CЕРЕД людей поширена думка, що «розтоплений чи підігрітий» мед шкідливий для здоров’я. Нібито під час нагрівання меду в ньому утворюється оксиметилфурфурол, про який в Інтернеті написано, що це мутаген і канцероген. На жаль, Інтернет завдав нищівного удару по репутації розтопленого меду, жахаючи населення його негативною дією на організм людини.

Та й на обласних зібраннях лікарів ветмедицини і на курсах перепідготовки, які проводилися у вищих навчальних закладах Львова, Харкова, Білої Церкви, нас вчили не допускати реалізації розтопленого меду на ринках. Але в чому саме виявляється його негативний вплив на організм людини, нам так ніхто роз’яснити не зміг.

Отже, виною усіх бід є оксиметилфурфурол, який є нібито мутагеном і канцерогеном. Тому люди перестали його заварювати, розтопляти, що призвело до зменшення його попиту. А колись же споконвіку застуду та й інші хвороби наші предки тільки так і лікували. І хіба дурнями вони були? Думаю, що ні, бо досягали непоганих результатів.

Мед же є не тільки харчовим продуктом, а й лікувальним, – у процесі тривалого застосування, навіть у розтопленому вигляді, він досить добре зміцнює імунітет. Але внаслідок негативної інформації людей застерегли від вживання розтопленого меду. Науковці стверджують, що оксиметилфурфурол є мутагеном і канцерогеном, тут вони праві, бо так воно, мабуть, і є. Правда для цього потрібно створити певні умови, наприклад, неодноразово вжити велику дозу оксиметилфурфуролу, і не слід забувати, що вчені проводять свої досліди у лабораторних умовах, які не завжди збігаються з умовами у реальному житті. Наприклад, вчені свої досліди стосовно мутагенності оксиметилфурфуролу проводили на тваринах, травлення у яких трішки інше, ніж у людей. Тварини у своєму повсякденному житті борщ не варять, у них може не бути ферментів, які б розщеплювали оксиметилфурфурол, тому недоречно їх порівнювати з людьми. Не треба забувати, що людина їсть оксиметилфурфурол разом із їжею великий проміжок часу – стільки, скільки існує варена їжа. А це як мінімум дев’ять тисяч років. Існує також такий чинник, як звикання та пристосування. Приклад – пристосування мікробів до певних антибіотиків. От і виходить, що як складова будь-якої їжі, та у тих дозах, якими людина вживає оксиметилфурфурол, він є абсолютно безпечними.

В Інтернеті, якщо уважно прочитати, чорним по білому написано, що оксиметилфурфурол утворюється у кислому середовищі з простих цукрів у разі підвищення температури від 60 градусів, але тільки до 120 градусів, бо надалі він руйнується.

Отже, поєднання у продуктах харчування при високій температурі кислот із цукрами є умовою для утворення окиметилфурфуролу. Таким чином, за наявних умов він утворюється не тільки у медові. Геть усі ягоди та фрукти містять як цукри, так і органічні кислоти, тому усі варення, киселі, компоти, соки, чай з лимоном – джерело оксиметилфурфуролу, помідори та болгарський перець також містять цукри й органічні кислоти, тому будь-які страви з ними – це теж джерело оксиметилфурфуролу – лечо, консервовані салати, аджика, томатний сік та інше, будь-які продукти, до яких під час термічної обробки додається якась кислота – джерело оксиметилфурфуролу. Наприклад: консервовані гриби, пепсі-кола, кока-кола, байкал, живчик, інші лимонади з цукром чи соками, карамельки та льодяники – для покращення їхнього смаку додають цукор і лимонну кислоту. Розсольник, щавлевий борщ та інші кислі перші страви, випічка та вареники з ягодами та фруктами. Список цей можна продовжувати.

Отже, у значній кількості нашої повсякденної їжі та ласощах наявний оксиметилфурфурол. І цю їжу ми вживаємо кілограмами та п’ємо літрами. Тож думка, що розтоплений мед у кількості двадцяти грамів на день є отруйним – справжня нісенітниця. У перші місяці зберігання меду оксиметилфурфурол, який у ньому утворюється, руйнується ферментами до нетоксичних речовин. У разі тривалого зберігання активність ферментів різко знижується, і оксиметилфурфурол нагромаджується в значних кількостях. Якщо ферменти меду – ферменти бджіл з легкістю руйнують оксиметилфурфурол, то чому у вчених не виникла думка, що це можуть зробити ферменти людини? Ми ж така сама біологічна істота. Пристосувалися ж люди до коров’ячого молока після одомашнення корови. Фермент, який розщеплює молоко, називається лактоза. Якщо в людини з якоїсь причини не виробляється лактоза, то випивши молоко, вона отримує розлад травлення. Те ж саме з оксиметилфурфуролом – якби ферменти людини його не розщеплювали до нешкідливих речовин, то ми б усі вже давно вимерли, але цього не сталося. Насправді, мабуть, до цього часу ніхто спеціально не вивчав вплив оксиметилфурфуролу та його віддалені наслідки на організм людини. На людині зв’язок між прийомом оксиметилфурфуролу і захворюваннями не виявлено. І якщо до когось із вас потрапить якась нова інформація, не вірте на слово. Завжди її перевіряйте на достовірність, моделюйте ситуацію, зважуйте всі за і проти, різнобічно аналізуйте, критично ставтеся. Прискіпливе вивчення будь-чого допомагає реально поглянути на стан речей, що не дасть вас ввести в оману, як трапилося з оксиметилфурфуролом. Мільйони людей і досі сліпо вірять у його шкідливість. І все це завдяки однобічному, викривленому висвітленню у ЗМІ.

Стосовно вітамінів у людей приблизно така ж викривлена уява. Більшість людей вважають, що при заварюванні меду гинуть вітаміни. І це їх дуже турбує. Це так. Тільки насправді гинуть термічно нестійкі вітаміни, вітамін С, наприклад інші – не руйнуються. Але не слід забувати, що макро- і мікроелементи, які так необхідні людині, з будь-якого меду, розтопленого, завареного чи сирого не зникають. Дуже дивно, що люди чомусь зовсім не переймаються думкою стосовно вітамінів, коли варять борщ чи картоплю, але їх це дуже турбує при заварюванні меду, хоча процеси під час нагрівання будь-яких продуктів відбуваються однаковісінькі. Навіть навпаки. Деякі люди вважають вчорашній борщ із холодильника насиченим вітамінами, бо він настоявся. Насправді у повторно розігрітій їжі, як і у будь-якої консервації, вітамінів якраз таки мінімум. Тому, якщо хочете вітамінів, їжте ягоди, фрукти або пергу – там їх найбільше.

Я проти кип’ятіння меду, але розтоплений, підігрітий мед, особливо на водяній бані, має приємний смак, духмяний аромат, є чудовою аромотерапією і абсолютно не втрачає своїх лікувальних властивостей.

Андрій ДРОФА, пасічник, лікар ветеринарної медицини.

сел. Петриківка, Дніпропетровська область.