Годують молодняк з урахуванням ви­ду й віку. У перші дні життя дають дріб­но посічені разом із шкаралупою зварені яйця, пшоно, сир, а також зварену на мо­лоці густу кашу з пшона, кукурудзяної або пшеничної крупи. Гусенят годують також сирим намоченим горохом, пере­меленим на м’ясорубці.

З першого дня життя пташенятам да­ють кисляк і чисту воду, налиту у блюд­ця, а з п’ятого - окремо в годівниці тов­чену крейду, деревне вугілля і промитий річковий пісок. Поступово до раціону вво­дять мішанку із зернових культур і по­дрібненого зеленого корму (кропива, ко­нюшина, люцерна, гичка буряків тощо).

У теплу сонячну погоду молодняк з п’ятиденного віку слід випускати на заго­роджений вигул з місцем, де можна схо­ватися від сонця.

З місячного віку каченят після ранкового годування можна відправляти на цілий день на водоймища, а гусенят - на пасовище. На ніч, у визначені години, молодняк приганяють додому й годують. Якщо цього не робити, він здичавіє, і тоді важко буде впливати на його поведінку.

Продуктивність птиці залежить від правильної повноцінної її годівлі та умов утримання.

Для курей рекомендується такий ра­ціон. Вранці і ввечері слід давати зерно або зернові відходи (вранці 2 склянки, а ввечері 3 з розра­хунку на 10 курок). Вдень птицю годують сумішшю висівок, картоплі, буряка, мор­кви, капусти, трави, замішаної на воді, сироватці або на збираному мо­лоці. Дуже корисно додавати в таку суміш кухонні відходи (але несолоні), по­дрібнені кістки і шкаралупу від яєць, обрізки м’яса, сир. Згодовують таку кіль­кість суміші, яку птиця може з’їсти протя­гом З0 хвилин.

Качкам, гусям та індикам вказану ви­ще норму зерна збільшують удвічі. При наявності у них пасовищ і водоймищ кількість зерна можна зменшити. Якщо ж можливості для вигулу птиці немає і во­на перебуває в приміщенні чи клітках, слід суворо дотримуватися раціону.

Приміщення, в якому утримується домашня птиця всіх видів, обов’язково має бути теплим і світлим. Це значно підвищує несучість птиці і приріст її ваги.

Щоб захистити птицю від заразних хвороб, потрібно підтримувати чистоту в пташнику і на вигулах, систематично проводити дезинфекцію приміщення негашеним вапном. Для дезинфекції вико­ристовують також гарячий луг (на відро води 2 кг попелу) або хлорне вапно (на відро води 1 кг хлорного вапна). Однак із розчином хлорного вапна слід поводити­ся обережно: перед застосуванням його проціджують крізь марлю. У пташнику ні­де не повинно залишатися навіть мале­сеньких крупинок вапна.

Не зайвими будуть і поради щодо відбору на плем’я. Така птиця має бути добре розвинена: мати широкий тулуб, опуклі груди, широку спину, міцні ноги. Попередній відбір пів­ників за цими ознаками й розвитком гре­бінця проводиться у 2-місячному віці, ку­рочок - у 3-4-місячному віці. Качечок і качурів попередньо відбирають за вагою і загальним розвитком. Стать качки виз­начають за голосом: качечки крячуть, а качурі своєрідно шиплять. Молодняк гу­сей відбирають здебільшого восени, ке­руючись станом їхнього загального роз­витку і походженням. Індиків відбира­ють також восени, причому самців ві­дрізняють за наявністю у них на грудях ниткоподібних пір’їнок і за поведінкою.

Остаточно відбирають курей і качок у жовтні з урахуванням усіх зазначених ознак і встановленої або передбачува­ної продуктивності. Для комплектування стада рекомен­дується залишати 1 півня на 10 курок, 1 качура на 5 качок, 1 гусака на 4 гуски, 1 індика на 10 індичок. Щоб отримувати яйця тільки для споживання, залишати в стаді самця не обов’язково. 

Якщо в процесі утримання птиці, особливо курей, виявляються низькопродуктивні екземпляри, їх вибракову­ють і надалі годують на м’ясо. Слід мати на увазі, що всі види птиці, окрім гусей, з кожним роком зменшують несучість. То­му щороку доцільно заміняти частину курок-несучок молодими куроч­ками.