Поточний № 49 (1236)

12.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

По другому колу


22.10.2014

пішов розгляд надзвичайної ситуації, що склалася в Шульгівській сільській раді Петриківського району та навколишніх садових товариствах з початком будівництва на сорока чотирьох сільських гектарах пасовищ і лісів звірівницької ферми

ЦЕ ще не сьоме коло пекла, яке проходять мешканці краю у відстоюванні своїх гарантованих статтею 16 Конституції України прав на екологічну безпеку території, та до нього, вочевидь, вже не так і далеко. Якщо брати до уваги зусилля, докладені ними для збереження природи краю незайманою.

Ще двадцять п'ятого липня Дніпропетровська обласна рада на їхню вимогу провела спеціальну нараду щодо «розрулення» надзвичайної ситуації в Шульгівці. На ній було обіцяно, що «без згоди місцевих жителів ніякого будівництва не буде». І хоча цієї згоди, яка після звірячого побиття протестувальників біля воріт ферми 8-го серпня стала іще проблемнішою, немає, як і не було, працівники ТОВ «ВБК «Агропромінвест» не полишають ідеї збудувати фабрику.

Шістнадцятого жовтня біля приміщення Дніпропетровської ОДА відбувся мітинг протесту жителів Шульгівки і представників дачних товариств, які вимагали припинити недозволене будівництво, а усіх винних у його веденні, знищенні лісу та побитті людей 8-го серпня 2014 року притягти до кримінальної відповідальності. Схоже, протест почули.

- Одразу після початку акції кількох представників Шульгівки і садових товариств запросив до себе заступник голови Дніпропетровської ОДА Святослав Олійник, - розповідає Вікторія Льовкіна, яка перебуває в декретній відпустці. – Ми виклали вагомі аргументи «проти» такого гігантського будівництва. Щонайперше ці землі рішенням Дніпропетровської облради щодо «Планування розвитку території Дніпропетровської області» визначені як «Шульгівська рекреаційна зона». Це чинний документ в чотирьох томах. Пізніше вони ще й зарезервовані під створення Орільського національного природного парку згідно з Указом Президента України від 1 грудня 2008-го року за №768 – 33 /IV, депутати Шульгівської сільради дали згоду на його створення. У державі, де нормальне екологічне законодавство, цих двох документів було б достатньо, щоб ні в кого не могло навіть гадки виникнути про якесь будівництво, тим паче таке величезне, в цій зоні. До того ж однією з умов нашого вступу до Євросоюзу є відведення не менше 10 відсотків території держави під заповідні зони. Це такі «зелені зони» для відтворення дикої природи. Все робиться не лише для неї - задля виживання самого людства. У Дніпропетровщині є лише вісім відсотків зарезервованих земель, тому щось відкраювати від них суперечитиме європейським законам. Якщо Україна і далі мовчатиме, коли нищаться її заповідні землі, ми звернемося до Європарламенту з проханням допомогти захистити їх.

По-третє, це зона підтоплення Дніпродзержинського водосховища, від його «нависаючих» над лівим берегом вод нас захищає довжелезна дамба від Дніпродзержинська до Орлика. Це велика інженерна споруда із цілою системою дренажних каналів. Тут можлива лише рекреаційна діяльність, оті 40 дачних товариств зі статусом юридичних осіб – максимум дозволеного. Завдяки відсутності промислових підприємств тут збережене біорозмаїття рослин, є тварини, занесені до Червоної книги. Невже в державних чиновників підніметься рука знищувати неповторне? Це та жива гілка, на якій тримається людність нашої промислової області! По-четверте, неправильно визначена санітарна зона об’єкта, яка дорівнює всього 300 метрів. Згідно із сучасним документом «Нормування з охорони праці звірівницьких ферм» там, де утримується до 10 тисяч умовних самок норки, санітарна зона дорівнює 300 метрам, 20 тисяч – 600 м, більше 20 тисяч – 1200 метрів. Тобто в нашому випадку з 70-ма тисячами умовних самок значна частина жителів Шульгівки опиниться в зоні, де проживання людей заборонене. То що, доведеться їх відселяти? А чи не легше не будувати тут ферму?

Певно ж, що легше і простіше. Але в нас досі чомусь за давньою авторитарною звичкою обирався найважчий і найзгубніший для природи і людей шлях. Щоправда, сьогодні у програмах більшості кандидатів до українського парламенту, які балотуються на мажоритарних приорільських округах, зокрема Артема Кравченка, Віталія Купрія й інших є пункт про створення Орільського національного парку. Тобто вже після виборів 26 жовтня Шульгівка і дачні товариства можуть отримати дієву підтримку на законодавчому рівні. Досі, як відомо, цього не було.

