МОВА про земельний скандал, який вибухнув у Петриківці - візитній картці України - з початком цьогорічної осені. Та особливою оригінальністю чи вишуканістю, зважаючи на поважний статус селища в Україні та світі, він не вирізняється. Скоріше певними ознаками неприхованого ігнорування вимог діючого законодавства посадовцями Петриківської селищної ради. Ось що розповідає про це депутат Петриківської районної ради, приватний підприємець Анатолій Лисенко:
- Десятого вересня відбулася сесія Петриківської селищної ради. На ній депутату, приватному підприємцю Тетяні Мосійчук виділили земельну ділянку по вулиці Кооперативній для особистого селянського господарства. Рішення сесії щодо надання землі Тетяні Мосійчук по вулиці Леніна навпроти центрального ринку не було. Та через два дні її син попередив мене і чотирьох моїх колег, що нам доведеться звільнити територію, на якій ми здійснюємо підприємницьку діяльність чимало літ, або платити йому більшу суму оренди. Земля буцімто виділена його матері. Це нас неабияк здивувало - у нас із селищною радою оформлені договори оренди землі, за яку сплачуємо орендну плату. Ми одразу звернулися до селищних депутатів. Вони підтвердили, що рішення по землі на вулиці Леніна не ухвалювалися. Та селищний голова Ольга Гавриленко заявила, що там Тетяні Мосійчук виділені дві земельні ділянки – одну у власність для обслуговування магазину «Комфорт», хоча в такому разі повинен бути викуп, другу – в оренду разом із тротуаром біля «Госптоварів». І разом з орендованими нами ділянками…
Стало зрозуміло, що голова самовільно роздає землю в центрі селища, а рішення сесії фальсифікує заднім числом. Чутки про подібне лунали й раніше, як і про «друзів у погонах» селищного керманича. Прикро, що в центрі України, у столиці петриківського розпису, вже визнаного ЮНЕСКО, відкрито відбуваються такі зухвалі порушення українських законів. Петриківка – найтемніший районний центр у Дніпропетровщині і в прямому, і в переносному розумінні… З часу відновлення 22 роки тому Петриківського району селище гриміло сходками, з яких посадовці інколи виходили мокрими, бо громада публічно задавала їм питання. Тепер нинішній селищний голова уже 8 років звітує лише перед депутатами… Нічого не обговорюється – ні встановлення антен мобільного зв’язку, ні використання пустої будівлі поліклініки в центрі та «безпритульність» музичної школи, ні правильність розподілу житлового фонду селища…
А ще згодом стало відомо, що на земельній ділянці, наданій Тетяні Мосійчук по вулиці Кооперативній, знаходиться без господаря склад колишньої райспоживспілки. У цьому разі його треба було взяти на баланс селищної ради, а потім продати. Але земля разом зі складом, про який абсолютна більшість депутатів і гадки не мала, виділені безкоштовно! Щоб приховати цей злочин, склад у жовтні зруйнували. Сфабриковані селищним головою рішення сесії порушують статті Земельного Кодексу, Закону України «Про оренду», «Про землеустрій»… І не лише завдають істотної шкоди нам як підприємцям, бо фактично це боротьба з підприємництвом. Образливо, що ми здаємо кошти на школу, на все, що потрібно… А голова розбазарює землю, розтринькує наше найбільше національне багатство, нищить селищний бюджет, який і без цього тріщить по усіх швах.
Через рішення сесії, якого не було, підприємці звернулися до державних та правоохоронних органів. У заяві голові Дніпропетровської ОДА Дмитру Колєснікову від 30 жовтня Микола Гордійов написав:
- Прошу Вашої допомоги у захисті моїх прав підприємця. Я працюю з 2001-го року, у мене є договір оренди землі під кіоск площею 0,002 га до травня 2014-го. За оренду сплачую селищній раді регулярно. Та селищний голова Ольга Гавриленко самовільно виділила депутату селищної ради підприємцю Тетяні Мосійчук 0,1368 га саме тієї землі, яку я орендую, і на неї вже виготовлений кадастровий номер.
