Двадцять років вирощую курчат, тож маю певний досвід. За останні роки падіж курчат становить лише 3-5 відсотків.  До інкубації курей готую за місяць-два: зменшую кількість зернових і збільшую соковитих і вітамінних кормів. Даю моркву, топінамбур, буряки, петрушку, просмажені шкаралупи яєць, дрібну рибу. Для профілактики від глистів згодовую зелений часник: у березні вже з’являються сходи часнику і кури охоче його поїдають.
Яйця для інкубації відбираю за тиждень і перевіряю на саморобному овоскопі відсутність кров’яних тілець. Якщо яйця свіжі, то пуга не більше 1 см в діаметрі, чітко окреслена. Камеру інкубатора і лотки мию марганцівкою і обробляю Вірконом-С. Електроніка саморобного інкубатора чітко витримує заданий режим: перші два дні встановлюю температуру 39°С, далі – 37,7-38°С, вологість повітря підтримується лотками з водою, які ставлю біля електроламп. У другій десятиденці інкубації слідкую за температурою на поверхні яєць. Яйця від жирних курок швидше перегріваються, тому температуру в камері інкубатора необхідно знизити так, щоб на поверхні яєць вона не перевищувала 39°С. Температуру вимірюю медичним термометром, для чого кладу його на яйця і накриваю кінчик з ртуттю білим папером. Перед вилупленням збільшую вологість повітря, зрошуючи яйця теплою водою (37°С), і готую крапельничку чи маленьку пляшечку з піпеткою.Курча, яке вилупилось і обсохло, відразу ж напуваю (1-2 краплі) охолодженою до кімнатної температури кип’яченою водою. Носик крапельнички підношу до дзьобика і курча охоче п’є. Це роблю для того, щоб промити кишківник. Потім курча переношу до брудера, зробленого із картонного ящика без дна. За дно слугує лист дикту, оббитий з боків рейками, поставлений на два стільці. З одного боку дно з дикту вирізую і на місце отвору прикріплюю лист алюмінію, який знизу підігрівається електролампочкою потужністю 60 Вт. 
Температура повітря в брудері має бути 28-30°С. Усе дно застеляю м’якою тканиною з трикотажу чи байки. У картонному ящику вгорі вирізую вікно, яке вдень можна відчиняти, а на ніч – зачиняти.Від підстилки з соломи, тирси відмовилася, бо курчата з’їдають корм разом з підстилкою, відтак забивається горло і вони гинуть. Відмовилася і від обігріву електролампочкою всередині брудера, тому що курчата можуть загинути від теплового удару. 
Курчата, які вилупилися на кілька годин раніше, за яскравого освітлення починають дзьобати слабших.
Воду в брудері наливаю до спеціальної напувалки, що продається у зоомагазинах. Перший тиждень – вода кип’ячена, кімнатної температури. Годувати починаю з перших годин після появи курчати. Ставлю спочатку суміш із трьох круп: пшеничної, кукурудзяної та гречаної, щоб «запрацював» м’язовий шлуночок. Крупи готую заздалегідь на крупорушці і просіваю через сито так, щоб величина крупинок не перебільшувала 1,5 мм, і перемішую з вареним яйцем.                                                                           
Найголовніше у вирощуванні курчат – це чистота, нормована годівля і температурний режим утримання. Годую курчат через кожні дві-три години: долі, на чистій пелюшці ставлю корм з розрахунку 1 г на одне курча, а для обігрівання поки вони поїдять – настільну лампу. Тривалість годівлі – 30-40 хвилин. Після цього курчат знову переношу до брудера на чисту пелюшку. Через три дні до раціону потроху додаю свіжий, знежирений сир, моркву, подрібнену траву люцерни, кропиву, петрушку і просмажені чи виварені і розтерті шкаралупи яєць. 
Кожного дня збільшую норму даванки на 1 грам. Вводити до раціону сир треба обережно, курчата його дуже люблять, а коли переїдають, може напасти пронос. Із сьомого дня, якщо температура 18-20°С, виношу курчат у вигульний загін з дощатою підлогою, з трьох боків оббитий поліетиленовою плівкою, а з південного і зверху – металева сітка 15х15 мм. Зверху по краях зроблено дах, щоб на випадок дощу курчата могли сховатися. У такому загоні їм затишно і сонячно.
Ставлю для купання суміш піску і попелу 1:1.На ніч переношу курчат до великого картонного ящика і ставлю 3-літрову банку з гарячою водою, обгортаю її м’якою тканиною, щоб курчата не обпеклися. Вода у скляній банці довго не холоне і курчатам тепло. 
З десятиденного віку починаю варити густі каші з картоплею на риб’ячому чи м’ясному бульйоні, додаю висівки, розтерті шкаралупи яєць. На цьому кормі молодняк швидше росте.
 Курчат віком 14 днів вакциную проти хвороби Гамборо (ураження імунної системи), а в місячному віці – від хвороби Нью-Касла (це так звана чума птиці). Часто господарі нехтують вакцинацією, а я пересвідчилася на власному досвіді: не зробиш вчасно вакцинацію і в 3-4-місячному віці птиця гине.Після вакцинації даю вітаміни тривіт чи тетравіт, а також премікси для курчат.Сподіваюсь, що ці мої поради допоможуть вам, дорогі читачі, виростити здорових курчат.

Галина ПОЛІЄНКО,
Кіровоградська область.