Поточний № 45 (1283)

14.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Проростки - еліксир життя


05.05.2011

Один із засновників біоенергетики, лауреат Нобелівської премії Альберт Сен-Дьєрді писав про чудодійні властивості паростків пшениці: «Я з дитинства був слабким і хворобливим. Безперервні застуди, загострення гастриту мучили мене все життя. Але з тих пір, як я щодня з`їдаю порцію паростків, - вражаюче! – перестав хворіти». Адже він почав вживати їх на 70-му році життя.
Цілющі властивості пророслої пшениці були відомі ще за три тисячі років до нашої ери. Її називали еліксиром життя і застосовували як омолоджуючий засіб. Зараз дієтологи рекомендують немолодим проростки не тільки пшениці, але і гороху, бобів, кукурудзи, проса, редиски, соняшнику. Проростки пшениці сприяють відновленню всіх життєво важливих функцій організму: покращують роботу шлунково-кишкового тракту, печінки, серця, збільшують гостроту зору, допомагають скинути зайву вагу.

У чому ж секрет сили проростаючого зерна?
Всі рослини і плоди ростуть і дозрівають під благодатними променями сонця, поглинаючи його енергію. Насіння і зерна накопичують її і щедро діляться нею з нами, наповнюючи нас цілющою силою.
При проростанні зерна білки, жири і вуглеводи розпадаються, утворюючи легко засвоювані цукри, жирні кислоти, амінокислоти і вітаміни. «Коли зерно проростає, в ньому значно підвищується вміст вітаміну Е, дуже важливого для немолодих, - розповідає доктор медичних наук, професор Р. Клещева. – Він активізує життєдіяльність організму і уповільнює процеси старіння, зокрема, за рахунок здатності нейтралізувати вільні радикали, які ушкоджують клітини. У пророслих зернах пшениці вітаміну Е близько 20-25 мг на 100 г ваги, тоді як в непророслому зерні всього 6-7 мг, а в чорному і білому хлібі – 2 і 1,4 відповідно».
У їжу йде зернятко, що вже проклюнулося, цілком зі своїми оболонками. А це і вітаміни групи В (кількість цих вітамінів у проростках пшениці в 10 разів більше, ніж у зерні), і клітковина, яка активно виводить токсини з організму, «рятуючи» від багатьох хвороб травної системи, зокрема, від виразки шлунку, раку, поліпів, закрепів і т.д.
Окрім пшениці, можна пророщувати й інші злаки та насіння: жито, овес, гречку, всі бобові культури, ячмінь, лущений соняшник, редиску, кукурудзу і навіть арахіс!
1. Промийте холодною водою 50-100 г зерен (це добова норма для однієї людини, проте починати можна і з меншої кількості).
2. Зерна, що спливли, потрібно викинути – вони не проростуть.
3. Засипте зерна в плоский скляний або фарфоровий посуд шаром не більше 2 см для забезпечення рівномірного проростання. Можна насипати або на марлю, або безпосередньо на дно посуду. Зверху накрийте марлею, залийте водою кімнатної температури до верхнього рівня зерна.
4. І поставте в тепле затемнене місце.
5. Стежте, щоб у товщі зерна зберігалася волога і хоч би один раз перемішайте для рівномірного змочування водою і ефективного проростання.
Проростання зерен до рекомендованих 1-3 мм відбувається приблизно за 1-2 доби, залежно від температури навколишнього середовища і якості зерна. Можна використовувати в їжу зерна з паростками, що трохи проклюнулися, і навіть просто набряклі. Проростання відбувається не одночасно, і ті, які ще не проклюнулися, але вже налилися соками – не менш повноцінний продукт.

Як проростити овочеве насіння
1. 2 ст. ложки насіння (гороху, редьки, редиски, сої) засипте в банку, залийте прохолодною водою – на 6-7 см вище за поверхню насіння.
2. Через 12 годин воду злийте і промийте насіння. Банку покладіть на бік, покатайте, щоб насіння розподілилося по стінках, і накрийте темною тканиною, забезпечивши доступ повітря.
3. Промивайте насіння щодня, але надлишків води не залишайте. Через 3-5 днів банку можна поставити на вікно – на два дні, щоб паростки зазеленіли. Якщо тримати на світлі довше, вони стануть гіркими.
Проростки соєвих бобів і гороху треба облити окропом. А квасолю, чечевицю і люцерну – можна спокійно їсти в сирому вигляді.
Перед приготуванням пророслі зерна промивають і пропускають через м‘ясорубку. Одержану масу заливають кип‘ятком або гарячим молоком у співвідношенні 1:1, додають мед за смаком. Виходить корисна і смачна страва, яку краще з‘їдати за сніданком, причому бажано всю порцію відразу.
Пророслі зерна можна також висушити, змолоти і додавати в різні страви.
Нарешті, молоді паростки можна просто їсти з будь-якою салатною заправкою або самі по собі. Винятково корисний і сік з них.
Проростки гречки мають злегка горіховий смак; підвищують рівень гемоглобіну, зміцнюють капіляри і стінки кровоносних судин. Особливо корисні при цукровому діабеті, анемії, хворобах серця і гіпертонії, при хронічних стресах і застудних захворюваннях.
У проростках жита і пшениці багато мінеральних речовин. Вони допомагають легше переносити наслідки стресів, покращують стан шкіри і волосся, допомагають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. І найголовніше - уповільнюють процес старіння.
Проростки вівса дуже корисні при захворюваннях легенів і органів травлення.
Проростки соняшнику нормалізують кислотно-лужний баланс в організмі.
У проростках бобів білка не менше, ніж у м‘ясі. Цінність їх також у тому, що їх можна швидко приготувати. Це дозволяє зберегти від руйнування вітаміни та інші корисні речовини. Достатньо 3-7 хвилин прокип‘ятити їх або просто додати в суп і залишити томитися.
Проростки чечевиці стимулюють кровотворення, тому корисні при анемії і втраті крові. У проростках сої присутній повний набір амінокислот, необхідних людині. Це хороший засіб профілактики утворення каменів у жовчному міхурі. Крім того, проростки сої зменшують здатність крові згущуватися і позбавляють від надлишків холестерину, попереджаючи серцево-судинні захворювання.