На Запоріжжі відкрився ХVI міжнародний кінофестиваль «Бригантина» (МКФ). Його учасники перебуватимуть на берегах уже теп-лого Азова до 8 червня. Мистецький захід, як і в усі попередні роки, статус міжнародного має з огляду на хіба що на представництво низки країн – аж ніяк не за кількістю учасників і власне фільмів, доправлених для перегляду членами журі (конкурсних стрічок) чи лише глядачами (позаконкурсних). Якось, відверто кажучи, не дуже комфортно на душі від того, що фестиваль знову виглядатиме своєрідною російською «кінозливою» на українських берегах Азовського моря.

Х Т О, Щ О…
Жодних сумнівів! Бо ж із оприлюднених на офіційному сайті кінофесту прізвищ учасників видно, що російська делегація кількісно переважає як українську, так і решти країн (Білорусії, США, Болгарії, Аргентини,Туреччини) назагал – причому удвічі. З Росії запрошені Олександр Панкратов-Чорний і Сергій Варчук, Артем і Галина Бокашевські, В’ячеслав Гришечкін та ще дюжина маловідомих «зірок». Україну ж представляють «старожили» фест-запливів «Бригантини» Ольга Сумська і Євген Паперний, Володимир Ямненко і Руслана Писанка – усього тринадцять осіб. Білорусь делегувала на МКФ добре знаних акторів – двох Анатоліїв, Кота і Котенєва, Ірину Нарбекову,а також режисера Миколу Князєва. Уперше десантують на «Бригантині» продюсер і режисер Васіл Барков (Болгарія), режисер Віталій Сумін (США), продюсер Пітер Кропенін (Швеція), Майра і Тохтар Карсакбаєви з Казахстану, а також Консул Аргентини в Україні Ніколас Соколовські.
Призерів кінофестивалю визначатимуть у кількох номінаціях.
У конкурсі повнометражних художніх фільмів домінує Росія. Якщо Україна представлена лише «Історією Графомана» (Олег Пилипенко трьома новелами розкриває принади і проблеми міжстатевих стосунків), Білорусь запропонувала «Вкрасти Бельмондо» (комедію за участі, зокрема, Анатолія Кота й Олександра Панкратова-Чорного), по одному кінофільму презентуватимуть Швеція («Пісня завтрашнього дня»), США («Записки з Нового Світу») і Казахстан («Серце матері»), то росіяни привезли три драми повнометражки – «Сибір мон амур», «Ланка» і «Мене тут більше нема». Ще троє «кінодіток» є плодами виробництва спільного: «Між двома вогнями» (Швеція-Польща), «Віра, любов і віскі» (США-Болгарія) і «Наліт» (Аргентина-Іспанія).
Аж дев’ятнадцять робіт – такий «російський сегмент» у конкурсі фільмів короткометражних. Знаковими є, мабуть, «Будинок ЦІА НОМЕ» («героїка» рускіх? В анотації ж - бо мова про «реальні події» у зруйнованому Грозному), а також «Алхас і Джульєтта», спільне з кіношниками Абхазії виробництво. Україна – не Росія, однак у цій номінації представлена також солідно, дев’ятьма стрічками – такими, зокрема, як «Реаліті» режисера Олександра Онуфрієва, «Сон» Анастасії Титової, «Доторкнись і побач» Тараса Дроня, «Не менше 50 кг» Марини Артеменко, «Повернення» Михайла Озерова, «Ідеальна пара» Петра Сургаєва… Претендують на визнання короткометражки також Грузії і Казахстану.
З телефільмами – аналогічна картина: кінематограф Росії пропонує десять стрічок, України – три, Казахстану – одну; ще дві конкурсні роботи - спільного виробництва. У номінації «Дитячі ігрові фільми» одинадцять стрічок привезли росіяни, тоді як українці презентуватимуть лише дві. Справжнє «кіно» і з серіалами. Вітчизняні кіномитці прислали на конкурс три фільми («Нахабка», «Страшна красуня» і «Квиток на двох» – назагал це десять серій), а також спільну з росіянами, поляками і хорватами стрічку «Анна Герман»; білоруси презентуватимуть один – чотирьохсерійний «Смертельний танець», а північно-східні митці – десять фільмів «на суму» 196 серій плюс російський «Слід», який лише у 2007-2010 роках «потягнув» на 521 серію і який цими днями показує канал «Україна».
Буде робота в журі! «Долю» повнометражних фільмів визначатимуть. До речі, турок Айдін Сейман (голова), українець Михайло Голубович і росіянин Володимир Фатьянов, короткометражних – Борис Савченко, голова (Україна), Аккад Башар (ОАЕ) і Едуард Реджепов (Туркменистан); час для перегляду телефільмів і серіалів шукатимуть білорус Віктор Васильєв (голова), шведка Анкі Бергстедт й українка Любов Титаренко; Євгенія Бордзиловська з Росії очолить журі з дитячої кінопрограми («Золоту бригантинку»)…
…Д Е, К О Л И
«Бригантина» на кіноорбіті «виплила» ушістнадцяте – і знову не в Бердянську. Хоча офіс гендиректора МКФ Олександра Махотіна і цьогоріч у центрі Бердянська, майже усі заходи пройдуть в інших містах. 2 червня у Запоріжжі фестивальників приймали на Хортиці і в театрі імені Магара, де й відбулася церемонія відкриття кінофесту. Учасників «Бригантини» зустрічатимуть і в інших містах. У Токмаку, приміром, буде прем’єра першого українського 3D-«хоррора» «Синєвір». Базуються ж «зірки», звісно, на березі Азовського моря, у «Сонячній», базі відпочинку Приморська. Саме його мешканці стануть свідками закриття кінофестивалю, розповів автору цих рядків міський голова Приморська Григорій Шаповал. Він також наголосив, що «з фінансуванням жодних проблем: куратором кінофесту є Артем Пшонка». Той самий Пшонка: нардеп, син генпрокурора України…
… Бердянці ж зможуть (8 червня) побачити лише відкриття пам’ятного знака на «Алеї зірок Бердянського міжнародного кінофестивалю».Тут уже увічнено справжніх «зірок» – Віктора Степанова, Георгія Жженова; цього року на граніті буде викарбувано ім’я й Олександра Панкратова-Чорного… Далі буде чи ні? Адже МКФ бердянську «прописку» втратив і де-факто, і де-юре…

Андрій БАГНЮК.
Запорізька область.