Поточний № 10 (1398)

01.07.2022

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

«росія зумисне планує продовольчу кризу в Україні та світі. І за жодних обставин не треба їй підігравати»


16.06.2022

Про це заявляє віце-президент НААН, академік,
доктор економічних наук Ануш Балян.
Її експертна думка буде цікава всім. Ідеться про аграрний фронт, який є важливою складовою нашої спільної Перемоги. Про продовольчу війну, оголошену світу російським агресором - в інтерв’ю газеті «Голос України». 
– Ануш Валеріївно, давайте спочатку про те, що турбує кожного українця, і не тільки. Про посівну та прогнози щодо цьогорічного воєнного врожаю. 
– Ситуація непроста, але вже можна стверджувати, що буде засіяно десь 80% минулорічних площ, тобто результат набагато кращий, ніж ми прогнозували в перші тижні війни. 
Сподіваємося на врожай пшениці десь на рівні 21,5 мільйона тонн. Це, звісно, на 11,5 мільйона тонн менше, ніж торік, але не катастрофічно. Кукурудзи маємо зібрати на рівні 19,5 мільйона тонн. Так, це мінімальний показник за останні 10 років, але за нинішніх умов прийнятний. 
Але нам ще потрібно розуміти те, що АПК є сектором, який формує ВВП, а тому допустити критичне зниження обсягів та ефективності ми не маємо права. Це наш фронт, це наш внутрішній ленд-ліз для вітчизняної економіки.  
Наразі Україні голод не загрожує, якщо брати до уваги торішній запас у 20 мільйонів тонн. Але більше треба думати про вибудовування нової логістики експорту. Самі, навіть потужні агрохолдинги цю проблему не подолають, потрібне консолідоване сприяння іноземних держав, які відчувають відповідальність за продовольчу безпеку світу.  
– Як розгортається така підтримка на практиці?  
– Я б сказала так: намагання наших партнерів динамізуються. Наприклад, держсекретар США Ентоні Блінкен категорично наголосив, що саме росія винна у сьогоднішній продовольчій кризі. Через те, що вона розпочала, як зазначив держсекретар, невиправдану війну, а далі заблокувала українське зерно в портах. Почала його мародерити з елеваторів і вивозити  до рф. Саме росія заблокувала понад 90 мільйонів тонн українського зерна.  
Тепер США закликали інші країни разом вимагати від росії розблокування коридорів для експорту продовольства з України. Але чи це подіє на агресора, який знищує цілі міста, вбиває тисячі наших людей? 
Тим часом Вашингтон погодив виділити понад 215 мільйонів доларів на боротьбу із продовольчою кризою в Україні. Також 500 мільйонів США виділили на збільшення виробництва добрив. 
Міністри країн G7 теж домовилися про створення альянсу, який має організувати і фінансування, і співробітництво держав у забезпеченні продуктами населення світу. Бо постало питання голоду. Продовольча криза може тривати роки, а вже за три місяці у багатьох країнах світу розпочнеться паніка через нестачу українського зерна. 
Борис Джонсон після телефонної розмови з Володимиром Зеленським також заявив, що Британія робить усе, аби зупинити глобальні економічні збитки через блокування чорноморських портів і шукає варіанти для відкриття морських та наземних маршрутів для українського зерна. 
Добре, що окупилося і пілотне перевезення українських експортних вантажів до Литви в обхід Білорусі. Це теж важливий коридор, який можна зробити інтенсивнішим.  
На Міжнародному транспортному форумі, який тривав у Лейпцигу з 18 до 20 травня, було заявлено, що і Німеччина налагодила «зерновий залізничний міст» для перевезення українського збіжжя та іншої сільгосппродукції.
Я вже казала, що війна проявила, наскільки Україна є важливою для світу.
– Це обнадіює, головне, щоб наші партнери не зволікали з логістичною допомогою, як і з військовою.   
– У цьому сенсі цікавою для мене є заява американського сенатора Мітча Макконнелла про те, що допомога у 40 мільярдів доларів здатна розблокувати морський порт в Одесі, а згодом й інші. Тому що в пакеті озброєнь за ленд-лізом буде зброя такої дальності, яка здатна навести лад у Чорному морі.
Але іншим важливим питанням є проблема зберігання зернових після нинішніх бомбардувань та пошкодження елеваторів. Нам її нагально потрібно буде розв’язувати. Люфт між обсягами зерна та обсягами сховищ для його зберігання становить 10 мільйонів тонн.