Відповідь обласної адміністрації Микола Гордійов ще не отримав. Доволі несподіваний лист від 17 жовтня за № 05-3р надісланий Анатолію Лисенку з Прокуратури Дніпропетровської області. У ньому заступник прокурора області, старший радник юстиції О. Ричка направив звернення підприємця щодо порушення законодавства посадовцями Петриківської селищної ради на перевірку до… Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області. І зобов’язав її начальника Л. Мефьодову «за наявності підстав вжити заходів реагування». Але ж чи може сільгоспінспекція належним чином зреагувати на подібні дії?
А депутати Петриківської селищної ради підтвердили слова підприємців. Зокрема член постійної комісії із земельних питань Володимир Галайчук зазначив:
- Перед розглядом питання про виділення землі сесією його спочатку розглядає наша комісія. Тоді ухвалює відповідне рішення. А вже опісля воно разом із поданою заявою громадянина чи підприємця виноситься на сесію. Десятого вересня питання щодо земельної ділянки по вулиці Леніна нашою постійною комісією не розглядалися. Тому ніяких рішень сесії не було. Кажу вам так, як є.
Теж саме повідомила і Ольга Єрмолаєва, начальник Територіального центру соціального обслуговування Петриківки:
- Вперше про це питання почула вже після сесії. А на ній анічогісінько по земельних ділянках на вулиці Леніна не обговорювалося і не голосувалося.
Однозначно висловилася і заступник начальника Пенсійного фонду України у Петриківському районі Ольга Бондаренко:
- На сесії 10 вересня приватному підприємцю Мосійчук була виділена земельна ділянка, але по вулиці Кооперативній. Про те, що на ній розташоване складське приміщення, депутатів не повідомили. По вулиці Леніна ми нічого не виділяли, таких рішень не було. Після скарги підприємців провели позачергову сесію тринадцятого вересня. На ній думали – як вийти з цієї ситуації, коли несподівано з’явилися незаконні рішення? Як поступити, що відміняти? А селищний голова наполягала – рішення були, то ви не чули! Та ми що, усі глухі? Тому й вирішили поступити за законом – раз нічого не ухвалювали, то і відміняти нічого не будемо.

ЗА З’ЯСУВАННЯМ ситуації щодо виділення землі в Петриківці «Сільські новини» у листопаді звернулися до Петриківської селищної ради. Тоді селищний голова Ольга Гавриленко перебувала у відпустці, а її обов’язки виконувала секретар Людмила Омелич. Щодо вересневої сесії вона лише висловила припущення:
- Можливо, там і є якісь порушення… Але ж ми всього не можемо відслідкувати, протоколу тощо. Міліція вже порушила кримінальну справу. Через це я нічого коментувати не буду, і протокол сесії для ознайомлення не надам. Як вийде голова, хай вона це вирішує.
Після повернення з відпустки в грудні селищний голова Ольга Гавриленко повідомила редакції наступне:
- Рішення сесії 10 вересня щодо виділення землі по вулиці Леніна звичайно що були. Та показувати документи сесії пресі не буду, бо порушена кримінальна справа. Зайдіть на наш сайт в Інтернеті, там усе й побачите.
