Поточний № 46 (1383)

01.12.2021

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Потужний колектив науковців


18.11.2021

За роки свого існування вчені Інституту зернових культур зареєстрували понад 300 комерційних гібридів кукурудзи, значну кількість сортів і гібридів соргових культур, сої, гороху, багаторічних трав, озимої пшениці, ячменю, вівса, сочевиці, чини тощо. Напередодні Дня працівників сільського господарства  редактор «Сільських новин» зустрівся з директором Державної установи Інститут зернових культур, доктором сільськогосподарських наук, членом-кореспондентом НААН Владиславом Черчелем, аби дізнатися, чим сьогодні живе аграрна наука.
 
– Досить складний і неоднозначний сільськогосподарських рік підходить до завершення. Яким, на Ваш погляд, він був для сільгоспвиробників та науковців?
– Лише наприкінці березня погодні умови дозволили вийти у поле – сівба ранніх ярових культур проходила в екстремальних умовах. Пізня метеорологічна весна скоротила вегетаційний період. Загальна ж характеристика така: прохолодна весна, багато опадів у червні, липні. За літні місяці випало понад 400 мм опадів. Такого надмірного зволоження у червні, чесно кажучи, не пам’ятаю, випало понад 200 мм. Це своєю чергою зумовило  пізнє збирання озимої пшениці та озимого ячменю – пік цих робіт припав на середину липня, що на 10-15 днів відтермінувало кампанію по збиранню у порівнянні з останніми 15 роками.
Дощі спровокували не лише ріст бур’янів. Поля, які не були захищені фунгіцидними препаратами, вразилися грибковими хворобами, особливо фузаріозом. Це, безперечно, вплинуло на якість продовольчого зерна.
Міністерство аграрної політики та продовольства України відзвітувало, що цьогорічний врожай ранніх зернових є рекордним за всю історію України. Зокрема, пшениці намолочено 32,3 млн. тонн. Найвища її урожайність – у сільгоспвиробників Хмельницької області – 62,1 ц/га. Ячменю намолочено 9 млн. 596 тис. тонн. Лідером є Львівська область – 50,4 ц/га. У цілому ж зібрано на сьогодні понад  67 млн. тонн зернових та зернобобових культур. Лідери за врожайністю постійно змінюються, але у п’ятірці лишаються  Одеська область, Харківська, Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська, які отримали понад 4,5 млн. тонн зерна, утім, збирання триває. Можливо, десь удасться зібрати й 5 млн. тонн. Середня врожайність кукурудзи склала 6,82 т/га. Найвища її урожайність у Хмельницькій області – 10,99 т/га.  Але збирати ще багато, близько 40 відсотків від плану. 
– Отож, кукурудза, як ніколи, порадувала врожайністю. А якістю?
– Знову-таки у зв’язку з метеорологічними умовами збирання кукурудзи затрималося. Завдячуючи сухій погоді, кукурудза встигла втратити вологу, що дозволило при збиранні мати 14-15-відсоткову вологість зерна. Хоча у північних областях сільгоспвиробники були змушені збирати вологу кукурудзу. А з урахуванням нинішніх цін на енергоресурси досушувати зерно стало досить затратною операцією, яка впливає на збільшення собівартості продукції.
Разом з тим  цього року наші випробування гібридів кукурудзи побили всі рекорди – отримали середню врожайність  10 тонн з гектара, а окремі гібриди – 13-14 тонн. Також сформувалися досить вигідні ціни – від 7 до 8 тисяч грн. за тонну зерна.
– Владиславе Юрійовичу, однак ці рекордні врожаї, мабуть, неможливо отримати без внесення великих норм мінеральних добрив, які сьогодні мають досить високу вартість?
– Скажу так: агрономічна служба завжди повинна працювати на випередження. Є багато систем землеробства, що дозволяють підвищити родючість ґрунтів навіть без використання міндобрив, ціна на які у вересні, справді, значно зросла у зв’язку з підвищенням цін на енергоносії.  Але є пожнивні рештки, які залишаються на полях і створюють певну мікрофлору, є сидератні культури, які поліпшують якість ґрунту, є системи No-till, Mini-till, Strip-till. 
За умови дотримання сівозміни використання міндобрив може бути мінімальним. Сьогодні сільгоспвиробники мало практикують використання парових площ – засобу підвищення родючості ґрунту і накопичення в ньому вологи.
– Інститут є провідним центром із селекції кукурудзи і сорго в Україні. Над чим сьогодні працюють вчені-селекціонери?
– Наш інститут і НААН мають найбільше різноманіття гібридів кукурудзи у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Тільки ДУ ІЗК НААН має чинні права на понад 150 гібридів кукурудзи різних напрямків використання, а також на понад 200 їхніх батьківських компонентів. Вони займають близько 25% від загальної площі посівів цієї культури. Найбільш поширені у виробництві гібриди кукурудзи ДН Пивиха, ДН Галатея, ДБ Хотин, ДН Аджамка, Оржиця 237 МВ, ДН Зоряна, ДН Хортиця та інші, потенціал урожайності яких сягає 12-14 т/га. Саме завдяки селекційним розробкам ми можемо існувати та отримувати виплати за ліцензійними угодами. Однак досить складно це робити в умовах жорсткої конкуренції, коли наш ринок заповнюють понад 30 іноземних компаній. 
