Поточний № 31 (1218)

15.08.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Плюс тваринництво і ветеринарія


26.06.2015

Про дослідні господарства та станції ДУ Інституту сільського господарства степової зони НААН «Сільські новини» розповідали у спеціальному випуску № 22 за 4 червня 2015 року. Однак до структури ДУ ІСГСЗ входять ще й лабораторії тваринництва (згідно з Постановою Президії НААН від 22 грудня 2010 року, протокол №20 Інститут тваринництва центральних районів реорганізовано та перетворено у науковий підрозділ ДУ ІСГСЗ) та лабораторія ветеринарної медицини (реорганізовано та приєднано до ДУ ІСГСЗ Дніпропетровську дослідну станцію ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за Постановою Президії НААН від 18 травня 2011 року, протокол №10).
Лабораторії тваринництва та ветеринарної медицини забезпечують вирішення найважливіших задач селекції, відтворювання, відгодівлі і технології утримання сільськогосподарських тварин, епізоотологічний моніторинг вірусних, паразитарних та незаразних хвороб птиці, займаються розробкою і впровадженням у виробництво нових препаратів та вакцин, сприяють розвитку тваринництва та підвищення ефективності галузі.

Лабораторія тваринництва

є структурним підрозділом ДУ Інституту сільського господарства степової зони НААН України. Її науковці надають методичні і практичні поради агроформуванням у впровадженні інновацій із селекції, відгодівлі та відтворення великої рогатої худоби і свиней.
На основі місцевих молочних порід із залученням кращого світового селекційного матеріалу кандидатами сільгоспнаук Олександром Денисюком, Віктором Логвіненком, Олександром Сокрутом створено нові конкурентоздатні генотипи, які в умовах Степу України проявляють високу продуктивність - 5-7 тис. кг молока за рік і 95 телят на кожні 100 корів. Перш за все це - Дніпропетровський зональний тип української червоної молочної породи у базових господарствах «Чумаки» та Ерастівській дослідній станції з надоєм 5000 - 6000 кг молока і вмістом жиру 3,8%. Науковцями на основі голштинської породи також виведено Придніпровський зональний тип української чорно-рябої молочної породи (надій 6000-7000 кг молока із вмістом жиру 3,7%). Економічний ефект породи складає до 500 грн. на голову.
У ДП «ДГ «Поливанівка» здійснюється збереження генофонду сірої української худоби та відпрацьовуються методи її розведення у замкнутій популяції. Ця худоба відома з часів трипільської культури і не має собі рівних у світі за міцністю будови тіла, плодючістю, стійкістю до захворювань за рахунок високого рівня адаптації до умов півдня України. М’ясо тварин характеризується високими показниками за фізико-хімічним складом, а також смаковими і кулінарними властивостями.

За участю академіка НААН України Володимира Козиря і доктора сільськогосподарських наук Володимира Гуменного, директора дослідного господарства, кандидата сільськогосподарських наук Миколи Соловйова та головних фахівців Анатолія Білоконя і Василя Донця створено першу національну українську м’ясну породу великої рогатої худоби.
Не менш продуктивним вважається і єдине в Україні поголів’я світлої аквітанської породи ДП «ДГ «Поливанівка». У зоні північного степу тварини за виробничими показниками не поступаються своїм французьким «родичам». Жива маса дорослих бугаїв становить 1200 кг, корів – 600 кг, середньодобовий приріст живої маси молодняку на відгодівлі - 1200 г, витрати корму на 1 кг приросту живої маси - до 5 к. од., забійний вихід - 64 %. Зазначені породи великої рогатої худоби використовуються у подальшому породотворному процесі і промисловому схрещуванні з тваринами молочного напрямку продуктивності.
Використання знань з етології худоби дає можливість науковцям Олександру Денисюку, Петру Чегорці виявити більш економні способи утримання тварин. Оптимальним для виробництва яловичини слід вважати однорідне стадо, пристосоване до раціонального використання кормів і приміщень, що допомагають отримати від наступних поколінь якісне і дешеве м’ясо.
Науковцями Володимиром Козирем, Сергієм Олійником, Станіславом Чернявським розроблена і впроваджена в агроформуваннях Магдалинівського і Криничанського районів Дніпропетровщини маловитратна технологія вирощування худоби на м’ясо з цілорічним безприв’язним утриманням тварин при вільному доступі до всіх видів кормів, що дозволяє збільшити живу масу молодняку на 11%, скоротити термін їх вирощування на 120 днів та знизити витрати праці на 1 ц приросту живої маси до 3-5 людино-годин (у 10 разів менше, ніж в середньому по області). Економічний ефект становить 450-600 грн./гол. за рік.
У співпраці з науковими установами України кандидати сільгоспнаук віктор Віктор Халак та Валерій Зєльдін створили нові внутрішньопородні і заводські типи, лінії і родини свиней великої білої породи, важливість яких підтверджена патентами. Ці тварини використовуються у агроформуваннях ТОВ «Агроеліта», «Відродження», «Добробут-Агро» Дніпропетровської та окремих господарствах Харківської, Донецької та Херсонської областей.
Споживачі схвалюють таких тварин тому, що в їх тушах найменша товщина шпику з питомою вагою сала 30% і м’яса 60%.
Для зони Придніпров’я кандидати наук Георгій Дімчя, Володимир Петренко та Анатолій Майстренко удосконалили параметри споживання сухої речовини, енергетичного і протеїнового живлення корів на різних стадіях лактації. Економічний ефект від впровадження становить 500-850 грн./ на корову за рік. Адаптовано рецепти кормових добавок також для свиней і овець.