За таких умов, навіть попри війну, ми маємо відсіятися, забезпечити хороший врожай і зібрати його. Ми це робимо. 
Тішить і свіжа інформація, що станом на 19 травня вже засіяно 9,9 мільйонів гектарів земель, що становить майже 70% запланованих на поточний сезон площ. Академія аграрних наук України у своєму сегменті також робила і робить усе, щоб вийти на полях, які вдасться засіяти, на високі врожаї. 
– Якою була реакція вашої наукової установи на російське вторгнення?
– Війна, як кажуть, висіла в повітрі. У це не хотілося вірити, але ми прораховували свої дії в разі цього часу «Х». Одразу у перші дні початку російської агресії Президія Національної академії аграрних наук накреслила першочергову дорожню мапу щодо проведення посівної компанії в наших наукових установах. 
Централізоване керівництво не припинялося, і Президент Ярослав Гадзало, його заступники постійно тримали руку на пульсі подій. Взаємодія та взаємодопомога були чіткими і невідкладними, що дало можливість максимально організуватися та згуртуватися у найкоротші терміни.
Було поставлено завдання нашим підрозділам організувати повний науковий супровід проведення весняних польових робіт на підприємствах НААН в умовах ресурсного обмеження. Забезпечити посівну продовольчої групи сільськогосподарських культур на максимальних площах! Через те, що частина наукових установ та підприємств були в районах бойових дій.
– Як вам удалося вирулити з посівною за такої ситуації?
– Тому що НААН та підпорядковані їй структури і господарства, а також дослідні станції швидко перебудували свою діяльність відповідно до вимог законодавства, з особливостями, визначеними правовим режимом воєнного стану в Україні. 
У результаті комплексних дій та заходів підприємствами академії було засіяно озимими культурами 106 тисяч гектарів, ярими – 143 тисячі гектарів із запланованих 197 тисяч. На жаль, 80 тисяч гектарів із нашої загальної наявної ріллі у 340 тисяч гектарів перебуває під окупацією. 
Тож НААН, як орган управління, тримає щоденний контакт із керівниками наукових установ та державних підприємств, у тому числі з тими, які опинилися під окупацією. 
– Багато підприємств та наукових установ академії перебуває під тимчасовою російською окупацією?
– Завдяки нашим героїчним Збройним Силам ситуація змінюється щодня. Але зовсім нещодавно ціла низка підприємств була під окупацією. Це державні підприємства та організації, розташовані частково в Херсонській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях. 
Це гарячі точки, підприємства перебувають під постійними обстрілами літаків та артилерії, працюють в умовах комендантської години. 
Так, наприклад, у ДПДГ «Копані» ІЗЗ НААН унаслідок обстрілів зруйновано сім житлових будинків, є вбиті та поранені, електропостачання та зв’язок відсутні, тож ситуація вкрай напружена. 
На полях ДПДГ «Новокаховське» окупанти нарили окопів, усюди повно ворожої техніки. 
Ось у таких умовах доводиться працювати. 
– Ваша інформація справді схожа на фронтові зведення... 
– Попри це ми невідкладно звернулися з листом до всіх наших колег щодо активізації вжиття заходів з підтримки армії, підрозділів тероборони, а також забезпечення біженців та евакуйованих осіб продуктами.
Наші підприємства постійно забезпечують військових, мешканців територіальних громад найнеобхіднішими продуктами – борошном, макаронами, крупами, ковбасними виробами, молочкою. А також надають пенсіонерам і малозабезпеченим мешканцям продуктові набори та гуманітарну допомогу.   
Важливою була і залишається фіксація фактів руйнування майна у зв’язку з бойовими діями та окупацією, а також проведення обліку втрат унаслідок мародерства, грабежів тощо.   
– І навіть за таких складних воєнних умов вам удалося відсіятися на більшості площ, зберегти людей та науковий потенціал.
– Завдяки згуртованій роботі, мобілізації всіх на розв’язання нагальних проблем це, на щастя, вдалося. Але, на жаль, в іншому не все так гладко. Зовнішні загрози змінюються внутрішніми. Бо нині, коли нам потрібно передусім думати про захист держави та державної власності, на розгляд Верховної Ради підсовуються чергові замовлені різного штибу лобістами та корупціонерами проєкти і зміни до законів. 
