Поточний № 7 (1395)

23.05.2022

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Ой, у лузі червона калина


03.05.2022

За час героїчного протистояння українців у війні
з російськими окупантами пісня «Ой, у лузі червона калина» стала однією з найбільш популярних. 
Історія пісні
За однією з версій перший варіант пісні написав 1912 чи 1914 року поет, директор та режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький. Текст «Ой, у лузі червона калина» був спеціально створений для постановки п’єси «Сонце Руїни» Василя Пачовського. В ній розповідалася історія одного з найтрагічніших для українців періодів – другу половину XVII століття. Він знаменувався розпадом української державності, багатьома кровопролитними війнами та носив назву «Руїна». А «Сонцем Руїни» називали гетьмана Петра Дорошенка (1627 – 1698 рр.), що був відомий своїми планами об’єднати українські землі.
За словами істориків, у фіналі п’єси повинна була звучати пісня «Чи я в лузі не калина була». Але згодом режисер вирішив використати більш оптимістичну пісню «Розлилися круті бережки».
Проте Степан Чарнецький продовжував працювати над піснею, поки 1914 року в місті Стрий її не почув чотар Українських Січових Стрільців (УСС), командант сотні УСС, галицький військовий Григорій Трух. Новий варіант «Ой, у лузі червона калина» був створений після того, як Трух додав до нього кілька куплетів. Пісня одразу стала дуже популярною. Навіть найвідоміший львівський військово-історичний часопис того часу отримав назву «Літопис Червоної Калини».
На цьому історія написання пісні не закінчується. Наприкінці 1980 року «Ой, у лузі червона калина» отримала ще один куплет. Його додали українські дисиденти: композитор та диригент Леопольд Ященко і правозахисниця, учасниця руху шестидесятників, мемуаристка, публіцистка, журналістка та редакторка «Вісника репресій в Україні» Надія Світлична.
До речі, саме Леопольд Ященко разом із понад 130 відважними людьми 1967 року підписав лист протесту до ЦК КПРС через політичні переслідування української інтелігенції. Його одразу звільнили з роботи та піддали репресіям, але Ященко не зламався. 1969 року весною він та ще кілька однодумців заснували «Співоче поле». Там відроджували щедрівки, колядки, українські народні та обрядові пісні. Саме на «Співочому полі» хор «Гомін» вперше виконав сучасний варіант пісні «Ой, у лузі червона калина».
 
Ой у лузі червона калина
Слова Степана Чарнецького, Григорія Труха.
Музика Степана Чарнецького.
 
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
 
Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
 
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
 
Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
 
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
 
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.