Поточний № 49 (1236)

12.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Почали діяти аграрні розписки


19.03.2015

Тринадцятого лютого в Україні оформлена перша аграрна розписка. Цей факт вельми примітний. Справа в тім, що в країні запущений новий механізм залучення грошей до АПК. Причому – в умовах економічної кризи, коли аграріям катастрофічно бракує коштів для проведення повного циклу весняних польових робіт.
Детальніше про подію, що відбулася, та сподівання, які сільгоспвиробники пов’язують з аграрними розписками, розповідає експерт Проекту IFC з їх впровадження Сергій Рабенко.

- Хто й на яку суму оформив аграрну розписку?
- Перша аграрна розписка видана компанії «ПЗК-АГРО». Кредитором виступило сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод». Аграрна розписка видана на 32 тонни насіння соняшника. Її договірна вартість – 192 тис. гривень.

- Аграрна розписка оформлена в рамках пілотного проекту, який IFC з минулого року реалізує на Полтавщині?
- Так. І боржник, і кредитор з аграрної розписки знаходяться в місті Пирятин. Відповідно, земля як застава майбутнього врожаю також знаходиться в Полтавській області.

- Як ви оцінюєте роботу пілотного проекту?
- На сьогоднішній день в рамках цього проекту вже видано другу аграрну розписку. Причому, на значнішу суму. Ми також знаємо про те, що ряд компаній нині готуються до роботи з аграрними розписками. Тобто, процес запущений. На жаль, не все робиться так швидко, як би нам хотілося, та важливо вже те, що справа на місці не стоїть.

- Наскільки активно центральні та місцеві органи влади беруть участь у реалізації пілотного проекту?
- Насамперед, ми відчуваємо підтримку з боку Міністерства аграрної політики та продовольства. Воно дуже активно допомагає нам у відпрацюванні необхідної нормативної документації. Це важливо для повноцінної реалізації пілотного проекту.
Також проект отримує підтримку на місцевому рівні від Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА та обласного управління юстиції. Обидва органи володіють всією інформацією, що стосується його реалізації та подальших планів. Співробітники Департаменту консультують сільгоспвиробників, організовують різноманітні заходи. Приміром, за їх активної участі наприкінці минулого року ми провели серію тренінгів щодо роботи з аграрними розписками. Їх учасниками стали фермери та нотаріуси.
Зараз плануємо провести цикл семінарів для нотаріусів, які підключилися до Реєстру аграрних розписок. Нам важливо відпрацювати всі питання, які в них виникають чи можуть виникнути вже найближчим часом.

- Чому в наш кризовий час потреба в аграрних розписках різко зростає?
- Все пов’язано з тим, що кількість інструментів, спрямованих на залучення фінансів до аграрного сектору, надто обмежена. Це, по суті, вексельне фінансування, банківське кредитування та товарні кредити.
Банківське кредитування, зважаючи на ситуацію, що склалася в банківському секторі, цього року суттєво скоротилося. Так само, як і обсяги товарного кредитування.
Аграрна розписка – це інструмент, який більш простий та дешевий в адмініструванні порівняно з вище зазначеними, надійний для обох сторін і, що важливо, відомий міжнародним компаніям-кредиторам, які працюють на ринку України. Ми сподіваємося, що це допоможе збільшити обсяг залучених до аграрного сектору фінансів.

- Хто насамперед потребує аграрних розписок – великі сільгоспвиробники, середні чи дрібні?
- Сьогодні всі сільгоспвиробники відчувають дефіцит обігових коштів. І це не залежить від того, скільки землі вони обробляють, скільки співробітників найняли на роботу, скільки продукції виробляють. Хоча, звичайно, насамперед цей інструмент спрямований на малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників. Бо їм особливо складно знаходити гроші на розвиток свого бізнесу в такий важкий для економіки час.

