Щойно відцвіли дерева, а цілі орди різноманітних шкідників уже мають види на врожай. Що ж робити? Не чекати ж, поки ці ненажерливі істоти залишать нам голі гілки.

ПРИ масовому вторгненні шкідників у сад без хімії не обійтись. Але використовувати треба тільки дозволені або рекомендовані пестициди для присадибних ділянок і детально дотримуватись інструкції на упаковці. Коли ж основні полчища знищені і ви хочете доглядати за садом, отримувати чисті продукти, тоді ці поради для вас.

Споконвіку наші пращури шукали «домашні» засоби, як врятувати свої сади від шкідників і бути з урожаєм. Готували різноманітні настої, ставили ловчі пояси, робили світлові пастки і навіть виготовляли «одяг» для плодів. Їхня дія в основному базується на тому, щоб відлякати або обдурити шкідників.

БУЗИНА, ПОЛИН, ЧАСНИК

Приміром, якщо звичайну дошку змастити соком свіжого молодого зеленого яблука і покласти її між яблунями, то плодожерка зразу ж відкладе на ній яйця.

Застосовуючи розчини чи настої часнику, цибулі, пасльону, чемериці, полину, блекоти, можна змінити запах плодів і відігнати шкідників від свого саду.

Червона бузина відлякує вогнівку від аґрусу, а чорна - ще й брунькового кліща та п‘ядуна.

Полин люди здавна використовували для боротьби з клопами, блохами, тарганами. Досить застелити підлогу кілька разів свіжим або сухим полином і вся нечисть вибереться з кімнати. У саду з цією метою використовують відвар з полину.

Дикий часник садять під кущами смородини. Його стійкий запах відлякує брунькового кліща.

Вільху використовують для боротьби з капустянкою. Якщо на грядку, заселену шкідником, повстромляти на відстані 2 м одна від одної свіжі гілки вільхи, капустянка залишить ці місця.

Запах м’яти не подобається метеликові вогнівок, і коли ви посадите її серед кущів аґрусу, шкідник навіть не наблизиться до них.

ЛОВЧІ ПОЯСИ

Використання ловчих поясів допоможе значно зменшити збитки, яких завдають шкідники саду. Зокрема, плодожерка пошкоджує зав’язь, псує значну кількість плодів. Особливо небезпечне перше покоління метелика-шкідника. Виживши, він у кілька разів збільшує зараження саду шкідником. Знищивши ж це перше покоління і не дозволивши йому відкласти яйця, можна бути спокійними за урожай. Аби не вдаватися до застосування отрути, для боротьби з цим шкідником використовують ловчі пояси.

Щоб виготовити найпростіший ловчий пояс, беруть аркуш темного обгорткового паперу, руберойду чи мішковини і вирізають стрічку шириною 15-20 см, довжиною на 5-10 см більшою за повний обхват дерева. Можна використовувати і гофрований папір, але тоді пояс буде одноразовий, бо після 10-12 днів його необхідно спалювати разом з гусінню, яка за цей час туди налізе. Виготовлені ж з інших матеріалів можна використовувати кілька разів, просто витрушуючи і знищуючи гусінь.

Накладають пояси по середині стовбура і біля основи основних скелетних гілок першого порядку. Верхню частину ловчого поясу щільно прив’язують шпагатом або плівкою, а нижню трохи відгинають і прив’язують не щільно, щоб гусінь могла вільно туди залізти, шукаючи темного місця для лялькування. Через тиждень пояси оглядають і витрушують їх вміст в якусь посудину, після чого знищують.

У разі, якщо не маєте змоги регулярно оглядати пояси, можна виготовити ловчий пояс із застосуванням різних отруйних та липких речовин. Це так звані самовбивчі пояси. Виготовляють їх так: папір спочатку обробляють 2-3% розчином нітрофосу, просушують у затінку, після чого накладають на дерева як і звичайні пояси. Для збільшення строку дії такого ловчого поясу зверху накладають ще шар сухого провощеного паперу. За таких умов ловчі пояси простоять до двох місяців, знищивши майже всю гусінь, яка туди потрапила.