04.06.2020
Пам’ятаю, як проходили у 50-70 роках виставки досягнень наших сільських трударів в павільйонах парку ім. Чкалова у Дніпрі. То був дійсно тріумф аграріїв, які вміли вирощувати високі врожаї зернових культур та овочів. Чому мені пригадалися ці події? Бо зараз усі волають: дайте біологічно чисту продукцію! А де її взяти, коли наші золоті чорноземи, вся гідросистема спаплюжені пестицидами, фунгіцидами, гербіцидами, всілякими хімікатами!
А в ті часи землю збагачували органічними добривами, які надходили з тваринницьких ферм, птахофабрик. Свою важливу роботу у цьому напрямку проводили і пасічники. Їхні бджілки-помічниці запилювали ентомофільні культури, збільшуючи врожайність соняшника, технічних та кормових культур.
Чому Ізраїль на неродючих ґрунтах має високі прибутки від реалізації овочевих культур?
Тому що там розумні люди роблять все, аби з усього мати зиск. Звичайно, для цього варто докласти чимало зусиль і енергії, а не плакати, що все так погано.
У нашій країні повно парадоксів. Кажуть, що не вигідно тримати молочних корів, які раніше були чи не в кожному сільському дворі, у кожному сільгосппідприємстві. Натомість, коли зайдеш до магазину – очі розбігаються: скільки торгових марок молока!
Напевно ж, настав час, аби держава надавала певні преференції тим аграріям, які бажатимуть займатися тваринництвом. Хоча, як бачу, у цьому ніхто не зацікавлений – навіть Міністерство агрополітики ліквідували. Шкода.
Микола ПЛАХОТНІЧЕНКО,
почесний пасічник України,
м. Дніпро.
Залишить свій відгук