- Чи готові наші сільгоспвиробники у своїй масі працювати з аграрними розписками?
- Я переконаний, що сільгоспвиробники готові масово працювати з аграрними розписками. Не випадково вони демонстрували підвищену цікавість до наших семінарів.
Ми вважали, що на кожному семінарі будуть присутніми по 20-25 чоловік. Насправді їх було набагато більше. Інколи до нас приходили до 40 аграріїв.
Тож сьогодні питання полягає в тому, наскільки готові кредитори, тобто, дистриб’ютори, зернотрейдери, банки, постачальники товарів та матеріальних цінностей, працювати із сільгоспвиробниками з використанням аграрних розписок. У цьому зараз головне питання. І ми разом із ними напрацьовуватимемо механізми, які дозволять надавати все більше фінансування з використанням аграрних розписок.

- Що в даному випадку найбільше стримує кредиторів?


- На сьогодні кредиторів, як й інших учасників ринку, часто насторожує все нове. Водночас є повне розуміння необхідності змін, роботи з новими інструментами та збільшення прозорості й довіри на ринку. Дане розуміння ґрунтується на непередбачуваності існуючих на ринку інструментів у світлі чинної судової та правозастосовної практики.

- Пілотний проект у Полтавській області запускався непросто. З якими проблемами ви тоді стикнулися і як вони вирішуються нині?
- Проблем було чимало. Вони зустрічалися і в сфері оподаткування, і в сфері нотаріату, і в сфері виконавчого провадження. Тепер багато з них успішно вирішуються. Зокрема, найближчим часом ми чекаємо від Міністерства юстиції листа з роз’ясненнями про те, як нотаріусам слід працювати з аграрними розписками, а від Державної фіскальної служби – узагальненої податкової консультації.
Виконавче провадження поки що здійснюватиметься в рамках існуючих правил. Справа в тім, що нині йде реформування виконавчої служби, пропонується запровадження приватних виконавців. Як усе складеться в майбутньому, ніхто не знає. Тому ми розглядаємо різні можливості та різний порядок виконання зобов’язань за аграрними розписками. Яка версія виявиться остаточною – це залежатиме від того, яким чином пройдуть реформи в цій сфері.

- Попереду посівна кампанія. Як це позначиться на кількості оформлених аграрних розписок?
- Ми встигли повноцінно запустити цей інструмент в рамках однієї області до посівної. І хочемо запропонувати кредиторам та сільгоспвиробникам усю інфраструктуру, якою вони можуть користуватися, щоб видавати аграрні розписки і, відповідно, залучати фінансування. Першого сезону ми очікуємо низки пробних транзакцій для перевірки нового інструменту.

- Скільки всього поточного року може бути оформлено аграрних розписок в рамках пілотного проекту?
- Можна видати одну аграрну розписку на мільйон гривень, а можна на цю ж суму видати десять аграрних розписок. Що від цього зміниться? Анічогісінько. Тож питання полягає зовсім не в кількості виданих аграрних розписок. Наше завдання в тому, аби залучити до аграрного сектору максимальну кількість грошей.

- Чи планує IFC розширити географію пілотних проектів, які займатимуться впровадженням аграрних розписок?


- У наших найближчих планах – поширити проект на ще одну-дві області. З таким проханням до нас звернулося Міністерство аграрної політики та продовольства. Ми поки не визначилися, які це будуть області, та вже відпрацьовуємо технічну можливість такого підключення. Думаю, що це питання вирішиться впродовж найближчого місяця-двох. Повноцінне впровадження інструменту по всій території України ми плануємо на кінець 2015 – початок 2016 років.

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива».Тринадцятого лютого в Україні оформлена перша аграрна розписка. Цей факт вельми примітний. Справа в тім, що в країні запущений новий механізм залучення грошей до АПК. Причому – в умовах економічної кризи, коли аграріям катастрофічно бракує коштів для проведення повного циклу весняних польових робіт.
Детальніше про подію, що відбулася, та сподівання, які сільгоспвиробники пов’язують з аграрними розписками, розповідає експерт Проекту IFC з їх впровадження Сергій Рабенко.