Поточний № 37 (1275)

21.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Розмай пісень Наталії Май


17.05.2012

Минулої неділі Україна офіційно, на державному, так би мовити, рівні не відзначала День матері. Високоповажні мужі в Києві ще не мають такої традиції.

АЛЕ В КОЖНІЙ українській родині, де споконвіку цінують МАТІР, цей день був, безумовно, святом – святом душі. Частіше, ніж зазвичай, линули пісні про маму, якими так багата музична палітра України.
Я особисто слухав чародійний спів своєї землячки, народної артистки України Наталії Май. Ще наприкінці сімдесятих років, працюючи в районній газеті Великобагачанщини, я часто проїжджав повз село Байрак, але нагода побувати там так і не трапилась, про що жалкую. Село лежить у балці (звідси й назва), побіля чудового лісу, трішки вбік від джерельного потоку Псла. Саме сюди 1980 року з Луганщини, де народилася, приїхала з мамою жити до бабусі Наталя Май, тоді Ситник. Співала змалечку. Але саме на батьківщині своїх дідів-прадідів почав розквітати її талант – у недалекому майбутньому поетеси, композитора, виконавиці своїх пісень.
У 1985 році закінчила Полтавське музичне училище імені Миколи Лисенка.
Шлях Наталії до вершин творчості був нелегким, всипаний шипами колючого терену сумних дев’яностих років. Перший її аудіоальбом «Василечки» вийшов у світ 2000 року. А далі починається пісенний розмай Наталії Май: альбоми «Свято казки», «Свіча», «А роси падають в траву…», «А сорочка мамина біла-біла…».
Прийшли нагороди й визнання. У 2003 році на міжнародному конкурсі «Слобожанський спас» Наталія виборює Гран-прі, а «Мамина сорочка» була названа зірковою піснею фестивалю. Взагалі, вперше ця пісня у виконанні Наталі та її донечок Олесі і Станіслави (має ще сина Сергія) прозвучала у Каневі, на всеукраїнському фестивалі «Родинні скраби», і відтоді розлетілася білою лелекою всією Україною, обігріваючи душі людей світлою радістю.
Доньки Нататалії схожі на неї, такі ж гарні, як мама, мають такі ж чисті голоси. Співають у дуеті. Спершу це були «Василечки», тепер, коли подорослішали, – «Зелений вітер». Мають свої творчі знахідки та навіть численні здобутки.
У доробку Наталії Май більш як 200 пісень. Чимало з них стали вже всенародними. Ту ж «Мамину сорочку» в Іспанії вважають гімном української діаспори. Слухають її в Канаді, Англії, Італії. Минулої неділі мені надійшло повідомлення від моєї землячки Ліни Дахненко, котра вже давно проживає в Бєлгородській області, про те, що пісні Наталії Май її надзвичайно зворушують і нагадують про рідне село Лютенька Гадяцького району, де вона народилась і виросла. Знають українську виконавицю і в Росії.
Уже сьомий рік у Полтаві діє Творчий центр Наталії Май, де шліфують свій талант майже 70 обдарованих дітей.
Відомий композитор Анатолій Авдієвський назвав стиль, в якому працює Наталія Май, новим – це авторська пісня, яка близька за своєю мелодикою до народної. Пісні талановитої полтавчанки люблять всі - і щебетливі діти, і мужні чоловіки, і сивочолі бабусі. Всі, хто ще не загубив у собі серце.

Микола ШАРИЙ.