Конституцією України визначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.Останнім часом спостерігається негативна тенденція недовіри громадян до всіх інститутів влади і, зокрема, до українського судочинства. Все частіше то з екранів телевізорів, то з газет ми чуємо або про затягування справ, або про не завжди об’єктивне рішення. Та навіть за таких умов є вихід. Це Європейський суд з прав людини. Європейський суд з прав людини – міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави – члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і включає всі питання, які стосуються тлумачення і застосування конвенції, у тому числі міждержавні справи і скарги окремих осіб.

НАДІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ

Останнім часом Європейський Суд набув особливої актуальності, що, перш за все, обумовлено розглядом багатьох гучних справ. Тема Страсбурзького суду все частіше висвітлюється у засобах масової інформації і з кожним роком її актуальність не зменшується, а навпаки зростає. Наша держава входить до п’ятірки країн з найбільшою кількістю звернень до Європейського суду з прав людини, а тому Європейський Суд в наш час став надійним інструментом захисту прав громадян, які втратили надію на правосуддя в Україні.В Україні право звернення до Суду гарантовано Конституцією України. Зокрема, згідно з частиною 4 статті 55 Основного закону, передбачено, що «кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна». Конституція України також гарантує кожному право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.Сьогодні не лише пересічні громадяни, але інколи і фахівці-юристи не досить поінформовані про діяльність Європейського суду з прав людини, виникають питання з приводу того, хто може звертатись до Європейського суду та який порядок звернення до нього. Саме тому вважаємо за необхідне детальніше зупинитися на цьому питанні.Особа можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї. Звертаємо увагу, що Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох. Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації.Особа може звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗВЕРНЕНЬ

Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду особа використала усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в іншому випадку особа має довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що особі слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких особа має намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків. Дуже важливою умовою прийнятності є те, що особа можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту ознайомлення особою або ознайомлення її адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж у разі якщо вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з моменту стверджуваного порушення. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку особа має намір подати, або заповненого формуляра заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку. Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням особа може звертатися до секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а особа чи її представник, за загальним правилом, повинні будуть надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

ЗАЯВИ – ПОШТОЮ

Звертаємо увагу, що Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою. Якщо надсилати заяву електронною поштою або факсом, обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи. Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.Згідно з положеннями правила 47 регламенту Суду, в заяві необхідно: а) навести стислий виклад фактів, щодо яких особа скаржитися, та суть скарг; б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які були порушені; в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими скористалися; г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали). Правило 45 регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана особою як заявником, або її представником. Якщо заявник не бажаєте розкривати свою особу, про це потрібно зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Усю кореспонденцію стосовно скарги необхідно надсилати за адресою:
The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe 67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE – ФРАНЦІЯ.

Після отримання першого листа або формуляра заяви секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за іменем заявника було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до заявника можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою. Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права. Особа має своєчасно і сумлінно відповідати на листи секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що особа не зацікавлена у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється. Якщо особа вважає, що заява стосується одного з прав, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї, і що всі умови прийнятності, викладені вище, задоволені, особа повинна ретельно і розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду в найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з дати направлення першого листа до секретаріату Суду. Якщо формуляр та всі необхідні документи не будуть надіслані до секретаріату Суду до спливу вказаного строку, це буде розцінено як те, що особа не бажає підтримувати заяву в Суді і, відповідно, справу буде знищено. Згідно з правилом 33 регламенту Суду, всі документи, що надійшли до секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше - з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої зацікавленої особи.Таким чином, за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься в документах, наданих заявником секретаріату Суду, зокрема до інформації про осіб, про яких йдеться в документах, є відкритим. Крім того, у разі якщо Суд викладе таку інформацію у рішенні щодо прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні про вилучення справи з реєстру справ Суду, її може бути розміщено в інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.

ПРОЦЕДУРА – БЕЗКОШТОВНА

На початковій стадії подання заяви особа не зобов’язана мати представника, а якщо особа його має, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, заявнику потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою). Якщо особа бажає звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від імені особи. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника. Додатково повідомляємо, що процедура розгляду справи безкоштовна, є письмовою та не потребує особистої присутності у Суді. Особу обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у справі.Одночасно повідомляємо, що більш детальну інформацію щодо порядку звернення до Європейського суду з прав людини, додаткові рекомендації, актуальний формуляр заяви для звернення та зразок для його заповнення, а також корисні веб-ресурси та роз’яснення ви можете знайти на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (obljust.gov.ua) у рубриці – Регіональне відділення секретаріату урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Ольга ЗАХАРОВА, перший заступник начальника 
Головного територіальногоуправління юстиції 
у Дніпропетровській області
-представник Урядового уповноваженого 
у справах Європейського суду 
з прав людини у Дніпропетровській області.