За моїми спостереженнями, цього року колорадський жук і його личинки на бадиллі в один й той же час були різного віку. Вони заселяли кущі знизу до верху. Особливо багато личинок з‘явилось після цвітіння картоплі. Перед копанням картоплі я зрізав бадилля серпом і знищив його разом з непрошеними “гостями”. Мені здається, якби так робили усі городники, то ми могли б більш ефективно боротися з шкідником. Маю інформацію про те, що якщо кожний восени знищить 1500 личинок чи жуків, - ворог буде подоланий.
В. Гриценко.
Олександрійський район, Кіровоградська область.

Думка про те, що в країнах Західної Європи проблема знищення колорадського жука вирішена за рахунок ручного збирання шкідника, є хибною. У цих країнах колорадський жук є, і навіть у великій кількості, зокрема, в Німеччині та Австрії, але проблем з обмеженням його чисельності нема. Це пов‘язано з тим, що там не практикують вирощування картоплі на присадибних ділянках, а вирощують у спеціалізованих фермерських господарствах. За таких обставин, коли добре налагоджена система сигналізації, є можливість вчасно застосувати пестициди, враховуючи при цьому чисельність шкідника. Крім цього в країнах Західної Європи, зокрема у Франції, є велика кількість його природних ворогів, які здатні в окремі роки стримувати чисельність на рівні, нижчому від економічних порогів шкодочинності.
Труднощі боротьби з цим шкідником визначаються біологічними особливостями його розвитку. Жуки мають великий спектр фізіологічних адаптацій, за рахунок яких вони швидко пристосовуються до нових умов середовища, значну плодючість, здатність до перельотів на великі відстані, а також шість станів фізіологічного спокою, з настанням якого жуки ховаються у грунт на різні строки, на різну глибину, часто значно нижче орного шару. Таке розмаїття проявів фізіологічного спокою дає багаторазову гарантію найбільш повного використання сприятливих умов середовища для розмноження та розвитку з одного боку, і виживання частини популяції при відхиленні від оптимальних умов (температура, вологість) - з іншого. Тому навіть за умов масового застосування хімічних методів боротьби певна кількість жуків уникає контакту з пестицидами і за рахунок високої плодючості популяція швидко відновлює свій потенціал.
Ручне збирання та знищення жуків, яйцекладок і личинок, яке рекомендують проводити на присадибних ділянках у період масової появи сходів, а також під час прополювання міжрядь, в умовах суцільного заселення якоюсь мірою знижує чисельність шкідників, але, як правило, не звільняє від необхідності проведення обробки хімічними та біологічними препаратами. Зрізування бадилля, як метод боротьби, також недоцільне. Тому, що у разі його зрізування у період масового розмноження та шкодочинності личинок літньої генерації (тобто після цвітіння), коли бадилля зелене, припиняється надходження поживних речовин до бульб картоплі і це призводить до значних втрат врожаю. А якщо зрізати бадилля перед збиранням, коли воно починає всихати, це також не дасть бажаних наслідків, бо у цей час більшість жуків уже пішла в грунт і саме вони будуть основною для розмноження шкідника наступного року. Але в окремі роки (саме таким був нинішній), коли розвиток шкідника буває дуже розтягнутим, і личинкам другої генерації потрібне додаткове живлення, вони змушені поїдати засихаюче бадилля. Запропонований автором листа метод може бути ефективним для зниження зимуючого запасу шкідника.
Доцільніше ручне збирання жуків, які перезимували, проводити на ділянках, що створюються для принаджування шкідника шляхом надраннього висаджування картоплі добре пророщеними бульбами. Певний сенс дає застосування так званих “екологічних принад”. Цей захід полягає в розкладанні купок бадилля, лушпиння картоплі в міжряддях у період підготовки жуків до зимівлі (кінець літа - початок осені). Тут жуки масово скупчуються для додаткового харчування - і спалювання купок бадилля разом зі шкідниками може значно зменшити чисельність його на присадибних ділянках. Такі ж принади з пророщеної картоплі можна застосовувати і навесні, щоб полегшити ручне збирання.
Але, на жаль, екологічні методи не є досить ефективними у боротьбі з колорадським жуком і обійтися без застосування хімічних засобів захисту рослин поки що неможливо. Застосовуючи пестициди, потрібно пам‘ятати, що найбільш ефективними є обробки у період масової появи личинок першого і другого віків. З метою зниження пестицидного навантаження можна запропонувати городникам вирощувати відносно стійкі до колорадського жука українські сорти картоплі Воловецька, Зарево, Темп. На насадженнях цих сортів залежно від зони вирощування та метеорологічних умов, що складаються в період вегетації картоплі, можна скоротити кількість обробок інсектицидами до одного-двох, а в деякі роки і зовсім їх не проводити.

Тетяна КОРОЛЬ,
кандидат біологічних наук.