Ерастівська дослідна станція ДУ ІЗК НААН є крупним виробником первинного та елітного насіння, в господарстві розроблений замкнений цикл виробництва: на високому агрофоні з дотриманням всіх технологічних вимог вирощуються батьківські форми гібридів кукурудзи, сорти та гібриди інших польових культур. Так, щорічно станція виробляє близько 2 тис. тонн оригінального та елітного насіння озимої пшениці, кукурудзи, озимого та ярого ячменю, вівса, зернобобових культур, гречки, проса, багаторічних та однорічних трав. Традиційно тут вирощують якісне насіння пшениці і ячменю вітчизняної селекції, яке адаптоване до степової зони і спроможне стабільно забезпечувати високу врожайність зерна навіть після гірших попередників. Тут вирощують і пропонують агропромисловому виробництву ліцензійне елітне насіння батьківських форм та першого покоління гібридів кукурудзи, сортів і гібридів соняшнику та інших сільськогосподарських культур, що характеризується високими сортовими і посівними якостями. Крім того, наукові співробітники станції здійснюють інформаційно-консультативний та науковий супровід інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур в агроформуваннях різних форм власності.
Ми поступово виходимо із фінансової кризи, яка спіткала дослідну станцію на початку 2018 року, коли мені довелося очолити господарство. Нам пощастило, що у 2019 році з’явився надійний партнер – ТОВ «Агро-Овен», який надає фінансову підтримку для проведення всіх технологічних операцій на полях Ерастівської дослідної станції. Ми почали по-хазяйськи доглядати землю: вносити добрива, обробляти посіви ґрунтовими і післясходовими гербіцидами. Це дозволило значно підвищити культуру виробництва, досягти якісних показників насіннєвого матеріалу та товарного зерна. У наших партнерів – ТОВ «Агро-Овен» – високопродуктивне птахівництво і тваринництво, яке потребує якісних кормів, виготовлених із зернових культур, які вирощуються у нас. Тобто ми в змозі забезпечити їхні потреби за рахунок фінансування нашої виробничої діяльності.
Впродовж своєї майже 90-річної історії Ерастівська дослідна станція відома як науково-виробнича база і авторитетне насінницьке господарство. Відтак сьогодні важливо не лише зберегти колектив та всі кращі напрацювання, а й примножити їх. Все, що ми робимо, спрямовано, перш за все, на людей. Ми докладаємо багато зусиль для збереження наукового потенціалу і його розвитку. На сьогодні у нас – три лабораторії, в яких задіяно 20 вчених та лаборантів. Це лабораторія сівозмін, де працюють Іван Ліб та Сергій Артеменко, лабораторія технології вирощування кукурудзи, де працюють молоді вчені Сергій Березовський, Сергій Пустовий, Ярослав Алексєєв. Лабораторію зернових культур очолює кандидат сільгоспнаук Юрій Сидоренко, який є ще й заступником директора дослідної станції по науці.
У нас своєчасно виплачується зарплата, податки йдуть на розвиток Вишневецької ОТГ. До цього часу на плечах дослідної станції всі сільські комунікації – теплові та газові мережі, водопостачання. Масовий відтік робочих рук у Польщу припинився, оскільки там робота тимчасова, а з оголошенням карантину людям довелося повертатися до рідного дому, де все не так просто: діти без нагляду, сім’ї розпадаються. Тепер люди кажуть, що більше нікуди не поїдуть – вдома краще.
У наших найближчих планах створення лабораторії агрохімічного аналізу, що дозволить надавати послуги з аналізу ґрунтів, визначати вміст клейковини у пшениці і т. д. Хочемо також відновити і лабораторію насінництва, яка існувала до середини 1980-х років. Чому це так важливо? Зараз в Україні засилля сортів і гібридів іноземної селекції: по соняшнику нас витіснили, по кукурудзі – на 70 відсотків, зараз вже підбираються і до зернових – чеські, німецькі, французькі, канадські сорти пшениць та ячменів все частіше сіють на українських ланах. А ми пропонуємо вісім чудових сортів одеської селекції. Ми бачимо їхній потенціал, їхню врожайність. Також маємо високоврожайні, районовані до умов посушливого Степу сорти озимого ячменю одеської селекції Дев’ятий Вал і Снігова Королева. Незважаючи на складні погодні умови саме одеські сорти пшениць і ячменів врятували ситуацію, давши врожайність по 4,5-5 тонн, а ось пізні культури через відсутність опадів – у критичному стані. Якщо аналізувати економічну доцільність тієї чи іншої культури, то бачимо, що при затратах 12-15 тис. грн. на гектар і отриманні за нинішнього посушливого літа всього по 2 тонни гороху, ми залишаємося у мінусі. Але треба дивитися трохи вперед: на цьому полі вже восени посіємо озиму пшеницю, яка буде вдосталь забезпечена азотом. Таку розкіш, звичайно, місцеві фермери не можуть собі дозволити, оскільки сіють дві культури – соняшник і пшеницю.
У господарстві розроблені і затверджені Інститутом зернових культур 8-пільні сівозміни, які дадуть можливість розміщення всіх сільгоспкультур по кращих попередниках. Це стосується і зернових, і технічних культур. Соняшнику у цій сівозміні буде відведено лише 12,5 відсотків, оскільки після нього для поповнення землі вологою знадобиться 3-4 роки.
Поряд із розвиненим рослинництвом на дослідній станції підвищується ефективність утримання великої рогатої худоби. Щодня з нашої ферми на Світловодський молзавод надходить 4 тонни якісного молока. У минулому році вперше за останні десятиліття на поля внесено 18 тис. тонн органічних добрив. Кілька мільйонів вкладено у ремонт підлоги у двох тваринницьких приміщеннях, які плануємо реконструювати, а згодом збільшити поголів’я.
Ми працюємо і маємо амбітні плани розвитку на майбутнє.
Федір ЛЬОРИНЕЦЬ,
директор Ерастівської дослідної станції
Інституту зернових культур НААН.
На знімку: український високоолеїновий гібрид соняшнику Трибют одеського селекціонера, доктора біологічних наук Віктора Бурлова з’явився на ринку п’ять років тому. За словами директора Федора Льоринця, цей гібрид нічим не поступається імпортним аналогам, а за ціною – вдвічі дешевший. На ньому можна застосовувати гербіциди Євролайтінг, Гранстар.
Залишить свій відгук