Утім вітчизняна селекція ще не втратила власного споживача, на що вказує досвід селекційної роботи близько 15 насіннєвих компаній. В Україні накопичений значний матеріал по всіх культурах. У 1992 році в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва створено Національний центр генетичних ресурсів рослин України. Він входить до десятки найбільших центрів світу. У центрі, що має статус національного надбання, зберігається 151,3 тисяч зразків, які належать до 544 культур. І кожен рік до сховища закладається від однієї до двох тисяч нових зразків, які надходять з усього світу та України. 
В Інституті зернових культур – різноманітна колекція вихідного матеріалу кукурудзи – цукрова, розлусна, кормова, зернова. Є різні біологічні групи – від ФАО 160 до 500. Найбільш ходова група за скоростиглістю в Україні –  ФАО 250-350. У переліку гібридів є зразки, які більш пристосовані  до півдня, є і до півночі України. Наші гібриди зареєстровані в Білорусі, Казахстані. Є гібриди широкої адаптації, які, можливо, не зовсім відповідають сучасним вимогам, але вони добре витримують посуху та інші екстремальні умови. Водночас  у нашій лінійці є зразки, що наближаються за ознаками до європейського типу. Це, насамперед, стосується втрати вологості при дозріванні. 
– Тобто ваша колекція досить різноманітна? 
– Безумовно. Є ранньостиглі гібриди, які набули великої популярності, оскільки їх можна збирати у серпні і використовувати як попередник для пшениці. Ми навіть можемо створити гібрид на замовлення. Прикладом може слугувати гібрид ДН Вайткорн. Це білозерна кукурудза, призначена для випікання кавказьких хлібів. Але попит з Грузії ще не такий, який би дозволяв вийти цьому гібриду на промислову основу. Думаємо, що це питання часу.
– Особисто Вам як селекціонеру, який гібрид ближче до душі?
– Кожен гібрид має свою історію. Гібрид ДБ Хотин – лідер за поширеністю серед сортименту нашого Інституту доволі стабільний за роками, достатньо холодостійкий, у цьому гібриді вирішена основна проблема  вітчизняних гібридів кукурудзи – низькі показники вологості зерна під час збирання. Його насіння вирощують на понад 1,5 тис. га ділянок гібридизації.  Незважаючи на різні погодні умови, цей гібрид показав гарний результат. З відносно нових гібридів заслуговує на увагу також ДН Пивиха,  який був зареєстрований у 2014 році одночасно в РФ, Білорусі, Україні, а зараз і в Казахстані. Цей гібрид прийшов на зміну доволі відомому гібриду Дніпровський 181 СВ, а на зміну ДН Пивиха готується ДБ Тирас, який передано на кваліфікаційну експертизу в 2021 р. 
Варто назвати ще кілька гібридів, які користуються популярністю серед сільгоспвиробників. Новий, але вже відомий гібрид кукурудзи ДН Галатея теж характеризується доброю вологовіддачею зерна при дозріванні, поєднану з відмінною посухостійкістю. Заслуговують також на увагу гібриди ДН Аджамка, ДН Булат, ДН Сармат, ДК Бурштин та ін. На щорічних заходах ми завжди раді бачити в Інституті та на Дні поля сільгоспвиробників, які мають бажання вирощувати наші гібриди у тісній співпраці. Наш злагоджений і потужний колектив працює на результат, який задовольняє найвибагливіші запити споживачів.
– До речі,  у Вас з’явилося чимало молодих науковців. Отже, є майбутнє у нашої  аграрної науки?
– Досить плідно працює Рада молодих вчених (РМВ), яку очолює  Олександр Гайдаш. До активу ради молодих вчених входять заступник голови РМВ, кандидат біологічних наук Катерина Денисюк, науковий співробітник Олександр Крамарьов, секретар РМВ, аспірант Маргарита Круглова, кандидат сільгоспнаук Володимир Судак, завідувач лабораторії маркетингу Іван Кулик.
Завдяки реформуванню освіти наша установа набула науково-освітянського статусу. При Інституті на постійній основі функціонує аспірантура, завдяки чому розвиваються наукові школи установи за багатьма напрямками, здійснюється формування кадрового потенціалу. В наявності є необхідні висококваліфіковані кадри наукових керівників, організована відповідна база для забезпечення освітнього процесу  для 30 аспірантів. 
– Чи вирішено проблему фінансування аграрної науки?
– Незважаючи на низький рівень державного фінансування, селекційна наука просувається, в основному, за рахунок коштів, зароблених Інститутом.  Хотілося, аби держава ставилась до науки уважніше і поліпшила б фінансування, особливо для оновлення обладнання, оскільки розраховувати на власні сили досить складно. Адже ми маємо розвиватися як наукова установа. Для цього слід опановувати нові методики, що неможливо без новітнього технічного забезпечення лабораторій. Науковці та молоді вчені в інституті активно долучаються до міжнародного стажування. Важливо провести і поточний ремонт будівель. Грошей на все не вистачає,  і це стримує подальший розвиток. 
– Ваші побажання з нагоди професійного свята – Дня працівників сільського господарства. 
– У першу чергу хотів би подякувати аграріям, що вони роблять велику справу – годують не лише населення України, а й всього світу. Я радий, що наш агросектор стрімко розвивається, забезпечуючи фінансовий результат і валютні надходження для країни. Хотів би побажати нашим сільгоспвиробникам доброго фінансового результату, міцного імунітету, позитивних змін у вітчизняній економіці та добробуту  кожній українській родині.
На знімку: делегація Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА на чолі з начальником управління агропромислового розвитку Любов’ю Клімович на дослідних полях.