Лабораторія ветеринарної медицини

Завідувач лабораторії В'ячеслав Плис за роботоюПтахівництво в Україні, як і в більшості держав світу, займає провідне місце серед інших галузей сільськогосподарського виробництва, забезпечуючи населення повноцінними дієтичними продуктами харчування. Для отримання продукції високої санітарної якості необхідно створити стабільне благополуччя у птахівництві щодо інфекційних захворювань. Респіраторні та шлунково-кишкові захворювання інфекційної етіології в птахогосподарствах і приватному секторі України досить поширені і обертаються значними збитками через зниження продуктивності, загибель птиці і затрати на проведення лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів, що в цілому негативно впливає на рентабельність галузі.
У лабораторії ветеринарної медицини працюють 15 чоловік, із них 4 - кандидати наук, 4 - наукових співробітники та 7 лаборантів. Наукова робота здійснюється за чотирма напрямками (вірусна, бактеріальна, паразитарна та незаразна патології птиці).
Основна мета лабораторії ветеринарної медицини – забезпечити захист птиці від інфекційних хвороб шляхом удосконалення схем імунопрофілактики і систем протиепізоотичних заходів, належного контролю якості кормів та фізіологічного стану птиці.
За останні роки роботи науковцями лабораторії вирішено важливі проблеми, які раніше завдавали значних економічних збитків птахівництву. Створено і впроваджено у виробництво такі вкрай необхідні препарати, як вакцина інактивована проти Ньюкаслської хвороби птиці; бактерін інактивований проти пастерельозу сільськогосподарської птиці; вакцина емульсована проти пастерельозу качок і гусей; препарат імунізуючий із атенуйованих ооцист для специфічної профілактики еймеріозу курчат; препарат проти розкльову для сільськогосподарської птиці (ППР);
комплексний лікувально-профілактичний препарат «УРОЛІТ» проти сечокислого діатезу птиці;
профілактична кормова добавка проти дисхондріоплазії бройлерів «МІНЕРДІМС»; комплексний препарат супроводження при специфічній профілактиці хвороби Гамборо у птиці; набір для діагностики пастерельозу (холери) птиці в реакції непрямої гемаглютинації.
Вищевказані препарати дають можливість забезпечити стабільне епізоотичне благополуччя щодо інфекційних хвороб птиці та недопущення значних економічних збитків від захворювань незаразної етіології.
Науково-дослідні роботи лабораторія виконує за ПНД НААН 26 «Система ефективних селекційно-технологічних розробок для присадибного та промислового птахівництва (Птахівництво)». Підпрограма Науково-методичне забезпечення систем ветеринарно-санітарних заходів за сучасних технологій у птахівництві.
Лабораторія ветеринарної медицини ДУ ІСГСЗ НААН планує розробити і впровадити у виробництво такі проекти розробок:
1. Вакцина асоційована інактивована проти Ньюкаслської хвороби і пастерельозу сільськогосподарської птиці.
Запропонована розробка є імунобіологічним препаратом, який захистить птахопоголів’я від виникнення асоціативних (змішаних) інфекцій птиці та буде економічно ефективним профілактичним засобом.
2. Розробка вакцини проти Ньюкаслської хвороби голубів.
Розробка вакцини інактивованої проти параміксовірусного захворювання голубів. Відсутність на ринку України відповідних засобів специфічної профілактики, наявність аналогів у світі, свідчать про доцільність проведення досліджень у цьому напрямку та необхідність конструювання вакцини, що в подальшому буде сприяти розвитку міжнародних відносин за рахунок участі голубів у виставках та змаганнях.
3. Розробка та випробування ефективності лікувально-профілактичних протипаразитарних препаратів при кишкових інвазіях сільськогосподарської птиці.
Розробка нових поєднань антгельмінтних речовин дасть можливість звільняти птицю від кишкових гельмінтів без зменшення продуктивності з мінімальним токсичним впливом на організм.
Розробка сучасного методу лабораторної діагностики найпростіших при захворюванні сільськогосподарської птиці на еймеріоз та еймеріоносійстві. Своєчасна діагностика протозоозів дозволить попередити витрати при лікуванні та профілактиці захворювання.