Що вищий коефіцієнт інтелекту у людини, то більше у неї шансів дожити до ста років

НАСОЛОДА СОЛОМОНА
До останнього часу вважалося, що на тривалість життя людини в основному впливають три чинники: спадковість, спосіб життя і екологія. Але виявилось, що це не все: важливу роль грає ще і інтелект. До такого висновку пришли незалежно один від одного дві групи учених. Геронтологи з Університету Арізони (США) встановили, що смертність людей з високим рівнем освіти в чотири рази нижча, ніж смертність малоосвічених. А фахівці з Ради з медичних досліджень Британії прийшли до таких же висновків, вивчивши взаємозв`язок між IQ і станом здоров`я півтори тисячі чоловіків і жінок, що живуть у Шотландії. Дослідження було почате в 1987 році, коли кожному із спостережуваних було по 56 років. Протягом двадцяти років учені з університетів Глазго і Единбургу стежили за своїми підопічними і, до свого здивування, побачили: дожили до похилого віку ті, хто все життя активно працював головою.
- Ще в ХIХ столітті цей феномен відкрив відомий німецький лікар-терапевт Хрістоф Гуфеланд, - розповідає професор психології, доктор біологічних наук Юрій Щербатих. - Він писав із цього приводу: «Людині навіть для фізичного стану необхідний відомий ступінь освіти, оскільки вона сприяє довголіттю. Людина в дикому і грубому побуті не живе так довго». І приводив у приклад таких геніїв, як Соломон, Платон, Діоген, Софокл, Демокрит, котрі жили до 80-90 років, що набагато перевищувало середню тривалість життя в ті часи. Правда, причину їх відмінного здоров‘я лікар бачив у тому, що «вони, відкриваючи високі істини, мали внутрішню насолоду, яка і є вірним засобом для продовження життя».
БДЖОЛИ-«ВІДМІННИКИ»
Для того, щоб наочно продемонструвати правдивість цього вислову, фахівці з Університету Арізони (США) поставили досвід на бджолах. Керівник дослідження, професор біології Гро Амдам навчала їх асоціаціям «запах - їжа». Під час навчання у комах формувався умовний рефлекс: їм давали понюхати шматочок цукру, що викликало у них прискорення облизування хоботка - знак підготовки до вживання їжі. І тут експериментатори відзначили, що деякі бджоли виробляли рефлекс набагато швидше, ніж інші. Цей факт і послужив критерієм розділення їх на «відмінників» і «двієчників». Далі проводився жорстокий іспит. Бджіл примушували дихати киснем високої концентрації, який викликає передчасне старіння і у результаті - смерть. Виявилось, що бджоли-«відмінники», які швидше навчалися, були стійкіші до дії кисню - їм вдавалося прожити в середньому 59 годин, а тугодумам - 55 годин, тобто в середньому на вісім відсотків менше.
- Вся справа - в стресостійкості, - пояснювала вражаючі результати досліду професор Гро Амдам. - Саме психологічна стійкість дозволяє краще навчатися не тільки представникам тваринного світу, але і людям, оскільки нові події у інтелектуалів не викликають тривоги, побоювань. Стикаючись з невідомим, вони не панікують, а вивчають його і знаходять способи його використовувати або уникнути. Так, розумні бджоли швидко усвідомили, що повітря небезпечне, і навчилися контролювати свої дихальця - отвори, розташовані на бічних частинах грудей і черевця, через які повітря входить у тіло бджоли, а тому довше і прожили.
Інше дослідження, але вже на людях, провели учені з Університету в шотландському Абердіне. Їх висновок був зроблений на основі оцінки кмітливості 11-річних дітей, проведеної в Шотландії в 1932 році. Учені прослідкували долі більше двох тисяч осіб, протестованих в школах Абердіна, і з‘ясували, хто з них при повному розумі й пам‘яті дожив до 2001 року.
- Виявилось, що ймовірність дожити до обумовленої дати у людей, чий коефіцієнт інтелектуального розвитку в дитинстві був дуже низьким - 85 балів, становить лише 63% порівняно з тими, чий IQ був 115, - розповів один з авторів роботи професор Іан Дірі з Единбургу. - Розумників серед тих, що дожили до нового століття, було майже 90 відсотків.
Причини цього феномена поки що тільки вивчаються. Одна з гіпотез: IQ визначає поведінку людини, а поведінка часто є причиною різних захворювань. Наприклад, люди, в яких у дитинстві був вищий рівень IQ, частіше кидали палити, ніж ті, у кого IQ був нижчий. А матеріальне становище, рівень доходів і соціальний статус, як виявилось, мало позначаються на тривалості життя. Серед розумних людей похилого віку було 45 відсотків малозабезпечених. За словами вчених, на здоров‘я людини впливає не стільки кількість грошей, скільки характер їх використання на користь здоров‘я.
І ще одну, вже біохімічну, причину зв‘язку інтелекту і здоров‘я знайшли нещодавно французькі геронтологи. Вона криється в рівні гормону дегідроепіандростерону (ДГЕА) в організмі людини. Що його більше, то довше людина житиме. Виробляється цей гормон у великій кількості у дітей і підлітків, але з віком його стає все менше. І до 80 років кількість ДГЕА зазвичай не перевищує 10% від того рівня, який був у них у підлітковому віці. Але дивовижно те, що ДГЕА, за спостереженнями дослідників, виробляється у людей з високим IQ не гірше, ніж у дітей!
- Можливо, так відбувається тому, що розвинений інтелект дає людині можливість жити повноцінним життям з величезною кількістю різноманітних інтересів, - пояснював колишній віце-президент Академії наук Франції професор Етьєн-Еміль Больє. - Як дитині, інтелектуалові до старості все цікаво, а це стимулює організм виробляти все більше омолоджуючого гормону.
ВІДОМІ ДОВГОЖИТЕЛІ З ІСТОРІЇ
Гіппократ, лікар, прожив 100 років. Піфагор, філософ і математик - 80. Анаксагор, філософ - 72. Софокл, драматург - 90. Евріпід, драматург - 76. Демокріт, філософ - 90. Платон, філософ - 81. Діоген, філософ - 91. Епікур, філософ - 71. Архімед, математик і механік - 75. Сократ, філософ (страчений) - 70.
НАШІ СУЧАСНИКИ
Академік РАН, конструктор, один з найближчих соратників Сергія Корольова Борис Черток відзначив 1 березня своє 99-ліття.
Академік РАН, творець ядерних центрифуг, сподвижник Андрія Туполєва Йосип Фрідляндер помер у 96 років.
Нобелівський лауреат, академік РАН Віталій Гінзбург помер у 93 роки.