Така дещо різна оцінка очільниць петриківської громади вересневої сесії. Зі спільним, м’яко кажучи, дивним «унісоном» щодо ненадання документів, який прямо порушує вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації». Його стаття 4 «Принципи забезпечення доступу до публічної інформації» гласить (скорочено): «Доступ до публічної інформації здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень, вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених Законом, тощо». Як видно, цей Закон, ухвалений українськими парламентарями ще в січні 2011 року, для Петриківки не годиться. Тут обмеження встановлюють на власний розсуд – раз є кримінальна справа, то нічогісінько пресі, тобто громадськості, й не покажемо…
Здавалось би, з якої такої бенері петриківським держслужбовцям порушувати українське законодавство і приховувати результати власної діяльності? Невже сподіваються, що все можна в той чи інший спосіб «виправити»? А сайт Петриківської селищної ради, як виявилося, не діє – відключений за несплату. І відповідь на інформаційний запит «Сільських новин», надісланий у Петриківську селищну раду факсом ще 28 листопада 2013 року, досі не надана. Через те що селищна рада, за словами її працівників, «підгоріла» наприкінці листопада. Й інформаційний запит саме тоді і спопелився... Зі всього цього випливає, що гарантована законом відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації петриківським самоврядуванцям, вибачте, до отієї електролампочки, яка ніяк не засяє постійно в центрі селища…
Петриківка і справді найтемніший районний центр у Дніпропетровщині. Сумніватися в цьому може лише той, хто одного разу не побував у ньому вночі. Коли густа пітьма повністю огортає центр візитної картки України… Тому хлібороби і всесвітньовідомі майстри художнього розпису, вчителі і робітники, пенсіонери і молодь намагаються вечорами по Петриківці не блукати. А коли йдуть, то поволеньки, бо змушені, особливо дощової пори, чалапати калюжами, яких не побачиш… Схоже, подібною пітьмою місцеві самоврядуванці намагаються покрити не лише вулиці Петриківки, де живуть їхні виборці, а і власну діяльність…
Дійсно, у селищі давно не чули звіту свого голови перед громадою про виконану роботу. А подібне дійство, згідно зі статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», має відбуватися не рідше, ніж раз на рік… Доречно згадати тут і оголошені селищною радою ще в лютому 2009-го громадські слухання з приводу недолугої ідеї проектування окремого в’їзду в селище з об’їзної дороги по долині річки Чаплинки (додатково до Лобойківського, Сотницького та Іванівського в’їздів). Ці слухання не проведені і досі(!), бо селищна рада ніяк не спроможеться запросити на них проектантів і зібрати громаду… Хоча Народна Рада Петриківщини вже давно обговорення проекту провела, він відхилений як непотрібний і шкідливий для довкілля. Чомусь селищні посадовці екологічними проблемами краю теж не надто переймаються…
А розголос про згаданий вище вид їхньої «діяльності» сягнув і районних владних коридорів. Голова Петриківської РДА Володимир Муха повідомив редакції:
- До райдержадміністрації надійшло звернення щодо незаконного виділення землі на вересневій сесії Петриківської селищної ради. У ньому йдеться про порушення Кримінального кодексу України, тому воно направлене для фахової перевірки правоохоронними органами.
За інформацією заступника начальника слідчого відділення Петриківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області майора міліції Віталія Матети, розслідування звернення та долучених до нього заяв триває:
- За фактом перевищення службових повноважень посадовими особами Петриківської селищної ради порушене кримінальне провадження за частиною першою статті 365 Кримінального Кодексу України, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Справа знаходиться на стадії досудового розслідування. Воно буде об’єктивним, за його наслідками ухвалюватиметься рішення відповідно до норм чинного Кримінально-процесуального кодексу України.

ЯК ВІДОМО, діяльність, що кваліфікується ч.1 ст. 365 ККУ «Перевищення влади або службових повноважень», тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам юридичних осіб, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних доходів громадян.
Санкція статті доволі серйозна. Тож у разі підтвердження встановленого міліцією факту перевищення службових повноважень посадовцями Петриківської селищної ради у суді тамтешнє самоврядування, вочевидь, зазнає істотних кадрових змін. А Петриківка стане третім таким селищем у Петриківському районі з часу останніх виборів, після Єлизаветівки і Курилівки. До речі, дехто з петриківських депутатів після вересневих подій вже відмовляється ходити на сесії. Щоб знову не опинитися в ролі цапів-відбувайлів за самочинні дії селищного голови... І не стати, за їхніми словами, ширмою усіляких незаконних рішень.
З іншого боку логічного завершення скандального петриківського земельного переділу, схоже, слід чекати лише у суді. Бо сподіватися на моральний крок головних його фігурантів, як зазвичай буває в демократичних державах, в Україні на жодному рівні, в тому числі на селищному, поки що не доводиться. Навіть у визнаній перлині України…

Григорій МИКОЛАЙЧУК. Дніпропетровська область.