Поточний № 40 (1227)

20.10.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Про вчителів та лікарів не забули…


12.08.2015

Представникам цих професій, які стоять на сторожі духовного і фізичного здоров’я людини, в політичних колах інколи щось обіцяють. Але обіцяти це ще не значить виконати… Два останні уряди – Миколи Азарова та Арсенія Яценюка – і на обіцянки не спромоглися. Вони на сівачів розумного, доброго, вічного вчинили певну атаку - «урізали» доплати, запроваджені раніше міністром освіти Станіславом Ніколаєнком для підняття престижу професії учителя. А 29 липня ц. р. Кабінет Міністрів України Постановою №529 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» поетапно збільшив стаж за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального захисту до 30 років.
З цього приводу відбулася прес-конференція Михайла Крапивка, члена Ради аудиторів України, який зазначив:
- Пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я та соцзахисту призначатимуться за наявності 25 років і 6 місяців стажу з 1 квітня 2015 року. Щорік мінімальна вислуга збільшуватиметься на 6 місяців і з 1 квітня 2024 року становитиме 30 років. Це свого роду вирівнювання загального стажу роботи, поступовий примус держави працювати довше. З іншого боку сама пенсійна система ще не має єдиного пенсійного закону, як було обіцяно діючим урядом. Досі існують спецпенсії в десятки тисяч гривень, працівники бюджетних установ отримують пенсійні виплати до 80% від середнього заробітку, тоді як вчителі з лікарями і всіма іншими мають «законні» 40-45 відсотків. Не вирівняна і система оплати праці – мінімальна зарплата ледь перевищує тисячу гривень, а заробіток глави Нацбанку України Валерії Гонтарєвої, наприклад, дорівнює 240 тисяч гривень на місяць. Доки не буде вирівняна система оплати праці, сподіватись на якийсь поступ, на мою думку, не слід.
Дійсно, «спадкові» хвороби української економіки – величезна прірва в доходах працюючих та пенсіонерів різних соціальних груп є, на жаль, досі не подоланими діючим урядом. А ось як коментує останній його крок ветеран педагогічної праці з Китайгорода Царичанського району Анатолій Білокінь:
- Чому підвищили стаж педагогам – цікаве питання. Вважаю опускання престижу професії «нижче плінтуса» загальною політикою двох останніх урядів. Раніше влада бачила в учителеві мислячу людину, яка віддає себе дітям. Давала навіть житло, не було такої колотнечі з комунальними послугами, як зараз. По-друге, відчувається нестача кадрів галузі. Людина, яка закінчила педагогічний вуз, мусить починати працю з «милостині», як називають її колеги, тобто з мінімальної зарплати. Тому бажаючих не надто багато. По-третє, якщо ми пробуємо рівнятися на Європу, то там престиж професій вчителя, лікаря, поліцейського є дуже високим. У нас поки що згадали лише останніх… Так і живемо з перекошеним то в один, то в інший бік обличчям.
А найбільше, за висновком фахівців, від нововведення уряду постраждають люди, яким до пенсії за вислугою років залишилося рік-два-три і які мають проблеми зі здоров’ям. Поза сумнівом, більшість може сприйняти цей крок, якщо буде знати, що це частина необхідних реформ і потрібно почекати. От лише якби знати – доки…

Григорій МИКОЛАЙЧУК.