Поточний № 49 (1236)

12.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Рибне Придніпров'я


10.07.2014

Напередодні професійного свята – Дня рибалки наш кореспондент взяв інтерв’ю у знаного фахівця рибної галузі, завідувача кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, професора Анатолія Дворецького.

- Шановний Анатолію Івановичу! Щиро вітаємо Вас зі святом, оскільки Вас знають як представника наукової еліти рибної науки та індустрії. Оцініть, будь ласка, теперішній стан та перспективи розвaитку виробництва риби в Україні і в першу чергу на Дніпропетровщині.
- В Україні є сприятливі природно-кліматичні умови та значний рибогосподарський потенціал. Це значний фонд внутрішніх водойм, який може використовуватись для ведення рибного господарства і який становить близько 1,5 млн. гектарів. Це 900 тис. га різного типу водосховищ, 400 тис. га лиманів і озер, біля 70 тис. га ставків спеціалізованих рибних господарств і більше 100 тис. ставків та інших агропідприємств.
Основний водний фонд Дніпропетровської області представлений трьома водосховищами на Дніпрі (Дніпровським, площа в межах Дніпропетровської області має 22,5 тис. га, Каховським – близько 40 тис. га та Дніпродзержинським – близько 28 тис. га) 291 річкою, довжиною понад 10 км, 95 водосховищ загальною площею 21 тис. га та 2932 ставки загальною площею водного дзеркала 18,59 тис. га. Більшість цих водних об’єктів з моменту заснування (1930-1960 роки) традиційно використовувалось для вирощування риби. Але цей процес у сучасних умовах набув досить невпорядкованого характеру, а значний рибогосподарський фонд держави і області використовується лише на 30 %.
- Які ж проблеми виникли в рибному господарстві?
- В основному ці проблеми пов’язані з переходом до ринкових відносин у рибному господарстві, з труднощами взяття водойм або їх частин в оренду. Цей процес забюрократизований, високовартісний та корумпований. Розбалансованість цін на різні види послуг і продукцію рибної промисловості, здорожчання високоякісних рибних комбікормів, добрив, енергоресурсів, паливно-мастильних матеріалів та зниження платоспроможності населення – все це призвело до згортання інтенсивних технологій, загальні обсяги виробництва рибної продукції в аквакультурі значно знизились.
- Але ж риба і рибна продукція традиційно користуються значним попитом у населення ?
- Так, протягом останніх років споживання цих продуктів на душу населення зросло удвічі, але збільшення споживання відбулось за рахунок імпорту не завжди доброякісної морської риби. Треба розвивати власну аквакультуру і надати населенню якісну прісноводну рибну продукцію. В рибі знаходяться всі необхідні для людини речовини – білки, вуглеводи, жири, вітаміни, макро- і мікроелементи. У м’ясі риби знаходиться 16-20 % легкозасвоюваного білку, який за біологічною цінністю не поступається м’ясу великої рогатої худоби, а по ряду показників перевищує його. Кількість необхідних для людини вітамінів, за винятком вітаміну С, в рибі більше, ніж в овочах і фруктах. В рибі значно коливається вміст жиру (у щуки 0,5-1%, у коропа 10-11%). Тому харчові продукти, виготовлені з риби, мають відмінний смак, корисні для організму людини і користуються значним попитом у населення.
- Значить, враховуючи попит населення, вирощувати рибу треба в більшій кількості. Розкажіть, будь ласка, про рибництво і його продуктивність.
- Сільськогосподарське рибництво є важливою галуззю тваринництва. Жодна тварина, яка використовується людиною, не дає стільки м’яса, як короп. Від однієї качки можна отримати 500 кг м’яса, від свиноматки – 2,5 тонни, від самиць коропа – 100 тонн риби. Тому у наш час велике значення набуває розширення рибництва у внутрішніх водоймах: річках, водосховищах, озерах, ставках.
- А як же бути з антропогенним тиском на водойми, який доволі значний в нашій області?
- В умовах посилення антропогенного тиску на водні екосистеми пріоритетного значення набуває вивчення сучасного стану водойм Придніпров’я з метою визначення їх рибогосподарського використання для отримання екологічно безпечної рибної продукції. Це вивчення гідрохімічного та токсикологічного стану водойм, дослідження розвитку природної кормової бази водойм з метою прогнозування надходження хімічних забруднювачів в природну кормову базу і як наслідок - в рибну продукцію.
- Напевно, є необхідність проведення інвентаризації водойм для їх рибогосподарського використання. Які тут є резерви?
- Ви правильно це підмітили, що в області треба провести інвентаризацію водойм з метою їх рибогосподарського використання. Відповідно до Законів України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про аквакультуру» та підзаконних актів слід розробити наукові, науково-біологічні обґрунтування та режими рибогосподарського використання водойм. Це дасть змогу правильно і ефективно використовувати рибогосподарські водойми і отримувати екологічно безпечну рибну продукцію. Також в області значні резерви збільшення обсягів виробництва прісноводної риби є у розвитку фермерського ставкового рибництва.
- Як з Вашої точки зору підвищити ефективність та рентабельність виробництва риби у фермерських господарствах?
- Однією з умов підвищення ефективності, рентабельності вирощування риби в ставкових господарствах є запровадження нових технологій. Наприклад, розширення набору видів риб в полікультурі. Введення до її складу наряду з традиційними видами (короп, товстолоб, білий амур) осетроподібних риб, щуку, судака, сома. Це дасть змогу підвищити ефективність використання біопродукційного потенціалу водойм, розширити асортимент рибопродукції, збільшити рентабельність виробництва.
- Які ще використовуються технології і технологічні прийоми?
