Поточний № 44 (1231)

15.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Преображення або Яблучний Спас


15.08.2014

За Біблією Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на вершину гори Фавор і почав молитися. Тоді його лице просіяло, ніби сонце, а одяг зробився білим і блискучим, як світло. У блаженному сяйві він здійнявся на небеса, й почули учні його голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало їх у надприродній місії Христа. Звідси й назва свята - Преображення Господнє.

У НАРОДІ це свято називають Яблучним Спасом. Цього дня колись одягали білий одяг, брали великодні кошики з плодами саду й городу та пишні букети з колоссям жита або пшениці і вирушати до церкви святити все те, що дала мати-земля: яблука, виноград, груші, горох, картоплю, огірки, помідори тощо. Освячення у цей день різних плодів символізувало розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.
Після освячення плодів у церкві, господар з освяченою свічкою обходив пасіку й запрошував родину до столу.
Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, «щоб садовина родила», а потім переходили до інших страв. Головними на святковому столі були печені яблука. Готували їх так: верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. А ще господині готували пісні пироги й штруделі з яблучною начинкою та варили узвар або грушівник - кисіль зі свіжих груш.
Перед Яблучним Спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій прихід мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.