Поточний № 8 (1435)

06.10.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Рецепт успіху сільського кооперативу


26.06.2014

В Україні діє близько тисячі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Один із них успішно працює в Кременецькому районі Тернопільської області. Його назва – «Лосятинське молочне джерело». Досвідом кооперативу ділиться його керівник Микола Новосад.

- Назва кооперативу походить від назви нашого села – Лосятин. Звідси й наша відповідальність: ми не можемо працювати погано, бо це негативно позначиться на репутації села і наших односельців. У селі розвинена соціальна відповідальність, а отже, і взаємна допомога. Люди завжди приходять на поміч один одному. А це і є однією з передумов створення кооперативу.

- Це не єдина причина, яка вас згуртувала?
- Так, насправді причин було набагато більше. Одна з них мала економічний характер. Певний час з нашої місцевості люди активно виїздили на заробітки. Хто їхав в закордоння, хто до інших областей. Люди шукали роботу на стороні замість того, аби створювати робочі місця вдома.
До певної міри ми подали приклад, як можна діяти за умов, що склалися - 7 вересня 2009 року об’єдналися в кооператив. Відтак, і собі даємо раду, і інших забезпечуємо роботою.
Спочатку до створення кооперативу була залучена невелика ініціативна група, а на сьогодні вже згуртували 186 родин. Для нашого села це дуже багато, бо в Лосятині загалом мешкає лишень близько тисячі людей. Це якщо рахувати дорослих, малечу і людей похилого віку.

- З чого ви починали свою діяльність?
- З молочного напрямку. Багато хто з селян тримає корів, але не кожен здатен продавати молоко в місті. Тому в селах організували кооперативний збір молока. До таких дій селян підштовхують закупівельні ціни на молоко. Зазвичай, закупівельники встановлюють на нього копійчані ціни і на тому наживаються.
Ми вирішили змінити ситуацію і тому перебрали на себе збір та охолодження молока, а також налагодили належну систему контролю за його якістю. Пішли на співпрацю з місцевим молокопереробним підприємством.
З обласного бюджету на закупівлю обладнання для охолодження молока і для лабораторії, яка визначає його якість, нам виділили 100 тис. гривень. А ще отримали грант від благодійної організації «Добробут громад». За його кошти було закуплено 20 нетелів, 10 свиноматок, насіння картоплі та зернових. На реалізацію цього проекту районна влада надала співфінансування у розмірі 50 тис. гривень. На ці кошти придбали міні-трактор.
- В яких обсягах ви виробляєте свою продукцію?
- З кожним роком обсяги молока падають. Порівняно з тим, що ми мали кілька років тому, вони скоротилися десь на третину. Люди пускають худобу під ніж, оскільки тримати її в домашніх умовах стало невигідно. І, звісно, це негативно впливає на результати нашої роботи.
Подібне спостерігається і в інших селах. Це свідчить про недосконалість державної політики в тваринницькій галузі. Якщо ми хочемо підштовхнути селян до того, аби вони збільшували поголів’я корів, їх треба чимось заохотити. Мають бути не лише податкові преференції. Бажано також подумати про те, де тварини випасатимуться, чим їх можна годувати взимку.
- Що тепер будете робити з молочним напрямком?
- Ми його не закидаємо, навпаки, будемо розвивати. Все одно ситуація в тваринницькій галузі покращиться. Я в це вірю, бо село не житиме без корів.
- Яка проблема дошкуляє вам найбільше?
- Найбільша проблема полягає в тому, що податкова не визнає кооператив неприбутковою організацією. Наша позиція – треба діяти винятково в межах законодавства. Якщо законодавство визнає, що кооперативи мають бути неприбутковими, значить, їм треба надавати цей статус.
- Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи – це перспективна справа?
- Так, перспективна, але цю роботу треба налагоджувати. Нею треба займатися постійно і, в першу чергу, - на державному рівні. Українське село занепадає. Воно дуже важко пристосовується до ринкових умов. Високий рівень безробіття, відсутність доріг, нестача бібліотек, лікарень, а тепер ще й шкіл – усе це про наше сучасне село.
Обслуговуючим кооперативам самотужки не вдасться поліпшити ситуацію на селі, але їх внесок у цю справу може виявитися значним.

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань.