У ПЛІВКОВИХ теплицях редиску сіють у березні або на початку квітня. Схема висіву – 6 х 6 см. Глибина загортання насіння - 3 см. До появи сходів температуру в укритті підтримують на рівні 15-20°С. На початку формування коренеплодів потрібно провести підживлення: 20 г сечовини і 30 г хлористого калію на 10 л води.

Для вирощування під плівкою придатні тільки ранні та ультраранні сорти, наділені швидким ростом, здатністю наливати щільні коренеплоди. Це такі як Рубін, Сакса, Зоря, Жара, Теплична Грибовська, Рожево-червона з білим кінчиком, Дуро, Корунд, Любава, Рання червона, Родос, Сора.
Щоб подовжити період споживання редиски у весняний період, насіння її у відкритий грунт висівають у три-чотири терміни. Перший раз - як тільки можна вийти на город, наступні - через 7-8 днів після попередніх, але не пізніше 1-5 травня. За більш пізніх строків сівби формування коренеплодів відбувається в умовах довгого дня і підвищених температур, внаслідок чого рослини передчасно стрілкують, а врожай і якість знижуються. Для осіннього використання редиску висівають наприкінці липня - на початку серпня.
Насіння можна сіяти врозкид або рядками. Однак при цьому слід пам’ятати, що мілке загортання насіння і неглибоке знаходження кореневої системи згубні для редиски. У таких випадках коренеплід не утвориться, посіви швидко підуть у стрілку. Тому насіння треба ретельно загорнути ґрунтом на глибину 2-3 см.
Досвідчені городники стверджують, що успіх гарантований, якщо при посіві редиски користуватися так званою системою трьох сірників. Це значить, що на відстані довжини сірника (5 см) у рядках і на такій же відстані між рядками треба зробити заглиблення, у яке слід опустити насіння.
І ще одна умова. На глибині залягання насіння і над ним ґрунт завжди повинен бути вологий і пухкий. При недостатньо пухкій землі її пори при поливі закупорюються, вода стоїть на поверхні, утворюючи кірку, що перешкоджає доступу повітря до коріння. Уникнути втрат урожаю можна без роботи граблями, просто замульчувавши ґрунт після посіву тонким шаром тирси, потерті сіна. Якщо нічого цього немає, то посипте піском. Тільки тонким шаром, інакше ґрунт буде погано прогріватися, а сходи вийдуть зрідженими.
Одразу після появи сходів посіви обробляють проти хрестоцвітної блішки і капустяної мухи: обпиляють сумішшю тютюнового пилу з вапном у співвідношенні 1:1. Для боротьби з шкідниками можна також застосовувати добовий настій тютюну - 0,5 кг махорки або тютюнового пилу на 10 л води з додаванням безпосередньо перед використанням 20 г господарського мила.
З появою першого справжнього листка рослини проривають: дрібноплідні сорти - на відстані 2-3 см, великоплідні - 4-5 см (за розкидного способу сівби). На вузькорядних посівах рослини залишають через 2-3 і 2-4 см відповідно.
Подальший догляд за рослинами полягає у регулярному видаленні бур’янів і розпушуванні грунту.
Загальмувати стеблування редиски, а отже отримати товарні коренеплоди під силу кожному городнику. Досягається це за допомогою проріджування сходів, підтримання грунту в розпушеному стані і, звичайно ж, регулярних поливів. До зав‘язування коренеплодів полив має бути помірний, далі поливають частіше. Причому при ранніх термінах сівби, коли потрібні плівкові укриття, редиску слід поливати теплою водою. На важких грунтах потрібні регулярні розпушування.
Скоростиглі сорти редиски використовують для ущільнення інших культур (картоплі, цибулі-сіянки, моркви та ін.) і як маячну культуру. В останньому випадку насіння її висівають (2-3% від основної культури) одночасно з морквою, петрушкою, цибулею тощо. Редиска сходить на 10-15 днів раніше основних культур, що дає змогу проводити розпушування міжрядь, знищувати бур’яни.
Збирати врожай редиски при ущільненні культур потрібно своєчасно, щоб вона не затінювала рослини основної культури.
Редиску літніх посівів можна зберігати протягом тривалого часу. Для цього коренеплоди збирають у другій половині вересня, у суху погоду. Обрізують листки і корінці, після цього миють, підсушують так, щоб коренеплоди залишились вологими, але без крапель води на поверхні. Потім їх складають у поліетиленові пакети (по 1 кг), запаюють і зберігають у холодильниках при температурі 2-3°С та відносній вологості 85-90%. За таких умов коренеплоди можуть зберігатися протягом 190 днів.