- Істотне підвищення прибутковості виробництва із рентабельністю не менше 30-35 % дає використання нестандартного рибопосадкового матеріалу однорічного віку із середньою масою до 80-100 грамів. В результаті цього технологічного прийому фермер може отримати дволітнього екологічно безпечного коропа із середньою масою не менше 1 кг. При цьому рибопродукція ставків досягає 1,5 - 2 т/га. Вигідно це фермеру? Вигідно.
- Чи доступні ці технології фермерам?
- Так. Але за умов добре підготовлених ставків фермерських господарств, які пройшли складний етап становлення виробничої діяльності, мають кваліфікований персонал досвідчених спеціалістів-технологів з рибництва та співробітничають з наукою. Треба врахувати те, що вирощування риби масою 300-400 г за традиційною технологією у сучасних умовах, як правило, виявляється економічно недоцільним. Ми маємо інші технологічні прийоми з використанням в полікультурі дворічників рослиноїдних риб середньою масою не менше 250-300 г. Це дає змогу одержувати впродовж одного вегетаційного періоду коропа і рослиноїдних риб масою до 1200 г. з часткою коропа близько 50 %.
- А як справи із розмноженням осетрових риб у фермерських господарствах?
- Зараз доведено нашими українськими спеціалістами, що в умовах мало витратних технологій, помірно інтенсивного вирощування риби в ставках із рибопродуктивністю 1,2 - 1,3 т/га при додатковому введенні в полікультуру нового об’єкта осетрівництва – вислоноса, з часткою його в одержаній рибопродукції 15-20 %, прибутковість зростає більше ніж утричі з рентабельністю до 70-80%.
- Надайте характеристику вислоносу.
- Вислонос - це осетроподібний вид риби, завезений до нас із США. Він характеризується відмінною гастрономічною якістю та виходу понад 60 % м’яса від маси його тіла, відсутності луски і дрібних кісток. Має високий темп росту, що дозволяє, починаючи з дворічного віку, використовувати його в рибопереробній промисловості для виготовлення натуральних консервів, високоякісних продуктів гарячого копчення. Проведені наукові дослідження вказують на високий вміст у ліпідах вислоноса поліненасичених жирних кислот Омега-3, які перешкоджають розвитку ішемічної хвороби.
- А інші види риб мають такі ж властивості?
- Біохімічні дослідження показали, що такі ж властивості мають широко вирощувані в наших водоймах білий і строкатий товстолобики. Цю інформацію треба поширювати серед споживачів продукції ставкового рибництва.
- Які ще є технології з вирощування осетрових риб?
- Останнім часом все більше створюється осетрових ферм, обладнаних УЗВ (установка замкнутого водозабезпечення). Для годівлі осетрових риб, що утримуються в умовах УЗВ за надвисокої густоти посадки, треба приділяти значну увагу якості води і кормів. У цих умовах треба використовувати виключно повноцінні і якісні збалансовані корми відповідних рецептур. Нині в Україні забезпечити якість цих кормів дуже важко. Потрібно налагодити якісне кормовиробництво. Запровадження нових технологій з використання УЗВ потребує достатньої кількості фахівців-технологів необхідної кваліфікації.
- А як в нових умовах функціонування рибних господарств проблеми хвороб риб?
- Важливе завдання забезпечення сталого розвитку рибного господарства – проведення моніторингу якості води, стану кормової бази водойм, санітарно-епізоотичного стану рибницьких господарств. При цьому значну увагу треба приділити удосконаленню методів профілактики, ранньої діагностики захворювання та лікування риб.
- Враховуючи те, що антропогенний тиск у наших умовах на водоймах Придніпров’я значний, як оцінюється якість риби і рибної сировини?
- Так, залишаються актуальними проблеми ветеринарно-санітарної експертизи риби та рибопродуктів. Проте вітчизняні нормативно-правові акти з питань ветеринарно-санітарного контролю риби, риболовних та рибопереробних підприємств у багатьох випадках не узгоджуються з міжнародними стандартами. Тому в цьому напрямку необхідно проводити відповідну роботу. В той же час треба використовувати існуючі нормативно-правові акти і якісно проводити експертизу риби і продукцію з неї. Необхідно також готувати відповідних спеціалістів.
- Який стан підготовки фахівців для рибного господарства Дніпропетровщини?
- Враховуючи актуальність цієї проблеми для нашого регіону керівництво Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в 2011 році створило на біотехнологічному факультеті кафедру водних біоресурсів та аквакультури. Кафедра здійснює підготовку фахівців в галузі рибного господарства та аквакультури за спеціальностями «водні біоресурси; аквакультура; охорона, відтворення та раціональне використання гідро-біоресурсів (рибоохорона)». Підготовка студентів кафедри забезпечується вивченням біля 30 спеціальних дисциплін, серед яких вступ до спеціальності, гідроботаніка, зоологія, рибогосподарська гідротехніка, гідроекологія, гідробіологія, іхтіологія, генетика риб, іхтіопатологія, гідрорадіоекологія, аквакультура штучних та природних водойм, контроль за якістю і безпекою рибної продукції, іхтіопатологія та ін. Науково-дослідна робота кафедри виконується в рамках концепції ДДАЕУ «Збалансований (сталий) розвиток агросфери в умовах техногенного навантаження територій придніпровського регіону» за держбюджетною темою «Вивчення сучасного стану водойм Придніпров’я з метою визначення їх рибогосподарського використання». Студенти беруть активну участь в науковій роботі. Експериментальні роботи ведуться на базі лабораторій кафедри. Польові дослідження виконуються на базі водойм Придніпров’я та рибних господарств регіону. Колектив кафедри націлений на розробку та впровадження нових технологій в аквакультуру рибних господарств регіону.
Тож запрошуємо абітурієнтів до нас на навчання!
- Дякую за розмову.

Записав Семен НАГОРНЯК.