«Скоріше Дніпро потече назад, ніж росіяни здолають його», - впевнено стверджував Адольф Гітлер у 1943-му, вважаючи нашу річку неподоланною перепоною для наступу Червоної Армії.
Але визвольну ходу радянських військ ніщо не могло спинити, за місяць з 26 серпня до 30 вересня вони вийшли до Дніпра. Тільки впродовж 22 вересня війська південно-західного фронту звільнили до 100 населених пунктів, в тому числі місто Новомосковськ, села Миколаївку, Губиниху, Піщанку. 23 вересня почалося форсування Дніпра біля с. Військове. Ця битва вписана героїчною сторінкою в історію Великої Вітчизняної.

На Дніпропетровщині свято шанують цю вікопам’ятну подію, яка забрала сотні тисяч солдатських життів. 2438 воїнів-учасників битви за Дніпро були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 119 учасників цієї битви, які сьогодні проживають на Дніпропетровщині, Указом Президента України Віктора Януковича, з нагоди 70-річчя форсування річки Дніпра, були нагороджені високими державними відзнаками.
29 жовтня ці нагороди ветеранам особисто вручив Віктор Янукович перед небувалого масштабу реконструкцією форсування Дніпра, яка розмістилась на Заводській набережній м. Дніпропетровська.
Понад 200 вибухів, які імітували вогонь артилерії та удари авіації відлунювали навіть на околицях великого міста на Дніпрі. Такого грандіозного видовища, в якому було задіяно понад 170 одиниць техніки, в тому числі
50 - часів Великої Вітчизняної війни (танки Т-34, німецький танк «Пантера», німецький бронетранспортер, радянський бронеавтомобіль, «Катюша», польові й зенітні гармати), післявоєнний Дніпро ще не бачив. Цікаво, що у реконструкції була задіяна техніка, яка безпосередньо брала участь у визволенні Дніпропетровська та області в 1943-1944 роках.
У проведенні реконструкції та військовому параді взяли участь понад 1,7 тисяч людей. Близько 27 тисяч глядачів разом із запрошеними ветеранами мали можливість побачити імітоване форсування Дніпра, понюхати пороху 70-річної історії.
Президент поклав квіти до підніжжя пам’ятника загиблим воїнам 152-ої стрілецької дивізії, пам’ять про подвиг яких повинна навічно лишитись в серцях сучасних і всіх наступних поколінь.

Яна ОЛЕКСЮК.