Поточний № 48 (1286)

07.12.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Про землю мова


29.11.2019

Прийняття парламентом у першому читанні законопроєкту про ринок землі було сприйнято українським суспільством неоднозначно. Про всі переваги та проблемні питання масштабної реформи йшлося під час громадських обговорень «Діалоги про Україну». Вони відбулися у Дніпропетровській ОДА. На найгостріші питання мешканців області відповідали заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький та радник Президента України із земельних питань Роман Лещенко. 
«За всю історію незалежної України ніхто не наважувався проводити таку масштабну реформу. Попередні 18 років мораторію на продаж землі принесли корупцію у земельних відносинах, «сірі» та «чорні» схеми продажу землі. Та нарешті земельну реформу зрушено з мертвої точки. Ми розпочали зміни у системі земельних відносин, – зазначив радник Президента України із земельних питань Роман Лещенко. – Зараз для нас важливо почути Дніпропетровщину, яку Президент України назвав одним із ключових аграрних регіонів країни».
«В результаті реформи власники зможуть вільно розпоряджатися землею – продавати, залишати у спадок, використовувати як заставу. Нововведення на ринку землі дадуть потужний імпульс розвитку фермерства та активному залученню інвестицій», – підкреслив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.
Селян найбільше непокоять питання майбутнього оподаткування та можливої концентрації землі в одних руках.
 «Вже сьогодні чи не щодня надходять есемески з пропозицією продати гектар-півтора-два землі. Звідки та земля взялася – невідомо. А все це має місце через невпорядкований кадастр, – сказав директор ТОВ «Дружба» Покровського району Іван Копичай. – Яким чином зі 100 гектарів в одні руки у першій редакції законопроекту у нинішньому дійшло до 200 тисяч? Переконаний, що іноземцям   буде байдуже до наших шкіл, садків, лікарні, закладів культури, якими переймаються місцеві сільгоспвиробники».
Коли два роки тому у селі Орли вирішили із середньої школи зробити дев’ятирічку, Іван Копичай забідкався і запропонував виділити з коштів господарства 500 тис. гривень, яких не вистачало на утримання середнього навчального закладу. Але почув відповідь, що він не має на це права. А проблема буде вирішена завдяки шкільному автобусу. Відтак вже два роки старшокласників села Орли возять у райцентр Покровське автобусом… ТОВ «Дружба». Рейс туди-сюди складає близько 30 км, а щорічні витрати на пальне ­ близько 100 тис. грн. Плюс зарплата водія та амортизація самого транспорту. А де ж шкільний автобус?
«Наразі обговорюємо питання зменшення кількості землі, яка може продаватися в одні руки. А ще – розмір податку. Як пропозиція – встановити його у межах приблизно від 8 до 12% від нормативної грошової оцінки. Кошти повністю залишаться у місцевих бюджетах. За попередніми розрахунками, це збільшить їхні надходження на 18 млрд. грн.», – сказав Тарас Висоцький.
До обговорення долучилися керівники ОТГ, фермери, директори  агроформувань.
«Земля – наше основне джерело доходів. Земля має належати селянам, – поділився голова Межівської ОТГ Володимир Зражевський. – Маємо багато господарств, які добре розвиваються. Фермери переймаються й соціальними питаннями села. Якщо ж усю землю купить не місцевий мешканець, йому не буде діла до наших проблем».
Друге читання законопроєкту про ринок землі – вже у грудні 2019-го року після парламентських слухань. З будь-яким питанням щодо земельної реформи можна звернутися на урядову «гарячу лінію» – 1545.