Як досягти таких умов, що потрібно створити на місцях, щоб викоренити гідру корупції з нашого життя раз і назавжди? Одним із таких інструментів є прозора регуляторна діяльність місцевої влади. Саме  проблемним питанням державної регуляторної політики і був присвячений круглий стіл, який відбувся  10 липня у Нікопольській міській раді у рамках проекту «Прозора регуляторна діяльність – запорука економічного зростання» за підтримки  ГО «Регіональна асоціація магістрів  державного управління», що адмініструється Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні за співфінансування Міністерства закордонних справ Данії.

Мабуть, вперше так, за одним столом у затишній конференц-залі   у невимушеній обстановці зібралися представники Нікопольського виконкому на чолі із заступником міського голови Нікополя Оленою Давидко та очільники громадських організацій, підприємці Нікополя. 

Коли керівник проекту Костянтин Сомсіков озвучив тематику круглого столу, в залі виявилися й ті, хто про регуляторну політику взагалі не мав ніякої уяви. Ясна річ, це не чиновники. Це представники громадськості. Чому так відбувається? Роками в Україні люди жили за законами, які їм виписувала держава. І сьогодні мало хто знає про те, що насправді громадськість, підприємці можуть і, власне, повинні впливати на формування регуляторних актів. 

Що таке регуляторний акт? Це прийнятий уповноваженим регуляторним органом, зокрема місцевою владою, нормативно-правовий акт, який регулює господарські та адміністративні  відносини між органами державної влади та об’єктами господарювання. Приміром, це встановлення місцевих податків і зборів. 

Як регуляторний акт може створювати умови для корупції, розповів запрошений до круглого столу  експерт з правових питань, голова громадської організації «Громадянський захист» Владислав Колесников. 

– Корупція можлива не тільки з боку представника влади, а й з боку підприємця, який пропонує неправомірну вигоду задля вирішення своїх питань, – зазначив експерт. – Коли розробляється проект регуляторного акта, деякі пункти завуальовуються. Наприклад, ціна за оренду для мафів установлюється залежно від місця його розташування: в зеленій зоні, на автобусній зупинці, у центрі. Потім виявляється, що оренда сплачується за нижчими тарифами, і це пов’язано не з місцем розташування, а через проплачену домовленість. Владислав Колесников також зазначив, що в Україні існує недосконала модель залучення громадськості. Громадські організації знайомляться з регуляторним проектом на сайті, можуть подати свої пропозиції чи зауваження,  отримають умотивовану або невмотивовану письмову відмову. Таке паперово-бюрократичне спілкування ніяк не сприяє налагодженню діалогу між владою і громадськістю. А деякі регуляторні акти призводять до негативних наслідків або опротестовуються в судовому порядку. Тому обов’язково ці акти повинні проходити експертизу і обговорення з тими, хто буде виконувати прописані у регуляторному акті правила. 

Саме налагодження діалогу влади, бізнесу і громадськості – це шлях правового вирішення проблем, які є у громаді.

– Одним із механізмів такого діалогу є громадське обговорення тих нормативних актів, які  влада пропонує, – зауважив Костянтин Сомсіков у ході круглого столу.

 – Підприємці чекають, що органи місцевого самоврядування мають створити для бізнесу найкращі умови, але вони цього не повинні робити», – долучився до розмови  виконавчий директор ГО «Інститут громадської експертизи» Олексій Літвінов, який зауважив, що громадські слухання потрібні не для того, щоб відзвітувати, а для того, щоб зрозуміти: буде регуляторний акт виконуватися чи ні.

– У 90 відсотках випадків спочатку органи влади готують регуляторний акт, а потім вивчають його вплив. А треба спочатку вивчити потрібний вплив, а потім готувати регуляторний акт, – підкреслив експерт.

Загалом регуляторна політика – це база для того, щоб відповідати на виклики часу. Децентралізація поклала більше навантаження на місця, і місцева влада має відшукувати джерела наповнення бюджету. І саме на цьому етапі важлива комунікація влади, бізнесу і громадськості для розуміння чого, куди і чому підуть зібрані кошти. Що зібрані податки підуть не на підвищення зарплат чиновникам, а на ремонт даху в школі, дороги, дитсадки тощо. 

У ході круглого столу вдалося почути і голос бізнесу. Причім питання виникло не по кількості сплачених податків, а саме з їх цільового використання.

– Я хочу знати, куди йдуть наші гроші, – заявив директор ТОВ ВКП «Мотодор» Віталій Голін, який щомісяця сплачує по 200 тис. грн. до бюджету, але як перевізник втрачає третину прибутку через вкрай погані дороги до Нікополя.

Можливо, якби  раніше були такі обговорення існуючих проблем з підприємцями, давно уже дороги до давнього козацького міста  Нікополя були вже  нормальними, – подумалось мені.

Цей круглий стіл став першою сходинкою налагодження важливого діалогу між владою, бізнесом і громадськістю. Координатор проекту Оксана Соколовська повідомила, що заплановано два таких круглих столи, експертами і спеціалістами місцевої влади спільно буде розроблено положення і порядок проведення громадських обговорень. І Нікополь стане першим містом, де запровадять універсальний порядок, що дозволяв би громадськості і бізнесу брати участь в обговоренні і вирішенні проблем свого міста, забезпечуючи його економічне зростання.

На знімку: Керівник проекту Костянтин Сомсіков, заступник міського голови Нікополя Олена Давидко та координатор проекту Оксана Соколовська задоволені результатами співпраці.