Сьогодні знову порушується питання щодо передачі міністерству виключного права розпоряджатися всіма землями включно з державними та тими, які нині  перебувають в обробітку і власності академій наук. Як? А через зміну форми власності.  
Цікаво, чи в курсі щодо такої активності наближених до нього радників міністр Мінагрополітики Микола Сольський, який сам є аграрієм і добре знає, що наразі в Україні налічується понад 2,5 мільйона гектарів ріллі, яка не обробляється і більшою частиною якої розпоряджається саме Мінагрополітики. Дуже може бути, що його вводять в оману. 
Бо така деструктивна позиція впливових міністерських радників є незрозумілою. Принаймні мені та колегам у НААН, котрі розуміють свою підвищену відповідальність у воєнну пору. 
Отже, постає питання, то на яку державу ми працюємо, на чий млин ллємо воду, чиї замовлення виконуємо? Агресора чи власних земельних мародерів?
За моєю інформацією, в Мінагрополітики підготовлено проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення суб’єктами державного сектору економіки», де закладено жорсткий наступ у тому числі на державні наукові землі, які перебувають у розпорядженні академій. 
Іншими словами, знову виникає загроза того, що вітчизняна наука може позбутися значної частини наукового поля, до того ж разом із майновою базою. Йдеться про перетворення державних підприємств на державні акціонерні товариства з обмеженою відповідальністю або навіть ТзОВ. Обмовка про збереження 100% часток статутного капіталу за державою, на мою думку, є лише амортизатором, який буцімто може пом’якшити удар по багатьох структурах і заспокоїти громадськість. 
Та я б назвала це без перебільшення відвертим рейдерством, оскільки у проєкті закону серед змін, які пропонується внести, ми читаємо, наприклад, таке доповнення: «Передача здійснюється без погодження із державним підприємством, установою, організацією, цілісний майновий комплекс якої передається, а також і з органом, уповноваженим управляти державним майном, або Національною академією наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно передане у безоплатне користування».  
Це тоді як сьогодні діють прийняті урядом постанови про реформування академій, до того ж достатньо вичерпні.        
Тобто тепер, посеред війни, коли треба засівати зерно та висаджувати розсаду на всіх можливих і неможливих наділах та клаптиках землі, а також задекларовані Президентом «Сади Перемоги», які теж працюють на продовольчу безпеку, хтось легковажно вважає, що саме зараз час для нових земельних маніпуляцій. Ну це як їхати танками по засіяному полю...  
Зараз треба думати, не про перерозподіл державних земель, частина з яких перебуває під окупантом, а про нашу спільну велику Перемогу, повні комори, нагодованих вояків і цивільних. Саме це називається продовольча безпека України. І світу, до речі...
Тому вважаю необхідним до завершення воєнного стану заборонити будь-які спроби змін земельного законодавства!
– Сьогодні будь-яке сприяння ворогу, через якісь незважені кроки, є неприпустимим. Росіяни і самі роблять усе, щоб завдати максимальної шкоди нашій аграрній інфраструктурі та нашим родючим землям.  
– Так, ми  маємо багато фактів, коли російські окупанти зумисне обстрілювали насіннєві склади. І там, де не було наших військових, якоїсь техніки, навіть тракторів.  І мародерять та вивозять усю сільгосптехніку, яка потрапляє їм у руки. Відповідь проста – рф зумисне провокує продовольчу кризу в Україні, намагаючись, як за підручниками НКВС, повторити Голодомор.  А блокуючи українські порти, затіяти це не тільки в нас, а й у цілому світі. Нічого в імперській ментальності ворога за десятиліття не змінилося... 
путін уже заявив, що врожай зернових у росії цьогоріч буде рекордним, напевно, доплюсувавши вже награбоване і те, що вкрадуть в Україні восени. Цього допустити не можна. Тому треба вигнати ворога з нашої землі ще до жнив. Усе буде Україна!