Здраствуйте, шановна редакціє!
Є у мене такий овоч під дивною назвою пепіно. Нещодавно його вирощую, але вже встигла у нього закохатися і записала в постійні жителі своєї ділянки. А перше своє пепіно я виростила з насіння.
Олена, Київська обл.

ПЕПІНО - багаторічна чагарникова рослина, що належить до сімейства пасльонових. Його найближчі родичі - улюблені томат, перець і баклажан. Кущ пепіно досягає 1-1,5 м у висоту, стебло внизу дерев'янисте, гіллясте, з величезною кількістю пасинків. Листя темно-зелене, довгасте, шкірясте, схоже на листя перцю. Квітки, як у картоплі, найчастіше білі з фіолетовими смужками або синьо-фіолетові.
Умови вирощування пепіно, як і у всіх пасльонових. Доглядати за ним не важко. Але ця рослина утворює багато пасинків, виламувати їх треба в 3-4 рази частіше, ніж у томатів. А формувати кущ треба в 1-2 стебла, інакше не буде врожаю.
Смак у пепіно - щось середнє між грушею, огірком і динею.
Аромат - приємний і свіжий. Часто пепіно перед вживанням чиститься, тому що шкірка деяких сортів має неприємний смак. Кількість насінин залежить від сорту. Зазвичай вони м’які й тонкі. Пепіно може мати дуже різноманітне застосування в їжі.
Жителі Південної Америки і Японії вживають плоди майже виключно у свіжому вигляді на десерт. Плоди пепіно підходять і для кулінарних експериментів. А ще їх можна використовувати в супах, в соусах, з морепродуктами, м’ясом, рибою, у фруктових салатах і для різноманітних десертів.
Зимує це рослина «весело». Восени треба викопувати весь кущ. Виходило іноді, що кущ ще не отплодоносив. Дозрівали деякі плоди вже після пересадки у горщики. Зиму для пепіно бажано створити прохолодну. В теплі кущ може цвісти та розростатися. Черенкую рослину на початку лютого, посів насіння роблю на початку січня.