Поточний № 19 (1206)

22.05.2018

Про вигадані сорти меду


04.01.2017

Яких тільки сортів меду не зустрінеш на базарі. Десь в кінці жовтня на початку листопада 2016 року по телебаченню на каналі «Україна» показували, як мер Києва Віталій Кличко на ринку нашої столиці вибирав мед, щоб його собі придбати. Продавці наперебій пропонували різні сорти меду, в тому числі і ряд вигаданих. Це і змусило мене зупинитись на неіснуючих сортах меду.

Я вважаю, що не пасічники, а деякі продавці-реалізатори для покращення смаку, запаху, консистенції додають до меду різні речовини, які не тільки погіршують якість меду, а іноді викликають алергію або навіть отруєння.

Але буває, хоч і дуже рідко, що пасічники фальсифікують мед. Так, 20-25 років тому, на ринку в Петриківці один дідусь з Магдалинівського району ввесь час продавав так званий гречаний мед. Мед у нього був темно-коричневого кольору, з приємним ароматом і смаком, тому і підозри, що це мед не гречаний у мене не викликало. На той час я зі своїми бджілками кочував теж на посівах гречки нивами Магдалинівського району.

Гречаного меду у мене було небагато, і я його швидко реалізував своїм знайомим. І коли підійшов один з моїх постійних покупців, я йому рекомендував придбати гречаний мед у дідуся. Але буквально через тиждень він повідомив мені, що мед у дідуся з більш гострим запахом ніж у мого меду, але на смак його мед нагадує щось пригоріле.

Я придбав півлітрову баночку меду у дідуся, в лабораторії ми провели повний його аналіз, було встановлено, що мед фальсифікований. Але достеменно, чим же конкретно і які речовини додано до меду, ми так і не встановили. Взявши експертизу дослідження з лабораторії, я у неділю підійшов до дідуся. Після нашої довгої і нелегкої розмови дідусь розповів мені, як і чому він займається фальсифікацією меду.

Детально я не буду розповідати, як він це робив тому, що хтось, прочитавши мою статтю, теж може зайнятись недоброю справою. Зупинюсь лишень на неіснуючих сортах меду, про які мені довелося чути, але яких не існує у природі.

Мед з дикої троянди, мед з дикої шипшини

Ні троянда, ні шипшина практично не виділяють нектар, а тому отримати товарний мед неможливо. Бджілки з них беруть тільки пилок.

Мед з глоду

Такий товарний мед одержати неможливо, під його виглядом продають інший мед.

Мед з обліпихи

Обліпиха не є медоносом, до того ж це вітрозапилювальний чагарник.

Мед з чистотілу

Чистотіл дає бджілкам тільки пилок, меду з чистотілу не буває.

Мед з гарбуза

Отримати товарний мед з гарбуза неможливо. Продавці пояснюють, що гарбузовий мед одержують з посівів кормових гарбузів. Але згідно з лабораторними дослідженнями під виглядом меду з гарбуза продають рапсовий і соняшниковий мед, та ще й з добавками різних речовин.

Мед з м’яти

Справжній м’ятний мед бджілки збирають з кошачої м’яти та інших її видів. М’ята є хорошим медоносом, але одержати товарний мед можна тільки з посівних нив, яких у нас немає. Не зустрінеш і великих площ в дикому виді. Тому меду з м’яти отримати неможливо.

Не тільки на ринку почуєш про нові – вигадані сорти меду, а і в рекламі по радіо, телебаченню, пресі і навіть у бджільницьких часописах. Для того, щоб отримати 100 г меду, бджілці необхідно відвідати мільйон квітів. Купуючи мед з назвами сортів, які ріжуть вуха, необхідно задуматись, чи є у нас мільярд квіток, з яких можна одержати мед з такою назвою.

Інколи на ринку покупці, особливо похилого віку, за допомогою хімічного олівця намагаються оцінити натуральність меду. При цьому по невеликому шару меду в ложці або прямо на руці проводять хімічним олівцем паралельні смуги. Вважають, якщо в меді залишається забарвлений слід від олівця, то він фальсифікований і має підвищений вміст води. Проте дослідження показали, проба з хімічним олівцем не придатна для визначення й оцінки натуральності та якості меду, в тому числі для виявлення вмісту в ньому води.

Але підвищену вологість меду можна визначити з допомогою сірника. Головку сірника занурюють у мед, виймають і через 3-5 хвилин намагаються запалити, тручи по сірці сірникової коробки. У разі, коли мед має підвищену вологість, сірникова головка не загориться. А також якщо у розчин чаю у склянці додати та розмішати натуральний мед – колір розчину змінюється, якщо мед фальсифікований цукром – залишається без зміни.

Про інші оцінки натуральності меду я розповідав в газеті «Сільські новини» № 3 від 19 січня 2012 року.

Вживають мед, як й інші продукти бджільництва, у натуральному вигляді, їх довго тримають у роті. При цьому вони максимально засвоюються слизовою оболонкою рота та гортані. Через 20-30 хвилин їх запивають водою. Пряме надходження продуктів бджільництва до шлунка не приносить великої користі. Оскільки вони зразу потрапляють під дію шлункового соку і бажаного ефекту не досягається.

Андрій ДРОФА, лікар ветеринарної медицини, пасічник.

смт Петриківка, Петриківський район,

Дніпропетровська область.