Поточний № 8 (1435)

13.12.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Прапор над Калитвою


10.09.2014

З горою Калитвою (Замком, Половецьким валом), однією з найвищих географічних точок Дніпропетровщини, пов’язано безліч історичних подій. У часи литовського князя Вітовта, до і після них на горі і у видноколі відбулося чимало військових битв русів, українських козаків із загарбниками. Зокрема і переможна битва на Орелі в районі Подолу в Царичанці 1708–го року, коли передовий загін запорозьких козаків Костя Гордієнка у триста шабель несподіваною атакою розбив тисячний загін російських драгунів. Як переказують старожили, Оріль тоді була червоною від їхньої крові, а число козаків за короткий час поповнилося п’ятнадцятьма тисячами приорільських селян…

Сьогодні як ніколи через підлу війну Росії нам потрібно добре пам’ятати про звитягу наших предків. Вона допоможе вистояти у протиборстві зі споконвічним московським сатрапством, яке за кілька віків завдало Україні стільки лиха. Добрий задум – встановити на Калитві в Китайгороді Царичанського району з боку автотраси Дніпропетровськ - Царичанка жовто-блакитний стяг – народився у членів Царичанського мисливського колективу Сергія Божка і Віктора Нестеренка. Його одразу підтримали воїни-афганці з районної організації «Захист», українські козаки. Двадцять дев’ятого серпня ідея була втілена в життя – над Калитвою замайорів Державний Прапор України. Отаман Царичанського козачого полку імені сотника Семенова Михайло Сензюк наголосив при цьому:

– Це наш рідний прапор ще з часів київських князів. З ним воювали Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, пізніше його і українські цінності відчайдушно боронив Степан Бандера. Тепер ми хочемо, щоб скрізь в Україні у наших побратимів був високий бойовий дух. А всі окупанти знали, що це – українська земля. І хто з них задумає сюди поткнутися – тут і залишиться.

Гучне «так!» полинуло з вершини гори до баюр і низин, гармонійно доповнене Державним гімном України.

– Агресивна політика Росії будується виключно на двох опорних каменях – брехні і насиллі, – переконаний ветеран афганської війни з Царичанки Віктор Білик. – У всі віки так було. А нещодавно наш земляк, письменник Віктор Суворов зробив однозначні висновки: після війни в Афганістані розпався Радянський Союз, після війни в Україні припинить своє існування Росія. Бо в неї просто велетенські території, які тримаються купи лише силою та брехнею. Коли в російському суспільстві народиться правда, тоді вони і прозріють. І всі підневільні народи – башкири, якути, карели, евенки, татари, чуваші, мордвини, чеченці, осетини, калмики й інші – стануть вільними, позбудуться віковічного рабства.

– У наших предків був закон – в поході, на війні не вживати спиртного. За його порушення смертю карали, – сказав козак Самооборони Майдану Дніпропетровщини Вадим Тимощенков з Царичанки.

Згадка про давній козацький неписаний «сухий» закон під час воєнних дій є дуже слушною. Суворий досвід предків – ні краплі алкояду – має бути взятий на озброєння усіма нами, щоб вижити і перемогти у підлій неоголошеній війні, підступно організованій режимом Путіна. А символом нашої перемоги є рідний український прапор, що височить віднині і над Калитвою.

Григорій МИКОЛАЙЧУК.

Дніпропетровська область.