По-різному сприймають люди нинішню ситуацію в Україні. І хоча негараздів таки чимало, та є й добрі вісті на сільських теренах. А почути їх довелося про межівський край нашої Дніпропетровщини. Тут, у селі Слов’янка, з 24 по 26 квітня Дніпропетровська обласна універсальна бібліотека імені первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія провела навчання методистів районних бібліотек області. Присутня на ньому в. о. директора РКЗК «Петриківська ЦБС» Наталія Шумейко розповіла «Сільським новинам» таке:
- Усім представникам районів сподобалися Межова, Слов’янка, люди цього степового краю. Місце проведення заходу обране ось чому - Слов’янська бібліотека, якою завідує Валентина Кравцова, виграла грант на суму 80 тисяч гривень для придбання нових книг. А ідея належить сільському голові Івану Кукалу. «У мене в планах - виграти книги для села», - сказав він. І зумів організувати цю справу. Школа, бібліотека, дитячий садок, пошта - всі вони «під крилом» сільського голови, добре відремонтовані, зі швидкісним Інтернетом. Бо він невтомно шукає інвесторів і спонсорів для села і підтримує добрі ідеї краян. У Слов’янці біля річки Бик розвивається «зелений» туризм, всюди гарно, охайно. У селі скрізь - інформаційні стенди. «Та ми свого голову на руках носимо! - почули ми від місцевих жителів. - Він такий хазяїн!». Присутні переконалися в цьому і під час «круглого столу» із сільським головою та практичного уроку «Долаємо бар’єри разом». Нам на прикладах показали, як нові методи підіймають культуру, як «добувати» кошти на діяльність бібліотек. Вражений побаченим, хтось напівжартома запитав: «А у Слов’янці хати дорогі? Хочеться тут жити…».
Певно ж, люди, схожі на Івана Кукала, є в кожній сільській громаді. От тільки не скрізь вони ще працюють сільськими головами, не завжди сприймають біди земляків, як власні. Не так часто, як того хочеться, людина на цьому відповідальному посту знає, як вирішити ту чи іншу сільську проблему. І пропонує щось конкретне замість хрестоматійно-жалюгідного «немає грошей…» з широким розведенням рук. Мабуть, таких ініціативних людей на своєму місці стане більше тоді, коли сільські громади самі, без «допомоги» тієї чи іншої правлячої політсили «найматимуть» собі сільських голів. Лише в цьому разі люди, як у Слов’янці, частіше запитуватимуть - а почім хати у вашому селі?

Григорій МИКОЛАЙЧУК.

На знімку: «зелена» садиба «Перлина степу» братів Юхименків У Слов’янці на березі Бика.