Лікарі запевняють, що редиска поліпшує апетит – адже в ній багато ефірних олій, які сприяють виділенню травних ферментів. Але ми, прості споживачі, упевнені: достатньо одного погляду на ці маленькі червоні кульки, щоб їх тут же захотілося з`їсти без наукових обгрунтувань!
Редиска тільки з вигляду така беззахисна крихта. Насправді цей овоч великий трудяга – він успішно поставляє в наш організм вітамін С і вітаміни групи В, а також просто величезну кількість мінералів – це кальцій, магній, залізо, цинк, йод і калій. Редиска покращує перистальтику кишечника, вбираючи шлаки і виводячи їх з організму, попутно прекрасно розщеплюючи жири. От чому редиска така корисна людям з порушеннями обміну речовин, серцево-судинними захворюваннями, діабетикам і тим, хто має надмірну масу тіла.
До речі, про мінерали. Такий значний вміст в редисці мінеральних речовин робить її безумовно необхідною для людей, що працюють з джерелами радіоактивного випромінювання або просто живуть на територіях, забруднених радіонуклідами. Простіше кажучи – нам всім. Подібною захисною дією володіють і пектинові речовини, також в надлишку наявні в редисці.
У 2007 році учені з Університету штату Огайо (Ohio State University, США) встановили, що темнокольорові фрукти і овочі мають властивість уповільнювати ріст ракових клітин товстого кишечника. Цьому сприяє антоціанин – пігментний барвник-антиоксидант. Найбільша кількість цієї речовини міститься у винограді, темній моркві, чорниці, чорноплідній горобині і редисці. При цьому антоціанин, що міститься саме в редисці, уповільнював ріст ракових клітин на 50–80%.
Чим світліше редиска, тим менше в ній вітаміну С. Молоду редиску їдять разом зі шкіркою, стару редиску краще спочатку очистити.