НАДЗВИЧАЙНА ситуація, аналогічна шульгівській, вже є «наживо» в селищі Білики Кобеляцького району сусідньої Полтавщини. Там також практично біля осель жителів збудований гігантський комплекс на кілька десятків тисяч свиней, і місцевий люд тепер не радий ні робочим місцям, ні надходженням до бюджету. Бо просто ні вдень, ні вночі немає чим дихати… Адже концентрований аміак із сечі тварин не лише має неприємний запах, а викликає печію в організмі, від нього псуються зуби тощо. За оприлюдненими висновками Міністерства охорони здоров’я України захворюваність жителів селища Білики на бронхіальну астму за останні роки діяльності свинокомплексу збільшилася в 5 разів (!), є гігантський стрибок росту цілого «букету» інших небезпечних захворювань. Звісно ж, свині в збудованому на людську біду комплексі не винні…

Здавалося б, усі наведені вище аргументи повинні були змусити петриківських та обласних державних чиновників не «відфутболювати» численні звернення жителів Шульгівки подалі, а давно зрілим оком поглянути на розвиток ситуації. І спрогнозувати її трохи далі солодких обіцянок хутровиків «земного раю» тощо. Щоб і люди могли жити спокійно, і забудовники не заривали в пісок надаремне інвестиційні кошти. Про це говорить голова Територіальної громади Шульгівки Анатолій Пономаренко:

- З «Агропромінвестом» ми боремося вже два роки. Якби все робилося прозоро, ніякого протистояння не було б. Адже в нас є рішення Територіальної громади Шульгівки про заборону будівництва, чому його ніхто не бере до уваги? Під ним підписалася більша частина жителів, і воно згідно зі статтею 143 Конституції України є нормою прямої дії! Та державним чиновникам і на думку не спадає його просто виконати. Чи у них до грошей совісті нема? У Європі навіть коли одна людина протестує, і то робиться перевірка. А у нас отака сила людей не хоче жити поряд з небезпечним виробництвом, та всі роблять вигляд, що нічогісінько не відбувається. І правоохоронці не поспішають об’єктивно розслідувати кілька кримінальних справ щодо організованого масового побиття людей 8-го серпня, знищення зелених насаджень та незаконного виймання поверхневого шару ґрунту…

З огляду на це 5-го вересня ми висловили недовіру прокурору Петриківського району Сергію Качуру, до Люстраційного комітету при штабі національного порятунку Дніпропетровської області та прокуратурі області направлені аргументовані звернення. Дивуюся тому, що досі не звернена належна увага на наш півторамісячний протест під стінами фабрики. День і ніч, під вітром і дощем жителі села і власники дач, в тому числі ветерани праці, стояли, щоб привернути увагу влади до ніким не дозволеного будівництва. Ми прийняли пікет лише через те, що роботи на фабриці призупинилися, хоча підвезення матеріалів триває. Треба якнайшвидше поставити крапку в цій історії. Пасовища повернути для випасу худоби, а ліси відновити за рахунок винних. І розслідувати всі кримінальні справи щодо обвинувачених та передати їх до суду.

У Дніпропетровському обласному адміністративному суді, до речі, зараз розглядаються два адміністративні позови шульгівської громади – «Про скасування Розпорядження від 29.07.2014 року Петриківської райдержадміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки» та «Про скасування Розпорядження голови Петриківської РДА Андрія Столбченка від 11.09.2014 року «Про затвердження детального плану територій частини Шульгівської сільської ради». Як не дивно, перший документ, що суперечить волі людей, новопризначений петриківський голова підписав уже 29 липня, на четвертий день після зустрічі з шульгівською делегацією, де в присутності ЗМІ обіцяв «не йти проти волі громади…». З цих та майбутніх судових проваджень щодо шульгівських подій випливає висновок – реформа місцевого самоврядування давно перезріла. Щоб місцева громада, а не районний чиновник, який тієї сільської землі, може, й на власні очі не бачив, вирішувала її долю. І щоб у районному центрі, як і в обласному, був єдиний орган районної влади. До того ж обраний народом, а не призначений з Києва. Бо «знизу» таки видніше, хто є ким і які ідеали відстоює.

ПІСЛЯ тривалої розмови з протестувальниками 16 жовтня заступник голови Дніпропетровської ОДА Святослав Олійник пообіцяв створити повноважну комісію щодо доцільності будівництва фабрики поряд з Шульгівкою, в краї відбудуться громадські слухання. В разі остаточної незгоди територіальної громади Дніпропетровська ОДА підбиратиме інше місце для будівництва норкової фабрики. Що ж, наміри абсолютно логічні, вони відповідають українському законодавству. Два з половиною місяці тому щось подібне було обіцяне і Дніпропетровською обласною радою, та добрими намірами лише вистелилася дорога відомо куди… Як складеться цього разу, покаже час. Чи вистачить глузду у місцевої влади поставити всі крапки над «і» в резонансному шульгівському протистоянні, чи вже центральна українська влада змушена буде допомагати їй, одному Богу відомо…

Григорій МИКОЛАЙЧУК.