Можна сказати, що від зведення цього сучасного підприємства виграли всі: перш за все Перещепинська об’єднана територіальна громада, яка отримала ще одне бюджетоутворююче підприємство,  корпорація «Орільська» та інші сільгоспвиробники Дніпропетровщини та сусідніх областей, які тепер мають можливість поставляти на «РІСТОН ОЙЛ» соняшникове насіння і отримувати за це кошти. Та найголовнішим, на нашу думку, є те, що завдяки створенню  таких  підприємств Україна поступово перестає бути сировинним придатком для Європи, розвиваючи власну переробку. У свою чергу такі високотехнологічні підприємства забезпечують робочими місцями сільське населення, дають змогу молоді не шукати щастя десь у Польщі чи Чехії, а творити свою долю на рідній землі.

На цьому, власне, наголошував  директор ТОВ «РІСТОН ОЙЛ» Василь Жовненко:

«Завод працює, виробляє продукцію, сплачує податки до бюджету, забезпечує роботою 200 чоловік, одним словом - виконує важливу державну та соціальну програму. До структури комплексу входять виробничо-технічна лабораторія, олійно-пресовий та екстраційний цехи, відділення гранулювання лушпиння та шроту, склад зберігання соняшникової олії, котельня, яка працює на відходах виробництва – лушпинні соняшника. Наше завдання полягає у виготовленні якісної продукції, яка б повність відповідала державним стандартам. З цим, як показує практика, ми справляємося».

Головного технолога Світлану Лізантан, яка має 30-річний досвід роботи на підприємствах олійно-жирової галузі, запросили у Перещепине два роки тому. Представником генпідрядника був Сергій Лізантан. Він пригадує, як в ході будівництва доводилося разом з головним технологом вносити корективи щодо розміщення лабораторії, роздягалень, аби людям працювалося комфортно, а виробництво отримувало максимальну віддачу. Вже після здачі підприємства в експлуатацію Сергія Анатолійовича запросили на посаду директора з виробництва. Таким чином підприємство отримало досвідчених фахівців. 

«Це вже мій третій завод, – говорить Сергій Лізантан. – Тут є лише одна вагома відмінність: на двох попередніх підприємствах було встановлене імпортне обладнання, у Перещепиному – вітчизняне. Особливої уваги заслуговує рушально-віяльне обладнання виробництва Хорольського механічного заводу, яке сьогодні є найкращим і забезпечує якість продукції та зменшення виробничих втрат».

«Це дійсно так, – каже головний технолог Світлана Лізантан. – Вітчизняне машинобудування підтверджує думку, що Україна має унікальні можливості для економічного розвитку та забезпечення власних потреб у сучасному якісному обладнанні олійної галузі. Однак не варто забувати про людський фактор. Адже яким би досконалим не було обладнання, без людини воно нічого не варте. Навіть у цеху екстракції, де повністю автоматизована система управління, не можна обійтися без контролю фахівців».

У житті Світлани Лізантан це вже п’ятий, ювілейний  запуск олійного заводу, який, за її словами, був ідеальним. Але сьогодні перещепинці – на першому етапі, коли виготовляють пресовану олію, яка має першу ступінь очищення. 

Це найбільш затратний етап виробництва, від якого Європа відмовляється. Згодом у Перещепиному планують випускати кінцевий продукт – рафіновану олію та збудувати власний елеватор, на якому соняшникове насіння будуть доводити до необхідних кондицій, перш ніж воно потрапить на переробку.

 «Ми зацікавлені у збільшенні надходжень сировини, оскільки підприємство повинне відпрацювати 11 місяців за рік   (30 днів відводиться  для капітального ремонту).  Ми готові співпрацювати із сільгоспвиробниками і пропонувати їм вигідні умови для співпраці» – ця думка неодноразово звучала з уст фахівців нового олійного підприємства. Окрім основної продукції, тут виготовляють пелети, які використовуються для потреб виробництва та реалізовуються численним споживачам як  альтернатива дорогому газу. 

Як і основний вид продукції «РІСТОН ОЙЛ» – олію,  соняшникові пелети, крім внутрішнього ринку, будуть реалізовуватися і за кордоном, зокрема, у Польщі. Зважаючи на екологічність  цих паливних гранул, в Україні все частіше пелетні котельні можна побачити у  шкільних та дошкільних закладах, лікарнях.

А ще нам довелося почути від керівництва олійноекстраційного заводу про те, яким чином формувалася основна команда. Наприклад, Андрій Горбенко раніше працював у ТОВ «Наша олія» у Харківській області. Прийшов сюди ще на етапі будівництва. Тоді йому доводилося займатися всім – монтажем, наладкою, ізоляцією, герметизацією, гідровипробуванням. Його земляк з Харківщини Ігор Кришталь теж долучився до виробництва ще на етапі зведення заводу, і, як і всі, вболівав за кінцевий результат. Обох хлопців запросив на роботу директор  з виробництва Сергій Лізантан, бо раніше працював з ними і бачив, що обидва мають достатній багаж знань і бажання професійного росту. У підсумку екстраційник Андрій Горбенко став начальником цеху екстракції, змінний майстер Ігор Кришталь – начальником пресового цеху. До основної команди належать і фахівці Андрій Коваленко, Сергій Кушпіль, Владислав Кальченко, Сергій Напханько, Олександр Топчій.

Аби належним чином підготувати спеціалістів виробничо-технологічної лабораторії, керівництво «РІСТОЙН ОЙЛ» запросило безпосередньо на підприємство викладачів Українського науково-дослідного інституту олій та жирів НААН. Вчені пересвідчилися, що лабораторія максимально укомплектована технічними засобами та провели майстер-класи з підготовки працівників цього важливого підрозділу, звідки все розпочинається.

«Коли у січні ми відправляли свою першу продукцію залізницею та автотранспортом, дуже хвилювалися, – пригадує головний технолог Світлана Лізантан. – Адже це була наша візитівка. І ми раді, що відправили замовникам олію за якістю вищою, ніж передбачено ДСТУ».

До позитивних моментів можна віднести ще й той, що підприємство придбало три мікроавтобуси для підвезення на роботу своїх працівників. Люди отримують своєчасну зарплату, яка конкурує на ринку праці Перещепиного, мають повний соцпакет.  Сьогодні ще триває набір робочих кадрів, яких не готують в жодному профтехучилищі – екстраторщиків, вальцовщиків, жаровщиків. 

Як запевнили керівники «РІСТОН ОЙЛ», претенденту на роботу треба мати бажання працювати. Всьому іншому навчать на виробництві.