– Поліп ендометрія – це невеличкий наріст на внутрішній оболонці матки, який прикріплюється до неї ніжкою. Поліпи утворюються внаслідок підвищеного рівня естрогену в організмі і надмірного росту ендометрія в одному місці. Розміри поліпа можуть становити від 2–3 міліметрів до кількох сантиметрів. Іноді їх навіть можна побачити у піхві при гінекологічному огляді на кріслі. Найчастіше такі довгі поліпи трапляються у жінок у старшому віці.  

Поліпи великих розмірів деколи плутають із маленькими субмукозними міомами. Їх важливо диференціювати, адже це необхідно для подальшого вибору методів лікування.

За будовою поліпи бувають залозисті (характерні для жінок молодого віку), фіброзні (як правило, їх діагностують у жінок старшого віку), залозисто-фіброзні, рідше – аденоматозні (особливо небезпечні, адже можуть змінюватися і ставати злоякісними). Утворенню поліпів сприяють гормональні порушення, надмірна вага, порушення роботи щитоподібної залози, цукровий діабет, стреси.

 

– Якщо раніше поліпи діагностували у жінок після 35 років, то зараз трапляються аденоматозні поліпи (передрак ендометрію) навіть у 25-річних. Тобто можна сказати, що захворювання суттєво помолодшало.  

 

– Поліпи небезпечні тим, що мають властивість перероджуватися у злоякісні, онкологічні. Один зі 100 виявлених поліпів має атипові клітини. У такому разі йдеться про рак ендометрію.  

 

– На це впливає багато факторів. Ключову роль відіграє активність вірусу папіломи людини і генетична схильність до онкозахворювань. Наприклад, якщо у чиїйсь родині є онкохворі, то навіть  здорова людина опиняється у групі ризику. Окрім того, якщо вона є носієм папіломавірусу людини, особливо онкогенних його типів, вона має бути особливо уважною до свого здоров’я.

Так, жінкам, які належать до груп ризику, після виявлення поліпів треба якнайшвидше їх видаляти. У такому разі спостереження за перебігом захворювання не має сенсу: поліп, незалежно від його розміру, треба видаляти.

 

– При поліпах можливий незначний збій менструального циклу: перед або після менструації можуть бути незначні кров’янисті виділення, навіть не червоного, а блідо-коричневого кольору. Також можливі рясні менструації, непліддя, невдалі спроби штучного запліднення. Одним із симптомів є поява кров’янистих виділень у жінок у період менопаузи.

 

– Якщо поліп виходить із порожнини матки і міститься у шийці або у піхві, його може побачити лікар на гінекологічному кріслі. Але так буває не завжди.

Діагностувати поліпи можна під час трансвагінального УЗД. Найкращий період для діагностики поліпа ендометрію (тоді він найкраще візуалізується) – від 4 до 7 дня менструального циклу. УЗД-діагностики у правильні дні менструального циклу цілком достатньо для постановки діагнозу.

 

– Ідеальний спосіб – гістероскопія – підрізання, висікання поліпа.

Іноді жінки позбуваються поліпів методом вишкрібання. Але це не те лікування, яке я порадила б. Річ у тому, що вишкрібання відбувається наосліп, а тому немає гарантії, що поліп видалять повністю. У порожнині матки може залишитися ніжка, і поліп виросте знову, але цього разу набагато швидше. Тому не раджу робити вишкрібання: це не метод лікування при поліпах ендометрію. До вишкрібання можна вдатися для зупинки кровотечі, але не більше.

Гістероскопія – це тільки початок лікування. Після цієї процедури призначається гормональна терапія, яка покликана відрегулювати гормональний фон. Лікування препаратами, найчастіше – оральними контрацептивами, триває ще мінімум три місяці. Якщо у жінки аденоматозний або інший поліп з атиповими клітинами, її скеровують до онкогінеколога, який призначає подальше лікування. Якщо атипія виходить за межі поліпа – це показання до повного видалення матки.

Ще одним методом лікування поліпів є абляція ендометрію. Вона відбувається подібно до гістероскопії, але при цьому методі закриваються судини органа. Як правило, це лікування рекомендоване жінкам старшого віку, які не планують більше народжувати. Ця процедура досить травматична для ендометрія, зате вона гарантовано запобігає повторній появі поліпів. А вони, як правило, дуже часто з’являються повторно.

Якщо видалити поліп і неправильно призначити гормональну терапію, тобто не усунути основний фактор виникнення поліпів, вони з’являтимуться знову.

 

– При поліпах маленького розміру та залежно від їхньої локалізації, вагітність можлива. Але також є загроза переривання вагітності. Головне – зберегти вагітність до періоду закладання і формування плаценти, далі поліпи не становлять ризику для вагітності, адже не ростуть.

 

– Як правило, після вагітності поліпи щезають. Адже найкраще лікування будь-яких міом і поліпів – це зупинка їхнього кровопостачання, живлення. Це відбувається, наприклад, при клімаксі: штучному (медикаментозному) або природному (внаслідок досягнення певного віку) або вагітності.

 

– Треба відмовитися від абортів, утриматися від хірургічних втручань та будь-якої травматизації ендометрія, намагатися вперше завагітніти у віці до 30 років. І обов’язково хоча б раз на рік проходити повний огляд у гінеколога. Не займатися самолікуванням, не приймати самовільно без призначення лікаря контрацептиви. Стежити за своїм здоров’ям, за роботою щитоподібної залози, своєчасно усувати ендокринні порушення, збалансовано харчуватися.