Команда проєкту «Освіта під прицілом (Херсонська та Сумська області)» Освітнього дому прав людини в Чернігові підготувала звіт за результатами моніторингу нападів на заклади освіти під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. В ході моніторингу вдалося дослідити можливі випадки порушень міжнародного гуманітарного права, які потенційно можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Про це йшлося під час презентації звіту в Медіацентрі Україна. 

Зокрема, до звіту увійшла інформація щодо 29 закладів освіти, 28 з яких на момент лютого 2022 року функціонували.

Як зазначила Яна Собко, комунікаційна менеджерка, документаторка воєнних злочинів, документуючи напади на заклади освіти вдалося відслідкувати певні закономірності. Наприклад те, що заклади освіти російськими військовими використовувалися здебільшого для розміщення особового складу, розміщення бойових комплектів, розміщення військової техніки на території закладів, звідки часто росіяни вели вогонь. Також деякі заклади використовувалися як катівні, або для допитів цивільних людей. 

«Наприклад, Любимівська гімназія Херсонської області, там бухгалтерку школи допитували понад 8 годин. Або Архангельський ліцей Херсонської області використовувався як катівня, де з використанням фізичного та психологічного насильства також допитувалися місцеві мешканці», – зазначила вона. 

За словами документаторки воєнних злочинів, в більшості закладів освіти, де розміщувалися російські військові задля проживання, вони робили туалети практично там же, але й спали, а також розписували стіни. Крім того, окупанти розграбовували освітні заклади, в яких перебували.

«Наприклад, аграрний коледж на Сумщині. Там російські військові перебували 8 днів. За ці дні вони встигли знищити майже все, цінні речі позабирали, але доходило також до того, що вони розкручували мікроскопи, забирали звідти деталі», – додала Яна Собко.

Водночас зауважила документаторка, траплялися випадки, що в закладах освіти окупанти після себе залишали розтяжки або мінували їх.

 

В ході дослідження вдалося виявити, що з початку повномасштабного вторгнення рф, зокрема на Херсонщині кількість кадрів в освітній системі зменшилася майже вдвічі. 

«Якщо ми кажемо про Херсонщину, то кількість кадрів в освітній системі після вторгнення росії  зменшилася майже вдвічі. Буквально вдвічі. Але, що ми маємо розуміти в цьому контексті, так цей те, що зменшилася й кількість дітей, потреба зменшилася», – зазначила Владислава Зновяк, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва».

Водночас, зауважила вона, це також накладає свій вплив на подальший розвиток регіональної системи, та те, наскільки вона здатна відновлюватися. 

«І те, що було помічено зокрема на Херсонщині, це власне старіння кадрів, оскільки бракує загалом кадрів, але і бракує та не вистачає можливостей залучати молоді кадри до роботи  в системі освіти. Чимало потреб в кадрах були закриті фахівцями, які перебували в простої. Це, зокрема, освітяни більш поважного віку, пенсійного віку. І про це ми говоримо, коли кажемо про старіння кадрів», – пояснила Владислава Зновяк.