинську десять «хвостосховищ» із забрудненими відходами, половина знаходяться в межах міста. На кожного жителя припадає по 53 тонни небезпечних відходів! Діючий уряд ще не дав жодної копійки на їхню ліквідацію. Треба поновити переробку уранових відходів у межах міста.
Дещо менш критичною за обсягами фінансувань екологічних заходів є жовтоводська ситуація. Тут на це виділяється… чверть необхідного.
- Проблеми почалися ще з початку розробки уранових руд, - розповів міський голова Жовтих Вод Анатолій Кузьменко. - Відходи пішли на дороги, дитячі майданчики тощо… Радіаційний фон у місті підвищений, урановий комбінат працює і зараз. Потребує допомоги спеціалізована медсанчастина №9. Через техногенне забруднення річка Жовта практично припинила існування.
Народні обранці детально розглянули рівень захворюваності жовтоводців, смертності новонароджених, найбільш поширені хвороби. Запропоновано роботи по створенню комплексу моніторингу екологічної ситуації Дніпродзержинська й Жовтих Вод віднести до захищених статей бюджету. Намічені й заходи по відновленні річок Жовта, Саксагань, Інгулець. А один із чотирьох пунктів черги денної народні депутати присвятили розгляду ситуації на степовій перлині Дніпропетровщини і всієї України - річці

ОРІЛЬ
«Ми пожинаємо «плоди» втручання людини в Оріль». Ця справедлива теза прозвучала в ході обговорення її критичної гідрологічної ситуації останніх років. Доповідь про неї зробив начальник Дніпропетровського облуправління водних ресурсів Володимир Добринін. Він розповів парламентарям про ганебний для усієї Дніпропетровщини факт - винуватці самовільного перекриття Орелі, яка належить до середніх річок держави, в районі Йосипівки Магдалинівського району і досі… не встановлені та не притягнені до кримінальної відповідальності! Саме ця гребля разом з іншими і спричинили різке обміління орільських вод в чотирьох приорільських районах нижче за течією. Щоправда, за повторним зверненням ветерана МВС України Миколи Мурчича з Чернеччини Магдалинівського району, прокуратура цього району 5 березня ц. р. внесла до Єдиних реєстрів досудових розслідувань відомості про вчинення зазначеного злочину, відкрите кримінальне провадження за ст. 197/1 ч. 3 ККУ. Досудове розслідування доручене Магдалинівському РВ УМВС.
Вочевидь, державна водна сторожа Орелі не робить головного - діла, яке їй доручене. Адже незаконна дамба місяцями гальмувала водотік річки! Хоча начальник Державної екологічної інспекції Дніпропетровської області Дмитро Шибко запевнив - стан Орелі перевірятиметься. І попрохав законодавців ліквідувати судовий збір при зверненні організації до суду. А Володимир Добринін зазначив, що для завершення прочистки Орелі впродовж 3 кілометрів 250 метрів згідно з проектом «Відновлення гідрологічного режиму річки Оріль на межі Полтавської та Дніпропетровської областей» необхідні державні кошти в сумі 4,4 мільйона гривень. Як відомо, ставлення приорільців до цієї насильницької щодо природи краю процедури в незайманому куті річки абсолютно неоднозначне. В районі Нехворощі Полтавщини вже скільки зроблено помилок, вже стільки втоплено мільйонів, що мимоволі кожного, хто знайомиться із ситуацією чи живе на Орелі і тому й так все добре знає, бере острах. Чи не виявляться результати цієї гігантської за масштабами прочистки біля села Ливенське Новосанжарського району такими ж, як і всіх попередніх? Тобто лише суттєво понизиться рівень річки, вдруге висохнуть Дацунові болота, Лиман та інші водойми унікальної орільської місцини та й усе? Чому вчені-гідрологи досі не розглянули пропозицію депутата Царичанської районної ради Віктора Ткача - не знижувати рівень води в Орелі, а повертати його до колишніх природних позначок! Чи не тому так завзято і наполегливо робляться «прочистки і поглиблення», що обсяги робіт зазвичай вимірюються мільйонами гривень? А відповідальності за надаремне потоплені державні кошти, сплюндровану природу фактично немає?
Наприкінці засідання головуюча на ньому Ірина Сех пообіцяла вивчити всі пропозиції щодо Орелі. В тому числі і запропоновані «Комітетом порятунку Орелі» («Сільські новини» за 28 лютого 2013 р.). І закликала посадовців та громадян направити свої міркування про поліпшення екологічної ситуації у Дніпропетровщині до комітету Верховної Ради з питань екологічної політики:
- Як правило, люди на місцях краще знають, що, де і як потрібно зробити, їхні думки повинні враховуватись. Маємо перш за все пильнувати здоров’я людини. Вважаю, на місцях треба залишати більший відсоток екологічного податку, законопроект про це я вже подала на розгляд Верховної Ради. Сьогоднішні пропозиції наш комітет розгляне і ретельно проаналізує. Сподіваюся, завдяки нашим спільним зусиллям в екологічній ситуації Дніпропетровщини будуть зрушення на краще.
Залишається додати, що голова комітету Верховної Ради Ірина Сех, представниця «Свободи», напрочуд вміло і фахово поєднала на засіданні зусилля «регіоналів», «Батьківщини», комуністів і «ударівців» для розв’язання найболючіших проблем екології Дніпропетровської області. Якби так злагоджено працювала уся Верховна Рада - Україна давно б гори перевернула…
Після надрукованого. Стан Орелі 15 березня розглянули і депутати Дніпропетровської облради. Ухвалені рішення про виділення за рахунок коштів природоохоронного фонду 300 тисяч гривень на проект з відновлення системи озер Порубіжне, Козачий лиман Магдалинівського району та 1,5 мільйона гривень - на продовження прочистки в районі Нехвороща-Шедієве Полтавщини.

Григорій ДАВИДЕНКО.