Наше підприємство було створене 2002 року. Спеціалізуємося на вирощуванні зернових, кормових для тваринництва та олійних культур. А також на вирощуванні огірків. Обробляємо понад 2 тис. гектарів.

Як і для багатьох агровиробників, один із наших основних ризиків – це погода. Засуха вже 2 роки поспіль. Клімат змінюється, ми потрапляємо до зони ризикового землеробства, де не всі культури можна вирощувати. Наприклад, кукурудза набагато краще почувається в Черкаській, Полтавській та інших областях. Там чудові врожаї. У нас нереально виростити її без зрошення, а його немає – знищили свого часу. Але ми збільшуємо площі під культури та гібриди, які можуть у нашій зоні забезпечувати рентабельність.

Окреме питання про воєнний конфлікт. На щастя, нас вчасно звільнили. Коли ми перебували під окупацією, було дуже погано. І коли були воєнні дії, теж було дуже погано. Не забирали продукцію, з нами не було жодних контрактів. Донецька область була наче червона ганчірка. Було погано. Від нас недалеко кордон із Харківською областю. Ми змогли вивезти продукцію туди і реалізувати її.

Та на даний момент ми не почуваємося чужими. До зони воєнних дій далеченько – понад 100 кілометрів. І, слава Богу, все в нас налагоджується. Все працює, все нормально. Ми не відчуваємо жодної різниці з тією ж Харківською областю чи з якоюсь іншою.

Грошей бракує, напевне, як і всім, тому кредитуємося. Отримали один кредит, другий, –  обидва погасили. Тепер намагаємося оформити новий кредит. Щоправда, процедура тривала, раніше було швидше. Деякі банки Донецької області поводяться обережно. Їм незрозуміло, що буде із землею – чи буде вона продаватися, чи ні. Та й поточні цінові тенденції не радують: ціни впали на всю продукцію – на пшеницю, на кукурудзу, на соняшник, на олію. Це ж торкнулося й тваринництва – молока, м’яса.

Але в плані фінансування є альтернативи. З Державною продовольчо-зерновою корпорацією України пробуємо оформити форвардний контракт. І будемо видавати аграрні розписки.

Аграрна розписка цікава, оскільки вона прискорює отримання потрібних нам ресурсів, але також вона цікава й кредиторам, у яких ми обслуговуємося. Жартувати з аграрною розпискою не можна. Там треба вчасно та чітко повернути борг. Тому що умови за аграрною розпискою доволі суворі в разі невчасного виконання зобов’язання за розпискою. На мою думку, аграрна розписка передбачає дуже високу культуру виконання, відповідальність. Вона дуже дисциплінує сільгоспвиробника.

Ми наразі видали одну аграрну розписку. В оформленні дещо затягли час, тому що довелося навести лад із документами по землі. Впорядкування додало нам роботи. Хоча, з іншого боку, а коли б ми це зробили?

 Аграрна розписка чітко прив’язується до земельних паїв та Земельного кадастру. Це робиться на випадок, якщо доведеться арештовувати врожай, який перебуває в заставі. І кредитор повинен знати, на якому полі вирощується саме майбутній врожай, переданий в заставу за розпискою. Кредитор може моніторити ситуацію, проконтролювати дії сільгоспвиробника – чи дотримується він агротехнології. Наш кредитор, дистриб’ютор «Агрозахист Донбас» також моніторив урожай – виїздили на поле, консультації нам надавали, перевіряли стан посівів, ми разом радилися, що і як ліпше зробити.Зауважу, що проблем у стосунках із кредитором не виникало. Ми діяли в межах договору, а в ньому були чітко прописані всі наші дії та зобов’язання. Брали у них добрива, мікродобрива, засоби захисту – все, що потрібно для проведення весняних польових робіт. Поставки були здійснені без якихось збоїв. Все потрібне ми отримали вчасно.

Дещо інша ситуація з нотаріусами. У нас наразі мало нотаріусів займаються аграрними розписками, але багато хто почав цікавитися, вивчати це. Ми їздили до Харкова, щоб отримати аграрну розписку, у Бахмуті уклали контракт з кредитором.

Питання з нотаріусами треба вирішувати, адже попит зростає. Цього року постачальники пропонують нам то добрива, то ще щось і все через аграрну розписку. Тепер на додачу в Державній продовольчо-зерновій корпорації України, коли пакет документів уже був готовий, сказали, що робитимуть усе лише через аграрну розписку. От тепер додатково готуватимемо документи.

У будь-якому випадку вимоги наших партнерів працювати лише через аграрну розписку просуватимуть на ринку цей інструмент. 

Аграрної розписки не потрібно боятися. Просто треба розуміти, що вона передбачає конкретику та чіткі зобов’язання. Але з нею простіше працювати, ніж із банківськими кредитами.

Якщо банківський кредит я оформляю вже майже 2 місяці і ніяк його не оформлю, то аграрна розписка видається лише за тиждень. 

Мені здається, що всі в сільському господарстві працюватимуть з аграрними розписками. Якщо не зараз, то за рік-другий. Бо це дуже масштабний і перспективний проект, реалізація якого дає велику вигоду кредиторам та позичальникам.

Новий інструмент фінансування впроваджує Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» за підтримки Швейцарської Конфедерації та у партнерстві з профільними міністерствами. Станом на 15 листопада в Україні вже видано 2209 аграрних розписок на загальну суму понад 15 млрд. грн.