Поточний № 49 (1236)

12.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Правильне підживлення рослин


03.07.2014

На жаль, без підживлень у садово-городній справі не обійтися, але важливо не просто підживлювати, а робити це правильно!
ПРО ТЕ, що рослина голодна, що їй чогось не вистачає, вона скаже вам сама - це відіб'ється на її рості (вона буде слабкою), зміні кольору листя (найчастіше його знебарвлення) і багатьох інших ознаках. По наявності тієї або іншої зміни можна навіть зрозуміти, чого саме культурі не вистачає. Так затримка росту та зниження яскравості листя може говорити про дефіцит азоту. Щоб усунути азотне голодування необхідно внести в ґрунт 15-20 г сечовини на квадратний метр. Взагалі азот актуальний на початку вегетації, у перші літні місяці, саме тоді йде активний ріст вегетативної маси, листя, формування плодів.
Іноді, особливо якщо надворі утримується холодна погода, рослини можуть придбати нездоровий фіолетовий відтінок. Це явна причина нестачі фосфору. Вона може бути викликана поганою його засвоюваністю, тому що холодно, або його дефіцитом. Допомогти вирішити проблему зможе суперфосфат, оптимальна його доза в цьому випадку складає 7-12 г на квадратний метр. Відразу після внесення починається більш активний ріст кореневої системи, підвищується стійкість до заморозків, може наступити більш раннє цвітіння, а культура дасть високий врожай.
Що стосується калію, то пік його споживання починається від моменту формування зав’язі і до періоду повного дозрівання. Часто дефіцит калію спостерігається в парничках і тепличках, особливо якщо там прохолодно. Достатньо буде внести 12-18 г на квадратний метр хлористого калію або, що ще краще, сірчанокислого.
Тепер перейдемо до питання про те, яке воно - правильне підживлення. Найкраще вносити підживлення в рідкому вигляді. Для цього добрива просто розчинюють у поливній воді (можна застосовувати в краплинному зрошенні такі розчини). Однак якщо ви маєте доступ до відкритої води і проблем це не викликає, то можна вносити й у сухому вигляді, однак, полив після внесення є обов’язковим.
Уникайте передозувань, вони можуть викликати досить сильні опіки рослин, частіше на листі. Через ці опіки можуть проникнути віруси, і тоді рослина загине. Тому найбільш оптимальною концентрацією розчину є 0,6%, це означає, що необхідно класти не більше 60 г всіх добрив у суміші на відро води. Слабкі розчини більш прийнятні, так розчином з концентрацією 0,4-0,5% цілком можна ваші культури поливати, причому як під корінь, так і по листяній масі. Ця концентрація оптимальна і для позакореневих підживлень, які стали модними останнім часом, - розчин просто розприскується по листю, при цьому оптимальна доза - півлітра на квадратний метр. Позакореневе підживлення більш ефективне в плані швидкої дії, воно сприяє підвищенню імунітету рослин, стійкості їх і до абіотичних, і до біотичних факторів, а також може бути сполученим з обробкою отрутохімікатами, зводячи їхній шкідливий вплив на рослину до мінімального.
Позакореневі підживлення, однак, можна застосовувати для добрив мінеральних, їх розчинити у воді та розпорошити дуже легко, а от органіка для розбризкування не годиться. Найбільш оптимальний час для внесення органічних добрив - це до або після посадки. Однак простіше все-таки вносити під корінь саме розчинену у воді органіку, звичайне співвідношення - на відро води літр органіки тваринного походження, ну а пташиний послід розводять ще сильніше - на відро всього 300-400 г.
Органічні добрива краще вносити в борозенки, взагалі добрива краще вносити локально – у лунки, борозенки, щілини, все це сильно заощаджує витрату добрив, та й доставляє їх туди, куди потрібно.
Уважно стежте й за дозами, так в одну лунку при посадці розсади необхідно додавати не більше 12 г, у рядок 6-8 г на квадратний метр, звісно ж за умови перемішування із ґрунтом і виконання поливу.