Поточний № 20 (1258)

24.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо земельних питань


20.07.2011

В Україні діє понад 11 тисяч сільських та селищних рад. До їхньої компетенції належить вирішення важливих земельних питань. Проте третині власників землі, що проживають у сільській місцевості, бракує інформації про права та обов’язки органів місцевого самоврядування у сфері розв’язання земельних проблем. Це засвідчило соціологічне дослідження, проведене на замовлення Держземагентства в рамках проекту Світового Банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру». Можливо, саме через те, що громадяни не дуже обізнані з повноваженнями міцевих депутатів, вони не ставляться до місцевих виборів настільки серйозно, як до парламентських? Але саме цей рівень влади – найближчий до громадян. І саме обрані нами голови сіл, селищ, міст, а також депутати місцевих рад мають вирішувати ключові питання життя громад – зокрема, й ті, що стосуються землі. Отже, які земельні питання може і має вирішувати сільрада? Про це розповідає начальник відділу правового забезпечення Юридичного департаменту Держземагентства Андрій Харченко.

- Які земельні питання уповноважені вирішувати депутати місцевих рад?
- До компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення низки важливих для місцевих громад питань, що стосуються земельних відносин на території населеного пункту. Найперше – приймати рішення про передачу земельних ділянок у власність громадян. Як відомо, за законом кожен громадянин України має право приватизувати земельну ділянку – для ведення особистого селянського господарства, будівництва приватного будинку, тощо. Щоб приватизувати землю, яка знаходиться за межами населеного пункту, потрібно звертатися до районної адміністрації, а якщо земля розташована в межах населеного пункту – тоді слід звертатися до сільської, селищної, міської ради.
Клопотання про приватизацію земельної ділянки розглядає земельна комісія. Її рішення разом із висновками місцевого землевпорядника, виноситься на сесію сільради. У клопотанні кандидат у землевласники вказує цільове призначення та орієнтовні розміри земельної ділянки, а також додає графічні матеріали, де зазначено бажане місце розташування ділянки.
Рада розглядає клопотання у місячний строк і надає: або дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або мотивовану відмову. Якщо вам надали дозвіл – на ваше замовлення землевпорядна організація, що має ліцензію, розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Терміни розробки обумовлюються в угоді, яку ви підписуєте із цією землевпорядною організацією.
- А якщо це відмова?
- Є випадки, коли сільрада справді може відмовити у приватизації ділянки. Наприклад, людина вже отримала ділянку певного цільового призначення, і подає ще одну заяву. Або брала землю і не обробляла її. Утім, якщо громадянин не згоден з рішенням сільради – він може звернутися до суду.
- З якими ще клопотаннями слід звертатися до депутатського корпусу села, селища чи міста?
- Власник має використовувати земельну ділянку винятково за цільовим призначенням, яке зазначене в державному акті. Надання дозволу на зміну цільового призначення – повноваження сільських, селищних та міських рад, оскільки статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що рішення про зміну цільового призначення приймається тим органом, який надавав цю земельну ділянку у власність або користування.
- Коли потрібно змінювати цільове призначення землі?
- Наприклад, тоді, коли на ділянці, призначеній під житлову забудову і обслуговування прибудинкової території, власник бажає збудувати магазин. У такому разі цільове призначення треба змінювати на комерційне. Але слід врахувати: зміна цільового призначення дозволена не для всіх земель. Заборонено змінювати цільове призначення сільськогосподарських угідь, які набуті громадянами за рахунок земельних часток (паїв). Тому не дивно, що місцева рада такого дозволу вам не надасть.
- Що може зробити рада, якщо власник (або орендар) використовує ділянку не за цільовим призначенням?
- Рада може звернутися до державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель із клопотанням провести перевірку щодо належного використання земельної ділянки. Якщо порушення є, за результатами перевірки може бути видано припис при їх усунення та накладено штрафи. Якщо ж власник ділянки не усуває порушень, то рішенням суду право власності на земельну ділянку може бути примусово припинено. Якщо ця ділянка використовується на умовах оренди – то рада може ініціювати розірвання договору оренди.
- Рада також розпоряджається землями комунальної власності…
- Ще одним важливим повноваженням рад є прийняття рішень про надання в оренду земельних ділянок комунальної власності, які знаходяться в межах населеного пункту. Відповідно до вимог законодавства, передача в оренду таких ділянок здійснюється за результатами проведення земельних торгів. Попри те, що не завжди знаходиться хоча б один претендент на оренду та ще немає чітких правил проведення земельних торгів, сільради їх мають проводити.
- Одним із найнеприємніших моментів для власників земельних ділянок є «війна» із сусідами за межу. Судова тяганина триває роками, забирає безліч часу та й кошти. Що можуть зробити депутати сільської ради, щоб вберегти своїх виборців від такої перспективи?
- Сільрада може примирити сусідів, не доводячи справу до суду. Усі скарги та звернення громадян мають розглядатися на засіданнях спеціальної земельної комісії. Представники комісії вирушають на місце міжсусідського конфлікту. Слід зазначити, що сільська рада, згідно із законом, має повноваження розв’язувати земельні суперечки, однак її рішення не мають такої ваги, як судові приписи. Перші носять лише рекомендаційний характер. Проте, якщо сусіди не мають наміру витрачати роки свого життя та чималі кошти на судову тяганину, земельна комісія може допомогти владнати конфлікт на межі.